Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Хірургія
Група	2 – А л/с
Дата	Згідно розкладу  7.09.2022
Тема Лекція	Тема:: Вступ до мікробіології .Охорона праці в галузі.

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

 

Тема. Вступ до мікробіології .Охорона праці в галузі.

І. Актуальність: Мікробіологія – наука про дуже дрібні, невидимі неозброєним оком живі істоти (мікроорганізми). Розмір мікробів вимірюють в мікрометрах.

Медична біологія – це наука, що вивчає хвороботворні (патогенні) мікроорганізми, досліджує процеси, що виникають у макроорганізмі після проникнення в нього патогенних мікроорганізмів. Розробляє методи діагностики, створює препарати для специфічної профілактики. Щоб досягти успіхів у вирішенні проблем боротьби з інфекціями, потрібно добре знати морфологію, біологічні властивості збудників, їх екологію та взаємодію з організмом людини. Значення мікробіології для медпрацівників важливо. Вони повинні вміти проводити профілактичне обстеження людей, збирати патологічний матеріал у пацієнта, доставляти до лабораторії і вміти оцінювати результати досліджень. Знання мікробіології є базовими для вивчення клінічних дисциплін, інфектології, епідеміології та інш. предметів, щоб стати висококваліфікованим спеціалістом.

 

ІІ. Навчальні цілі: Ознайомитись з етапами розвитку мікробіології, з внеском вчених-мікробіологів у розвиток мікробіології.

Знати: завдання медичної мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами і освідомити необхідність вивчення мікробіології як базової науки для вивчення клінічних дисциплін.

Вміти: проводити профілактичне обстеження людей, збирати патологічний матеріал у пацієнта, доставляти до лабораторії і вміти оцінювати результати досліджень.

 

ІІІ. Виховні цілі: освідомити, що досягнення мікробіології дозволили в усьому світі ліквідувати натуральну віспу, чуму, поліомієліт та інш. Тому основна задача медпрацівників – це профілактика інфекційних хвороб внутрішньолікарняної інфекції і хвороб, спричиненими умовно-патогенними мікроорганізмами.

 

Обладнання: портрети видатних мікробіологів, структура мікробіологічної лабораторії, світовий мікроскоп, фарбовані препарати промислового виготовлення, інструкції з охорони праці і техніки безпеки при роботі в бактеріологічній лабораторії, знак „Біологічна небезпека”, презентація.

 

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, анатомія, фізіологія, латинська мова, генетика, фармакологія.

План:

1. Організація та обладнання мікробіологічної лабораторії.

2. Завдання мікробіологічної лабораторії

3. Правила поведінки та техніка безпеки.

4. Основні методи мікробіологічних досліджень.

5. Класифікація найбільш поширених патогенних мікроорганізмів.

            6. Мікроскопія готових препаратів.

 

Мікробіологічні лабораторії організовують при лікарнях, поліклініках і санепідемстанціях.

Діагностика інфекційних хвороб. Для цього проводять виділення збудни­ка і визначають відповідь імунної системи організму на проникнення мікроор­ганізмів (серологічна діагностика).

Виявлення носіїв патогенних (хвороботворних) мікроорганізмів.

Дослідження з метою виявлення ступеня забрудненості мікробами різних об'єктів зовнішнього середовища.

Матеріалом для досліджень є найчастіше виділення людини (сеча, фека­лії, блювотні маси, виділення з ран), кров, жовч, спинномозкова рідина, проми­вні води шлунка, секційний матеріал та ін. Оскільки матеріал, який досліджу­ється, може мати збудників хвороб, він завжди вважається інфікованим, то під час роботи треба дотримуватись правил техніки безпеки.

Працівники лабораторії мають бути ознайомлені з правилами роботи, по­винні мати спецодяг і бути щеплені проти кишкових інфекцій.

1. Дотримуватись чистоти та порядку. На робочому столі не повинно бути зайвих речей.

2. У лабораторії заборонено куріння, вживання їжі та зайві розмови.

3. Посуд, у якому знаходиться матеріал, що надходить до лабораторії, про­тирають ззовні дезінфікуючим розчином, ставлять на спеціальний посуд, маркі­рують і реєструють у журналі.

4. Усі         предмети, що були використані при проведенні дослідження (піпетки, бактеріологічні петлі, предметні скельця та ін.), треба знезаражувати зразу ж над полум'ям спиртівки або дезінфікуючим розчином.

5.      Досліджуваний          матеріал переливати з однієї посудини в іншу можна лише над дезінфікуючим розчином.

6.      Коли       такий матеріал попаде на руки, стіл чи інші предмети, їх теж оброб­ляють дезінфікуючим розчином.

7.      При порушенні цілості пробірки або чашки з посівом мікроорганізмів, їх спочатку треба знезаразити, заливши дезінфікуючим розчином не менше ніж на 60 хв. (залежно від виду збудника), а потім прибирають.

8.      Після        закінчення роботи чашки з посівами ставлять у термостат; відпра­цьований матеріал знезаражують, а при необхідності ставлять у холодильник, який опломбовують. Робочі столи протирають дезінфікуючим розчином (3%-ним розчином хлораміну), роблять вологе прибирання лабораторії теж з дезін­фікуючим розчином, руки обробляють 0,2 %-ним розчином хлораміну.

 

Мікроскопія має такі етапи: а)підготовка мікроскопа (освітлення поля зору); б) мікроскопія; в) догляд за мікроскопом.

Підготовка мікроскопа

Поставте мікроскоп у зручну для роботи позицію, підніміть тубус; про­тріть оптичну систему простою тканиною; підніміть конденсор; відкрийте діа­фрагму конденсора; встановіть об'єктив х8; освітіть поле зору за допомогою дзеркала.

Мікроскопія

Спочатку на препарат нанесіть краплю імерсійної олії, потім скельце з препаратом покладіть на предметний столик. Об'єктив з малого збільшення пе­реведіть на велике (х9 МІ), обережно опустіть об'єктив мікрогвинтами у краплю імерсійної олії (дивлячись збоку, щоб не роздавити скло). Далі повільно підні­міть об'єктив макрогвинтами, доки не з'явиться зображення (дивіться в окуляр). Чіткість зображення встановіть за допомогою мікрогвинта. Таким же чином ви­значається форма мікроорганізмів, присутність у них спор і капсул.

Потім тубус макрогвинтом підніміть і препарат зніміть з предметного столика.

Догляд за мікроскопом

Об'єктив протріть марлевою серветкою і відкладіть на предметний сто­лик. Далі об'єктив переведіть на мале збільшення (х8), опустіть конденсор, за­крийте діафрагму і опустіть тубус.

 

У мікробіологічній практиці застосовують методи світлової, люмінесцен­тної, темнопольної та електронної мікроскопії. Частіше застосовують світлову мікроскопію.

Світловий мікроскоп складається з оптичної та механічної систем.

Будова світлового мікроскопа:

 

Механічна система: 1 - основа; 2 - тубусотримач; 3 - предметний столик; 4 - тубус; 5 - револьвер; 6 - гвинт для опускання конденсора; 7 - макрогвинт; 8 - мікрогвинт; 9 - гвинт для переміщення предметного столика.

~ Оптична система: 10 - окуляр; 11 - конденсор; 12 - об'єктиви (сухі та імерсійні); 13-дзеркала.

У роботі звично використовують сухі х8, х40 та імерсійний (х 90МІ) об'­єктиви. В останньому випадку між фронтальною лінзою та препаратом кла­деться імерсійна рідина, показник заломлення світла якої приблизно як у скла. Імерсійною рідиною може бути вазелінова, кедрова та інші олії.

Окуляри можуть давати такі збільшення: х7, хІО, х15. Загальне збільшен­ня мікроскопа дорівнює добутку збільшення об'єктива на збільшення окуляра (90x10=900).

 

Правила мікроскопіювання.

1.    При мікроскопію ванні, як джерело світла, вдень використовують віддзеркалене світло, ввечері - штучне джерело світла - матову електричну лампу. Пряме сонячне світло змягчують матовим склом, яке вставляють в конденсор, а штучне світло - блакитним склом.

2.     При розгляданні не зафарбованих препаратів використовують ввігнуте дзеркало, звужену діафрагму або опущений конденсор і сухі системи.

3.     Зафарбовані препарати мікроскопують при плоскім дзеркалі, піднятим конденсорі, відкритій діафрагмі й імерсійному об'єктиві. Об'єктив обережно опускають в олію під контролем ока. Тільки при близькому штучному джерелі світла або при слабкому освітленні використовують ввігнуте дзеркало.

4.     Рекомендується при мікроскопію ванні для запобігання втомлення зору обидва тримати відкритими.

5.     По закінченню мікроскопіювання піднімають тубус мікроскопа і здіймають препарат. М'якою чистою ганчіркою обтирають імерсійний об'єктив. Якщо олія засохла, лінзу обтирають ганчіркою, яка змочена спиртом або бензином.

6.     Необхідно обережно поводитися з об'єктивом та іншими оптичними частинами.

7.     Мікроскоп накривають ковпаком або зберігають у футлярі для захисту від пилу, світла, вологи.

Замалювати будову бактерій.

Записати у щоденник практичних занять практичні навички.

 

Література

                Основна

                Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 6-57 с.

                Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008. – 9-26 с.

                Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

                Додаткова

                Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2008.

                Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

                Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища школа, 1992.

                Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.

                Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008.