Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	ВМП та медицина надзвичайних ситуацій
Група	4 – А с/с
Дата	Згідно розкладу 15.04.2020
Тема № Практика.	Тема: Диф. Залік

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 1

Солдат отримав під час бою осколкове поранення грудної клітки. В порядку

взаємодопомоги була накладена бинтова пов’язка. Доставлений на МПБ. Загальний стан тяжкий. Скаржиться на біль в грудній клітці, задишку, загальну слабкість. При огляді в VI – VII міжребір’ї зліва по середньопідпахвової лінії знаходиться рана 3х4, в якій під час дихання відчувається хлюпотіння.

1.      Встановити і обґрунтувати діагноз.

2.      Обсяг долікарської допомоги.

3.      Продемонструйте накладання відповідної пов’язки за допомогою ППІ.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 2

Рядовий Д. доставлений на МПП через 1,5 год. Після мінно-осколкового поранення правої

стопи. На верхню третину правої гомілки накладено джгут. Пов’язка на правій стопі рясно просочена кров’ю. Об’єктивно: хворий блідий, адінамічний, вкритий холодним потом. Пульс 130 уд/хв. слабкого наповнення і напруження, АТ 80/50 мм рт ст..

1.      Встановити і обґрунтувати діагноз.

2.      Обсяг медичної допомоги.

3.      Принципи медичного сортування на етапах медичної евакуації. До якої групи поранених належить даний рядовий?

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 3

У потерпілого танкіста обпечена верхня кінцівка. В ділянці плечового суглоба – набряк та

пухирі, на передпліччі – некроз шкіри. На передній поверхні тулуба – почервоніння і набряк.

1.      Обґрунтуйте діагноз, визначити ступінь опіку і площу опікової поверхні.

2.      Надайте повний обсяг першої медичної та долікарської допомоги.

3.      Вкажіть, яких заходів треба вжити, щоб запобігти розвитку опікової хвороби. Опишіть фази опікового шоку.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 4

Після закінчення бою стало відомо про значні втрати серед особового складу. Бій

відбувався в лісі за несприятливих погодних умов (сильний снігопад) вночі.

1.      Запропонуйте спосіб розшуку потерпілих після закінчення бою та опишіть методику проведення.

2.      Продемонструйте способи накладання лямки санітарної спеціальної для витягування потерпілого з бойової техніки.

3.      АІ 2 – призначення, вміст, правила користування.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська  справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 5

Рота з 350 солдат на рятувальних роботах, під час сніданку на батальйонному пункті

харчування споживала : варену яловичину (загиблої під час землетрусу корови), перлову кашу, хліб, чай. В обід: суп з концентратів, котлети з яловичини (з тієї самої корови), кашу, хліб, компот. Через 2-4 години після обіду у 40 солдат з’явилися симптоми отруєння: біль в животі, пронос, t 37,5 – 38,7 ⁰С. У 100 осіб – легке нездужання. Смертельних випадків не було.

1.      Заповніть термінове повідомлення про харчове отруєння (Ф № 58).

2.      Складіть план санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на батальйонному пункті харчування.

3.      Намалюйте схему епідемічного процесу.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 6

Добовий раціон військовослужбовців, які розбирають завали будівель після землетрусу;

складається з білків – 100гр. (у тому числі тваринних – 30гр.), жирів – 90гр., вуглеводів – 380гр.

1.      Розрахуйте, чи достатній такий раціон, якщо енергозатрати військових становить

4500 ккал. (врахуйте, що 10% їжі не засвоюється).

2.      Медичний контроль за харчуванням  особового складу та станом здоров’я працівників харчоблоків.

3.      Добовий солдатський пайок.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація             Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 7

Рядового Н. доставлено в МПБ. Його звільнено з під завалу зруйнованого бліндажа.

Потерпілий збуджений, погано орієнтується у навколишньому середовищі. Пульс 90 уд. . за 1 хв. слабкого наповнення та напруження. Вся права кінцівка набрякла, шкіра на зовнішній поверхні стегна та гомілки синьо-багрового кольору. Рухи відсутні в гомілковостопному суглобі. Декілька годин не мочився.

1.      Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

2.      Проведіть заходи першої медичної допомоги.

3.      Назвіть заходи долікарської допомоги та визначить їх обсяг.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація             Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 8

Із зони ядерного вибуху доставлено потерпілого, який скаржиться на загальну слабкість,

головний біль, запаморочення, сухість у роті, нудоту. За словами потерпілого ці ознаки з’явилися через 2,5 години після ядерного вибуху, у момент якого він перебував в укритті.

            Об’єктивно: обличчя і шкіра шиї гіперемійовані, набряклі, тремор пальців рук, t тіла 36,6⁰С, пульс 72 уд/хв. АТ 105/60 мм рт ст.. Серце та легені без особливих змін, живіт напружений, випорожнення рідкі. Показники індивідуального дозиметра 3,8 Гр.

1.      Обґрунтуйте діагноз, клінічний період, ступінь тяжкості.

2.      Надайте повний обсяг першої медичної та долікарської допомоги.

3.      Дайте порівняльну характеристику часткової і повної санітарної обробки .

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська  справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 9

На МПБ доставлено потерпілого із осередку хімічного ураження. Скарги: біль в очах,

послаблення зору, виділення слизу з носа та відчуття стиснення за грудиною, задишка. З’являється пітливість, збудженість, почуття страху. Пульс 50 уд/хв. АТ 90/50 мм рт ст..

1.      Визначить та обґрунтуйте вид ураження отруйними речовинами.

2.      Заходи першої медичної та обсяг долікарської допомоги.

3.      Алгоритм використання ІПП.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 10

Рядовий А. надійшов до МПБ з вогнища хімічного ураження. За його словами, спочатку

отримав поранення правої гомілки при вибуху авіабомби, потім зазнав впливу хімічної зброї. Надів протигаз. У порядку надання взаємодопомоги шкіру і відкриті частини тіла було оброблено рідиною з ІПП, накладено пов’язку. Загальний стан задовільний. У середній частині гомілки є пов’язка, яка дуже просочилась темно-вишневого кольору кров’ю. На пов’язці сліди маслянистих плям із запахом часнику і гірчиці. Виявляється патологічна рухомість великогомілкової кістки.

1.      Про зараження рани яким ОР можна думати?

2.      Які заходи невідкладної допомоги показані пораненому в МПБ.

3.      Класифікація ОР. Принципи антидотної терапії.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська

, справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 11

Доставлений на МПБ сержант К. 24 роки отримав поранення в результаті вибуху міни.

Об’єктивно: блідий, пульс 130  уд/хв., АД 80/40мм.рт.ст. У нижній третині правої гомілки велика розтрощена рана з рваними краями, з якої тирчать кісткові відламки. Рана забруднена землею.

1.      Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

2.      Надайте першу долікарську допомогу. Підготуйте для подальшого транспортування пораненого на ЕМЕ. Дайте визначення ЕМЕ.

3.      Намалюйте принципову схему розгортання ЕМЕ.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 12

Лейтенант І. доставлений в МПБ на ношах без іммобілізації. Травма – 3 години тому –

падіння з висоти головою до низу. Скарги на відсутність рухів у нижніх кінцівках, слабкість у верхніх кінцівках і біль у шийному відділі хребта. Об’єктивно: голова нахилена вперед. Рухи в верхніх і нижніх кінцівках відсутні. Втрачена больової чутливості. Сечовий міхур переповнений.

1.      Про яку травму можна думати, обґрунтуйте.

2.      Надайте невідкладну долікарську допомогу.

3.      Склад і оснащення МПБ. Заходи долікарської медичної допомоги.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 13

На полі бою ранений в живіт в наслідок мінно-вибухового поранення. Стан тяжкий, передня черевна стінка розірвана, в її отвір випала петля кишечника. Турбують біль у животі і спрага. Що саме необхідно виконати на місці події в першу чергу. 

1.      Надайте допомогу.

2.      Накладіть асептичну пов’язку.

3.      Введіть знеболююче з шприца-тюбика.

           

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 14

            Уражений доставлений з вогнища застосування хімічної зброї, скаржиться на неприємний смак та гіркоту у роті, оніміння слизової оболонки рота, запаморочення, загальну слабкість, нудоту, слинотечу, шум в вухах. Раптово з’явилось відчуття страху смерті. Слизові оболонки і шкіра обличчя червоні, зіниці розширені, пульс – 45 уд/хв, дихання часте і глибоке, збуджений, час від часу втрачає свідомість. Під час огляду припинилось дихання.

1.      Надайте допомогу.

2.      Введіть антидот.

3.      Проведіть серцево-легеневу реанімацію.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 15

            Ураженого знайдено в вогнище де застосована хімічна зброя, без свідомості. При огляді посмикування м’язів обличчя, нападоподібні судоми, шкіра ціанотична, вкрита холодним потом, зіниці звужені, дихання кликочуче з рясним виділенням піни з рота. Ритм дихання порушений, видих затруднений, пульс прискорений, аритмічний.

1.      Надайте допомогу.

2.      Надягніть протигаз.

3.      Введіть антидот.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 16

            Внаслідок дії отруйного диму військовий скаржиться на відчуття лоскотання і різь у носі і носоглотці, відчуття стискання, біль за грудиною, часте чхання, кашель, слинотечу, нудота, блювання. Слизова оболонка носа, набрякла, червона. Загальний стан пригнічений.

1.      Надайте допомогу.

2.      Промивання очей, закапування крапель.

3.      Накладіть бінокулярну пов’язку.

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

Комунальний заклад_«Лисичанський медичний коледж»

Спеціалізація              Сестринська справа_______ 

Курс    4_  Навчальна дисципліна  Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій_

Задача до білету № 17

На полі бою ранений в живіт в наслідок мінно-вибухового поранення. Стан тяжкий, передня черевна стінка розірвана, в її отвір випала петля кишечника. Турбують біль у животі і спрага. Що саме необхідно виконати на місці події в першу чергу. 

4.      Надайте допомогу.

5.      Накладіть асептичну пов’язку.

6.      Введіть знеболююче з шприца-тюбика.

           

                                   Викладач  ___________ Стоянова Л.П.

І варіант

1.         Осередком хімічного ураження називають:

А.        територію, що заражена СДОР;

В.        територію, у межах якої внаслідок дії СДОР можливі масові ураження людей або тварин;

С.        територію,  на якій унаслідок дії СДОР виникла загроза життю і здоров'ю людей.

2.         За швидкістю розвитку клінічної картини ураження всі СДОР
поділяють на:

А.        швидкодіючі, уповільненої дії;

В.        швидкодіючі, повільної дії;

С.        миттєвої дії, тривалої дії.

3.         До швидкодіючих СДОР належать:

А.        фосген, кислоти, метилу бромід;

В.        синильна кислота, аміак, хлор, ФОС;

С.        хлор, бензин, сульфатна кислота, фосген.

4.         До стійких СДОР належать:

А.        хлорпікрин, сульфатна кислота, тетраетил свинець;

В.        хлорпікрин, вуглецю оксид, синильна кислота;

С.        тетраетил свинець, вуглецю оксид, хлор.

5.         До нестійких СДОР належать:

А.        сульфатна кислота, аміак, хлорпікрин;

В.        синильна кислота, вуглецю оксид, аміак;

С.        тетраетил свинець, вуглецю оксид, хлор.

6.         Виходячи із зони ураження СДОР, необхідно:

А.        убік, перпендикулярно напрямку вітру, за можливості на
підвищену і добре провітрювану ділянку місцевості;

В.        проти вітру на добре провітрювану ділянку місцевості;

С.        перпендикулярно напрямку вітру, бажано використовувати
кювети, ями, яри.

7.         Одиниця активності в СІ:

А.        бекерель (Бк);

В.        грей (Гр);

С.        рад.

8.         Одиниця поглиненої дози СІ:

А.                  бекерель (Бк);

В.                   бер;

С.                                      грей (Гр).

9.         Найбільш іонізуючу властивість мають:

А.        нейтрони;

В.        гамма-частки;

С.        альфа-частки.

10.       Форми променевої хвороби:

А.        кістково-мозкова, кишкова, токсична, церебральна;

В.        легка, середньої тяжкості, тяжка, вкрай тяжка;

С.        хронічна, гостра, комбінована, місцева.

11.       Під час проведення йодної профілактики дози калію йодиду

становлять:

А.        для дорослих — 130 мг на добу; для дітей до трьох років і вагітних — 65 мг на добу;

В.        для дорослих — 70 мг, для дітей — 100 мг.

12.       Тривалість йодної профілактики для

дорослих становить:
А.        7 діб;

В.        не більше ніж 10 діб;

С.        не більше ніж 7 діб.

13.        Основні ускладнення ран:

А.        нагноєння, газова інфекція, правець;

В.        стрептококова інфекція, газова гангрена, правець;

С.        сепсис, правець, біль, підвищення температури.

14.       Найкращий захист рани від зараження:

А.        змащування йодом;

В.        накладання пов'язки;

С.        первинне хірургічне оброблення рани.

15.       При накладенні пов'язки на рани необхідно дотримуватися
таких правил:

А.        не можна торкатися поверхні рани руками;

В.        перев'язний матеріал, що закриває рани, повинен бути стерильним; кожен наступний оберт бинта повинен повністю закривати попередній;

С.        не можна торкатися поверхні рани немитими руками; за­кінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють шпилькою.

16.       Пакет перев'язний індивідуальний складається з:

А.        бинта в захисній оболонці;

В.        двох стерильних ватно-марлевих подушечок і бинта, які містяться в захисній оболонці;

С.        двох стерильних ватно-марлевих подушечок (одна з яких
рухлива) і бинта, які містяться в захисній оболонці.

17.       У разі поранення живота з випаданням петель кишок і їхнього забруднення необхідно:

А.        вправити петлі кишок в черевну порожнину;

В.        зафіксувати петлі кишок за допомогою пов'язки, просякненої розчином антисептика;

С.        кілька разів промити петлі кишок, що випали, теплим антисептичним розчином і зафіксувати вологою пов'язкою, просякненою розчином антисептика.

18.       У разі відкритого пневмотораксу під час надання першої медичної допомоги необхідно:

А.        зробити плевральну пункцію;

В.        накласти оклюзійну пов'язку;

С.        посадити пораненого.

19.       Ознаки артеріальної кровотечі:

А.        вишневий колір крові, що витікає з рани струменем, але
повільно, без поштовхів;

В.        червоний або яскраво-червоний колір крові, що витікає з
рани струменем, у вигляді фонтана;

С.        кров темного кольору, що витікає поштовхами.

20.       Засоби припинення артеріальної кровотечі:

А.        пальцеве притискання, накладання джгута чи закручення,
максимальне згинання кінцівки;

В.        накладання джгута чи закручення;

С.        перев'язка судини в рані.

21.       Засоби припинення венозної кровотечі:

А.        накладання джгута чи закручення;

В.        накладання стисної пов'язки і надання постраждалій час­тині тіла піднятого положення;

С.        максимальне згинання кінцівки.

22.       Засоби припинення капілярної кровотечі:

А.        накладання закручення;

В.        накручення джгута;

С.        накладання звичайної стерильної пов'язки; у разі кровотечі
з рани кінцівки надати їй на деякий час піднятого положення.

23.       Максимальний термін накладання джгута:

А.        3 год;

В.        2 год;

С.        1,5 год.

24.       Для контролю за терміном накладання джгута необхідно:

А.        прикріпити до джгута записку із зазначенням дати його накладання;

В.        прикріпити до джгута чи під нього записку із зазначенням
дати, години накладання джгута;

С.        прикріпити до джгута первинну медичну картку із зазначенням години накладання джгута.

25.       Якщо протягом 1,5 год потерпілому не буде надано лікарську
допомогу і кровотечу остаточно не зупинено, потрібно:

А.        на кілька хвилин ослабити джгут, а потім, коли кровотеча
відновиться, знову перетиснути кінцівку;

В.        зняти джгут і накласти стисну пов'язку;

С.        відзначити у записці новий час накладання джгута.

26.       Обов'язковим правилом при накладанні шин є:

А.        забезпечити нерухомість принаймні трьох суглобів;

В.        забезпечити нерухомість принаймні двох суглобів: вище і
нижче від місця перелому, а в разі перелому великих кісток
— навіть трьох;

С.        забезпечити нерухомість суглоба вище від місця перелому.

27.       При переломах хребта:

А.        потерпілого вкладають на ноші з твердим покриттям; якщо
такого покриття немає, то його вкладають на носилки живо­
том униз;

В.        потерпілого вкладають на живіт, наклавши на місце пере­
лому пов'язку зі стисним валиком;

28.       Основні принципи надання першої медичної допомоги при

СТС:

А.        накладання джгута чи закручення, іммобілізація кінцівки,

новокаїнова блокада;

В.        за можливості — бинтування кінцівки еластичним бинтом
від периферії до центру, іммобілізація, охолодження кінцівки
(льодом, холодною водою);

С.        накладання джгута, уведення знеболювального, іммобілізація кінцівки.

29.       При переломі плечової кістки шину накладають:

А.        від здорової лопатки до основи пальців зламаної руки, руку
згинають під кутом у ліктьовому суглобі;

В.        від здорової лопатки до ліктьового суглоба зламаної руки;

С.        від лопатки до основи пальців, рука розігнута в ліктьовому
суглобі.

30.       У випадку відкритих проникних поранень грудної клітки, ускладнених відкритим пневмотораксом, транспортування потерпілого проводять у положенні:

А.        лежачи на щиті;

В.        лежачи на ношах;

С.        напівсидячи.

31.       Потерпілому, який перебуває в стані шоку, потрібно:

А.        усунути біль (накласти шину, ввести знеболювальні засоби); зігріти, внести в темне приміщення, дати гаряче питво; якщо не ушкоджені внутрішні органи, дати пити: віл води розчи­нити 1 чайну ложку питної соди і половину чайної ложки солі;

В.        увести знеболювальні і серцеві засоби, зігріти;

С.        накласти шину, дати 100 г спиртного напою, зігріти.

32.       У разі опіків окремих частин тіла потрібно:

А.        зрізати пухирі, накласти пов'язку з антисептичним розчи­ном

В.        шкіру навколо опіку протерти спиртом, горілкою, одеколоном і накласти стерильну пов'язку;

С.        накласти марлеву пов'язку.

33.       У разі потрапляння СДОР в організм через органи дихання необхідно:

А.        промити шлунок і видалити отруту, що потрапила на шкіру;

В.        надягти на потерпілого протигаз і винести з отруйної зони;
звільнити від одягу, що стискає;

С.        провести повне санітарне оброблення зі зміною верхнього
одягу і білизни.

34.       У разі потрапляння СДОР через рот насамперед необхідно:

А.        видалити отруту з травного тракту шляхом промивання
шлунка і викликати блювання;

В.        дати сольове проносне;

С.        дати препарати, що адсорбують отруту.

35.       Речовини, що поглинають отруту (адсорбенти):

А.        магнезії сульфат, палена магнезія, біла глина;

В.        молоко, активоване вугілля, біла глина;

С.        активоване вугілля, палена магнезія, біла глина.

36.       Промивання шлунка потрібно проводити:

А.        до появи чистих промивних вод і зникнення запаху отрути;

В.        до зникнення слизу в промивних водах;

С.        до появи чистих промивних вод.

37.   Після споживання інфікованого сальмонелами продукту за­хворювання (прихований період) настає через:

А.        2 доби;

В.        від 6 год до 3 діб;

С.        через 4 год.

38.       Тривалість прихованого періоду харчових токсикоінфекцій
стафілококової етіології найчастіше буває:

А.        1 добу;

В.        2—4 год;

С.        18—20 год.

39.       Отруєння ботулотоксином спостерігають після споживання:

А.        немитих овочів і фруктів;

В.        солоної і в'яленої риби, шинки, ковбаси та інших м'ясних продуктів домашнього приготування, а також консервів без проведення повноцінної стерилізації;

С.        консервованих грибів і овочів.

40.       Консерви, заражені мікробами ботулізму, мають:

А.        здуття (бомбаж), зрив кришки;

В.        неприємний запах;

С.        гіркий смак.

41.       Найбільш ранні типові для ботулізму симптоми:

А.        головний біль, біль унизу живота, знепритомнення;

В.        нечіткість зору зблизька, "сітка" перед очима, двоїння в
очах, розширення зіниць, опущення повік;

С.        пронос, біль унизу живота, сиплість голосу, падіння AT.

42.       Зараження людини і тварин лептоспірозом відбувається:

А.        у разі додавання в їжу продуктів тваринництва;

В.        через заражені водойми, рідше — через харчові продукти,
контакт із хворими тваринами і продуктами тваринництва;

С.        через заражені лептоспірами молоко і молочні продукти.

43.       Засоби індивідуального захисту поділяють на:

А.        засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри, ме­дичні засоби захисту;

В.        фільтрувальні цивільні і промислові протигази, респіратори, ізолювальні протигази;

С.        засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри; сховища.

44.       Засоби захисту шкіри:

А.        фільтрувального та ізольованого типів;

В.        гумові, бавовняні;

С.        частково та повністю захищають шкіру.

45.       Медичні засоби захисту призначені для:

А.        надання  допомоги  потерпілим  від  радіації  і  отруєння СДОР;

В.        запобігання ураження і надання медичної допомоги насе­ленню під час катастроф;

С.        проведення йодної профілактики.

46.       До препаратів з радіопротекторною дією відносять:

А.        атропін;

В.        цистамін;

С.        інтерферон.

47.       Табельні медичні засоби захисту:

А.        шини, джгути, аптечка індивідуальна;

В.        аптечка індивідуальна, пакет перев'язний індивідуальний,
індивідуальний протихімічний пакет;

С.        аптечка індивідуальна, пакет перев'язний індивідуальний,
шприц-тюбик.

48.       Базові принципи радіозахисного харчування:

А.        повноцінність, різноманітність, помірність;

В.        зменшення надходження радіонуклідів із їжею;

С.        гальмування процесу всмоктування і накопичення радіо­
нуклідів в організмі;

Д.        додержання принципів раціонального харчування;

Е.         зменшення надходження радіонуклідів із їжею; гальмуван­ня процесу всмоктування і накопичення радіонуклідів в ор­ганізмі; принципи раціонального харчування.

49.       Гальмування всмоктування і накопичення радіонуклідів в ор­ганізмі людини можна досягнути:

А.        систематичним і тривалим вживанням пектинових речовин;

В.        вживанням моркви;

С.        вживанням кисломолочних продуктів;

Д.        складанням спеціальних раціонів харчування за рахунок залучення до них сполучень, які справляють радіозахисну дію.

50.       Провідні засади раціонального харчування:

А.        споживання їжі у визначений час доби;

В.         чотириразове харчування;

С.         повноцінність, різноманітність, помірність;

Д.        оптимальне співвідношення вживання основних харчових
речовин (білки, жири, вуглеводи).

ІІ варіант

1.         Найбільш ранні типові для ботулізму симптоми:

А.        головний біль, біль унизу живота, знепритомнення;

В.        нечіткість зору зблизька, "сітка" перед очима, двоїння в
очах, розширення зіниць, опущення повік;

С.        пронос, біль унизу живота, сиплість голосу, падіння AT.

2.         Зараження людини і тварин лептоспірозом відбувається:

А.        у разі додавання в їжу продуктів тваринництва;

В.        через заражені водойми, рідше — через харчові продукти,
контакт із хворими тваринами і продуктами тваринництва;

С.        через заражені лептоспірами молоко і молочні продукти.

3.         Засоби індивідуального захисту поділяють на:

А.        засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри, ме­дичні засоби захисту;

В.        фільтрувальні цивільні і промислові протигази, респіратори, ізолювальні протигази;

С.        засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри; сховища.

4.         Засоби захисту шкіри:

А.        фільтрувального та ізольованого типів;

В.        гумові, бавовняні;

С.        частково та повністю захищають шкіру.

5.         Медичні засоби захисту призначені для:

А.        надання  допомоги  потерпілим  від  радіації  і  отруєння СДОР;

В.        запобігання ураження і надання медичної допомоги насе­ленню під час катастроф;

С.        проведення йодної профілактики.

6.         До препаратів з радіопротекторною дією відносять:

А.        атропін;

В.        цистамін;

С.        інтерферон.

7.         Табельні медичні засоби захисту:

А.        шини, джгути, аптечка індивідуальна;

В.        аптечка індивідуальна, пакет перев'язний індивідуальний,
індивідуальний протихімічний пакет;

С.        аптечка індивідуальна, пакет перев'язний індивідуальний,
шприц-тюбик.

8.         Базові принципи радіозахисного харчування:

А.        повноцінність, різноманітність, помірність;

В.        зменшення надходження радіонуклідів із їжею;

С.        гальмування процесу всмоктування і накопичення радіо­
нуклідів в організмі;

Д.        додержання принципів раціонального харчування;

Е.         зменшення надходження радіонуклідів із їжею; гальмуван­ня процесу всмоктування і накопичення радіонуклідів в ор­ганізмі; принципи раціонального харчування.

9.         Гальмування всмоктування і накопичення радіонуклідів в ор­ганізмі людини можна досягнути:

А.        систематичним і тривалим вживанням пектинових речовин;

В.        вживанням моркви;

С.        вживанням кисломолочних продуктів;

Д.        складанням спеціальних раціонів харчування за рахунок залучення до них сполучень, які справляють радіозахисну дію.

10.       Провідні засади раціонального харчування:

А.        споживання їжі у визначений час доби;

В.         чотириразове харчування;

С.         повноцінність, різноманітність, помірність;

Д.        оптимальне співвідношення вживання основних харчових
речовин (білки, жири, вуглеводи).

11.       Засоби припинення артеріальної кровотечі:

А.        пальцеве притискання, накладання джгута чи закручення,
максимальне згинання кінцівки;

В.        накладання джгута чи закручення;

С.        перев'язка судини в рані.

12.       Засоби припинення венозної кровотечі:

А.        накладання джгута чи закручення;

В.        накладання стисної пов'язки і надання постраждалій час­тині тіла піднятого положення;

С.        максимальне згинання кінцівки.

13.       Засоби припинення капілярної кровотечі:

А.        накладання закручення;

В.        накручення джгута;

С.        накладання звичайної стерильної пов'язки; у разі кровотечі
з рани кінцівки надати їй на деякий час піднятого положення.

14.       Максимальний термін накладання джгута:

А.        3 год;

В.        2 год;

С.        1,5 год.

15.       Для контролю за терміном накладання джгута необхідно:

А.        прикріпити до джгута записку із зазначенням дати його накладання;

В.        прикріпити до джгута чи під нього записку із зазначенням
дати, години накладання джгута;

С.        прикріпити до джгута первинну медичну картку із зазначенням години накладання джгута.

16.       Якщо протягом 1,5 год потерпілому не буде надано лікарську
допомогу і кровотечу остаточно не зупинено, потрібно:

А.        на кілька хвилин ослабити джгут, а потім, коли кровотеча
відновиться, знову перетиснути кінцівку;

В.        зняти джгут і накласти стисну пов'язку;

С.        відзначити у записці новий час накладання джгута.

17.       Обов'язковим правилом при накладанні шин є:

А.        забезпечити нерухомість принаймні трьох суглобів;

В.        забезпечити нерухомість принаймні двох суглобів: вище і
нижче від місця перелому, а в разі перелому великих кісток
— навіть трьох;

С.        забезпечити нерухомість суглоба вище від місця перелому.

18.       При переломах хребта:

А.        потерпілого вкладають на ноші з твердим покриттям; якщо
такого покриття немає, то його вкладають на носилки живо­
том униз;

В.        потерпілого вкладають на живіт, наклавши на місце пере­
лому пов'язку зі стисним валиком;

19.       Основні принципи надання першої медичної допомоги при

СТС:

А.        накладання джгута чи закручення, іммобілізація кінцівки,

новокаїнова блокада;

В.        за можливості — бинтування кінцівки еластичним бинтом
від периферії до центру, іммобілізація, охолодження кінцівки
(льодом, холодною водою);

С.        накладання джгута, уведення знеболювального, іммобілізація кінцівки.

20.       При переломі плечової кістки шину накладають:

А.        від здорової лопатки до основи пальців зламаної руки, руку
згинають під кутом у ліктьовому суглобі;

В.        від здорової лопатки до ліктьового суглоба зламаної руки;

С.        від лопатки до основи пальців, рука розігнута в ліктьовому
суглобі.

21.       У випадку відкритих проникних поранень грудної клітки, ускладнених відкритим пневмотораксом, транспортування потерпілого проводять у положенні:

А.        лежачи на щиті;

В.        лежачи на ношах;

С.        напівсидячи.

22.       Потерпілому, який перебуває в стані шоку, потрібно:

А.        усунути біль (накласти шину, ввести знеболювальні засоби); зігріти, внести в темне приміщення, дати гаряче питво; якщо не ушкоджені внутрішні органи, дати пити: віл води розчи­нити 1 чайну ложку питної соди і половину чайної ложки солі;

В.        увести знеболювальні і серцеві засоби, зігріти;

С.        накласти шину, дати 100 г спиртного напою, зігріти.

23.       У разі опіків окремих частин тіла потрібно:

А.        зрізати пухирі, накласти пов'язку з антисептичним розчи­ном

В.        шкіру навколо опіку протерти спиртом, горілкою, одеколоном і накласти стерильну пов'язку;

С.        накласти марлеву пов'язку.

24.       У разі потрапляння СДОР в організм через органи дихання необхідно:

А.        промити шлунок і видалити отруту, що потрапила на шкіру;

В.        надягти на потерпілого протигаз і винести з отруйної зони;
звільнити від одягу, що стискає;

С.        провести повне санітарне оброблення зі зміною верхнього
одягу і білизни.

25.       У разі потрапляння СДОР через рот насамперед необхідно:

А.        видалити отруту з травного тракту шляхом промивання
шлунка і викликати блювання;

В.        дати сольове проносне;

С.        дати препарати, що адсорбують отруту.

26.       Речовини, що поглинають отруту (адсорбенти):

А.        магнезії сульфат, палена магнезія, біла глина;

В.        молоко, активоване вугілля, біла глина;

С.        активоване вугілля, палена магнезія, біла глина.

27.       Промивання шлунка потрібно проводити:

А.        до появи чистих промивних вод і зникнення запаху отрути;

В.        до зникнення слизу в промивних водах;

С.        до появи чистих промивних вод.

28.   Після споживання інфікованого сальмонелами продукту за­хворювання (прихований період) настає через:

А.        2 доби;

В.        від 6 год до 3 діб;

С.        через 4 год.

29.       Тривалість прихованого періоду харчових токсикоінфекцій
стафілококової етіології найчастіше буває:

А.        1 добу;

В.        2—4 год;

С.        18—20 год.

30.       Отруєння ботулотоксином спостерігають після споживання:

А.        немитих овочів і фруктів;

В.        солоної і в'яленої риби, шинки, ковбаси та інших м'ясних продуктів домашнього приготування, а також консервів без проведення повноцінної стерилізації;

С.        консервованих грибів і овочів.

31.       Консерви, заражені мікробами ботулізму, мають:

А.        здуття (бомбаж), зрив кришки;

В.        неприємний запах;

С.        гіркий смак.

32.       Осередком хімічного ураження називають:

А.        територію, що заражена СДОР;

В.        територію, у межах якої внаслідок дії СДОР можливі масові
ураження людей або тварин;

С.        територію,  на якій унаслідок дії СДОР виникла загроза
життю і здоров'ю людей.

33.       За швидкістю розвитку клінічної картини ураження всі СДОР
поділяють на:

А.        швидкодіючі, уповільненої дії;

В.        швидкодіючі, повільної дії;

С.        миттєвої дії, тривалої дії.

34.       До швидкодіючих СДОР належать:

А.        фосген, кислоти, метилу бромід;

В.        синильна кислота, аміак, хлор, ФОС;

С.        хлор, бензин, сульфатна кислота, фосген.

35.       До стійких СДОР належать:

А.        хлорпікрин, сульфатна кислота, тетраетил свинець;

В.        хлорпікрин, вуглецю оксид, синильна кислота;

С.        тетраетил свинець, вуглецю оксид, хлор.

36.       До нестійких СДОР належать:

А.        сульфатна кислота, аміак, хлорпікрин;

В.        синильна кислота, вуглецю оксид, аміак;

С.        тетраетил свинець, вуглецю оксид, хлор.

37.       Виходячи із зони ураження СДОР, необхідно:

А.        убік, перпендикулярно напрямку вітру, за можливості на
підвищену і добре провітрювану ділянку місцевості;

В.        проти вітру на добре провітрювану ділянку місцевості;

С.        перпендикулярно напрямку вітру, бажано використовувати
кювети, ями, яри.

38.       Одиниця активності в СІ:

А.        бекерель (Бк);

В.        грей (Гр);

А.        рад.

39.       Одиниця поглиненої дози СІ:

А.         бекерель (Бк);

В.         бер;

С.          грей (Гр).

40.       Найбільш іонізуючу властивість мають:

А.        нейтрони;

В.        гамма-частки;

С.        альфа-частки.

41.       Форми променевої хвороби:

А.        кістково-мозкова, кишкова, токсична, церебральна;

В.        легка, середньої тяжкості, тяжка, вкрай тяжка;

С.        хронічна, гостра, комбінована, місцева.

42.       Під час проведення йодної профілактики дози калію йодиду

становлять:

А.        для дорослих — 130 мг на добу; для дітей до трьох років і
вагітних — 65 мг на добу;

В.        для дорослих — 70 мг, для дітей — 100 мг.

43.       Тривалість йодної профілактики для

дорослих становить:
А.        7 діб;

В.        не більше ніж 10 діб;

С.        не більше ніж 7 діб.

44.        Основні ускладнення ран:

А.        нагноєння, газова інфекція, правець;

В.        стрептококова інфекція, газова гангрена, правець;

С.        сепсис, правець, біль, підвищення температури.

45.       Найкращий захист рани від зараження:

А.        змащування йодом;

В.        накладання пов'язки;

С.        первинне хірургічне оброблення рани.

46.       При накладенні пов'язки на рани необхідно дотримуватися
таких правил:

А.        не можна торкатися поверхні рани руками;

В.        перев'язний матеріал, що закриває рани, повинен бути стерильним; кожен наступний оберт бинта повинен повністю закривати попередній;

С.        не можна торкатися поверхні рани немитими руками; за­
кінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють шпилькою.

47.       Пакет перев'язний індивідуальний складається з:

А.        бинта в захисній оболонці;

В.        двох стерильних ватно-марлевих подушечок і бинта, які
містяться в захисній оболонці;

С.        двох стерильних ватно-марлевих подушечок (одна з яких
рухлива) і бинта, які містяться в захисній оболонці.

48.       У разі поранення живота з випаданням петель кишок і їхнього забруднення необхідно:

А.        вправити петлі кишок в черевну порожнину;

В.        зафіксувати петлі кишок за допомогою пов'язки, просякненої розчином антисептика;

С.        кілька разів промити петлі кишок, що випали, теплим антисептичним розчином і зафіксувати вологою пов'язкою, просякненою розчином антисептика.

49.       У разі відкритого пневмотораксу під час надання першої медичної допомоги необхідно:

А.        зробити плевральну пункцію;

В.        накласти оклюзійну пов'язку;

С.        посадити пораненого.

50.       Ознаки артеріальної кровотечі:

А.        вишневий колір крові, що витікає з рани струменем, але
повільно, без поштовхів;

В.        червоний або яскраво-червоний колір крові, що витікає з
рани струменем, у вигляді фонтана;

С.        кров темного кольору, що витікає поштовхами.