|
Викладач |
Стоянова Л.П. |
|
Предмет |
Хірургія |
|
Група |
3 – Б л/с |
|
Дата |
Згідно розкладу 09.09.2022 |
|
Тема Практика |
Тема:: Асептика. Антисептика |
СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.
Важливість знань щодо використання антисептиків та антибіотиків зумовлена необхідністю надання невідкладної допомоги при різноманітних побутових ранах, високою частотою запально-гнійних хірургічних захворювань та ризиком післяопераційних нагнійних ускладнень.
Основу теми складають загальновизнані методи антисептики та регламентовані наказами МОЗ України антисептичні препарати.
2. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 год.
3. НАВЧАЛЬНА МЕТА.
Засвоїти принципи
застосування
різновидів антисептики, вивчити групи
хімічних антисептиків та основи
їх
клінічного використання; ознайомитися
з методами хірургічної
антисептики рук і
обробки операційного поля,
принципами
раціонального застосування
антисептиків та основами
профілактики
ускладнень антибактерійної терапії.
Знати (теоретичні питання):
1. Види антисептики.
2. Основні методи механічної антисептики.
3. Основні методи фізичної антисептики.
4. Групи хімічних антисептиків та їх клінічну характеристику.
5. Методи біологічної антисептики.
6. Основні групи антибіотиків та хіміотерапевтичних засобів.
7. Принципи антибактерійної терапії в хірургії.
8. Основні ускладнення антибіотикотерапії та їх профілактика.
9. Способи застосування антисептичних засобів.
10. Механізми дії та застосування протеолітичних ферментів у хірургії.
Вміти:
1. Застосувати висушування як метод фізичної антисептики.
2. Виконати перев'язку асептичної рани.
3. Застосувати йодовмісні препарати для обробки рани.
4. Виконати туалет рани.
5. Приготувати розчин антибіотика для парентерального введення.
6. Виконати внутрішньошкірну пробу на чутливість до антибіотика.
7. Надати першу допомогу при алергічних реакціях на антибіотик.
8. Надати першу допомогу при реакції на антисептик.
Практичні навички :
1. Гігієнічна дезінфекція рук.
2. Оцінка внутрішньошкірної проби на чутливість до антибіотика.
3. Надання невідкладної допомоги при алергічній реакції на антибіотик.
4. Методика обробки операційного поля при чистій рані.
5. Навички поводження із агресивними хімічними речовинами
4. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ)
|
Попередні дисципліни |
Отримані навички |
|
1. Неорганічна хімія |
Навички поводження із агресивними хімічними речовинами |
|
2.Фармакологія |
Класифікувати основні антисептики, вміти виписувати рецепти |
|
3. Пропедевтика внутрішніх хвороб |
Збирати алергологічний анамнез, проводити огляд |
|
4. Патофізіологія |
Орієнтуватися в порушенні ланок нормального функціонування організму |
|
5. Мікробіологія |
Виконання забору матеріалу для бактеріологічного дослідження. Класифікації основних видів мікроорганізмів |
5. ПОРАДИ СТУДЕНТУ.
Засвоєння знань і навичок з цієї теми важливе для кожного студента, оскільки антисептики та антибіотики використовуються практично в усіх галузях клінічної медицини. Необхідно зазначити, що принципи застосування антисептиків та антибактерійних препаратів у клініці вивчаються тільки на дисципліні загальна хірургія, водночас, отримані знання та навички необхідні в процесі подальшого навчання і в наступній діяльності лікарів усіх професій.
При підготовці до заняття зверніть увагу на основні елементи теми - дефініції, групи дезінфікуючих засобів, принципи дії основних видів антисептики, клінічні характеристики засобів хімічної та біологічної антисептики.
5.1. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.
Антисептика - комплекс засобів та заходів, спрямованих на знищення потенційних збудників у рані (або в тканинах / порожнинах), в патологічному вогнищі або в організмі в цілому.
Дезінфекція (обеззараження) - знищення на (в) об'єктах зовнішнього середовища патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.
У вужчому розумінні, в контексті хірургії під терміном "дезінфекція" розуміють застосування хімічних методів (засобів) знищення мікроорганізмів та їх спор, причому це стосується лише неживих предметів, а відносно людей - використовують термін "антисептика".
Мікроорганізми, що залишилися живими після дії антисептиків, не викликають захворювання у зв'язку з недостатньою дозою для інфікування та зниженою вірулентністю і в подальшому знешкоджуються факторами імунної системи.
Дезінфікуючий агент - діюча речовина, що забезпечує знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на (в) об'єктах зовнішнього середовища.
Деконтамінація - зниження кількості мікроорганізмів на об'єктах зовнішнього середовища.
Стерилізація - процес, який забезпечує загибель вегетативних та спорових форм патогенних та непатогенних мікроорганізмів.
Групи дезінфікуючих засобів:
1)
Дезінфекциди - використовуються для
стерилізації
(бактерицидний ефект; притаманна токсична
або подразнююча дія);
2)
Антисептики - використовуються для
місцевої
дезінфекції
(бактерицидна або бактеріостатична дія) шкіри, слизових,
серозних оболонок.
Виокремлюють наступні види антисептики :
1) механічну;
2) фізичну;
3) хімічну;
4) біологічну (дія на мікроорганізм; дія на макроорганізм);
5) змішану (комбіновану).
Механізм дії антисептиків:
1) деструктивний;
2) окисний;
3) мембранопошкоджуючий;
4) антиметаболічний та антиферментний.
На практиці застосовуються різні види антисептики залежно від конкретної клінічної ситуації шляхом місцевого або системного застосування з дією як на мікроорганізм (збудник), так і на організм людини.
Механічна антисептика - це знищення мікроорганізмів механічними методами. До механічної антисептики відносяться:
• розкриття гнійника;
• пункційне дренування;
• туалет (промивання) рани;
• некректомія;
• первинна / вторинна хірургічна обробки ран;
• застосування дренажів (пасивних).
Дренування - лікувальний метод, який полягає у виведенні назовні рідкого вмісту (продуктів розпаду тканин та мікробних токсинів) із ран, гнійників, а також вмісту порожнистих органів, природних або патологічних порожнин шляхом використання трубок (гумових, поліхлорвінілових, силіконових) або гумових випускників чи інших матеріалів.
За методами забезпечення відтоку патологічного вмісту дренування поділяється на: пасивне (відтік під дією сили тяжіння); активне (створення від'ємного тиску в дренажній системі); проточно-промивне (активне введення розчину в двопро світну трубку) та осмодренування (використання марлі, в т.ч. із гіпертонічними розчинами).
Фізична антисептика - це знищення мікроорганізмів за допомогою фізичних методів. До фізичної антисептики відносяться:
•
активні
дренажі
(проточно-промивне та вакуумне
дренування);
• використання гіпертонічних розчинів;
• гігроскопічні матеріали;
• сорбенти;
• УФО та лазерне опромінення;
• ультразвукова кавітація ран;
• підсушування рани.
Хімічна антисептика - це знищення мікроорганізмів за допомогою хімічних речовин. До хімічної антисептики відносять використання хімічних речовин із різноманітними механізмами протимікробної дії
(деструктивний, окисний, мембрано-пошкоджуючий, антиметаболічний і антиферментний тощо).
Основні групи хімічних антисептиків:
• галоїди (галоїдовмісні);
• спиртовмісні;
• окиснювачі;
• барвники;
• кислоти;
• луги;
• солі важких металів;
• альдегідовмісні препарати;
• поверхнево-активні речовини (детергенти);
• гуанідовмісні препарати;
• феноловмісні препарати;
• антисептики природного походження.
Виокремлюють також групу хіміотерапевтичних засобів, які використовуються для знищення збудників у патологічному вогнищі хворого і вводяться парентерально або ентерально:
• нітрофурани
• хінолони
• сульфаніламідні препарати
• похідні нітроімідазолу
• похідні хіноксаліну тощо.
Хіміотерапія (та хіміопрофілактика) - це заходи, спрямовані на пряме знешкодження чи пригнічення збудників у внутрішньому середовищі макроорганізму з метою лікування (або профілактики) інфекційних чи паразитарних хвороб.
Біологічна антисептика - це методи знищення мікроорганізмів за допомогою препаратів біологічного походження прямої або опосередкованої дії.
До біологічної антисептики відносяться засоби:
•
препарати
прямої дії на
мікроорганізм: антибіотики, ферменти,
сироватки, антитоксини, гама-глобуліни, гіперімунна плазма,
сироватки, бактеріофаги;
•
препарати опосередкованої дії (діють на макроорганізм):
стимулятори
специфічного імунітету
(вакцини, анатоксини) та неспецифічного
імунітету - імуномокоректори та імуностимулятори, інтерферони, вітаміни, піримідинові основи (метилурацил).
Препарати групи антибіотиків можуть володіти бактерицидними (знищують мікроорганізми) чи бактеріостатичними (пригнічують вони ріст мікроорганізмів) властивостями.
Антибіотики поділяють на препарати широкого спектру, які діють на мікроорганізми різних груп (грам-позитивні, грам-негативні, анаеробні) та вузького спектру дії, які діють на обмежений перелік збудників. Антибіотики широкого спектру використовуються у випадках, коли неможливо точно визначити збудника інфекції. Препарати вузького спектру дії використовуються для етіотропної терапії при відомому або верифікованому збуднику захворювання.
За хімічною будовою антибіотики поділяються на наступні
основні групи:
• бета-лактамні антибіотики:
o пеніциліни
o цефалоспорини o карбапенеми;
• аміноглікозиди;
• макроліди;
• тетрацикліни
• лінкозаміди;
• глікопептиди;
• антимікробні засоби групи фторхінолонів.
Ускладнення антибактерійної терапії:
1) алергічні реакції (місцеві та системні);
2) токсична дія на організм:
нефро-/гепатотоксична кардіотоксична ототоксична гематотоксична;
3) ендогенний гіпоавітаміноз;
4) кандидоз слизових/органів;
5) дисбактеріоз кишечнику;
6) антибіотикоасоційований коліт (псевдомембранозний коліт);
7) суперінфекція.
До змішаної антисептики відноситься поєднане використання різних методів антисептики, що на сьогодні широко застосовується на практиці.
Підготовка та обробка рук медперсоналу - важливий захід профілактики контактного інфікування. Догляд за шкірою рук персоналу передбачає наступний комплекс дій:
•
гігієнічне миття рук медичного персоналу - це особиста гігієна з
миттям
рук звичайним милом
для зменшення кількості
мікроорганізмів, які знаходяться на шкірі після контакту з пацієнтом
чи є частиною нормальної мікрофлори);
•
гігієнічну обробка
(антисептика) рук - обробка рук
втиранням
антисептика в шкіру для знищення
транзиторної мікрофлори;
•
хірургічну обробку рук (хірургічна антисептика рук,
хірургічне миття
рук) - миття рук перед операцією із використанням спеціального
антисептичного засобу
для ліквідації транзитних мікроорганізмів та
максимально можливого зниження
кількості резидентних
мікроорганізмів (Схемаї).
Превентивний захист шкіри рук.
Якщо немає можливості попередити контакт речовин із шкірою рук - потрібно використовувати рукавички, однак залишається необхідність частого миття рук та їх антисептичної обробки. При цьому декілька разів на добу потрібно змащувати шкіру рук спеціальними емульсіями для профілактики мікротравматичних ушкоджень шкіри.
Підготовка операційного поля передбачає гігієнічну обробку та дезінфекцію шкіри подібно до підготовки рук медперсоналу.
Операційне поле - це площа шкіри, в межах якої буде виконуватися хірургічне втручання (розріз, прокол). Сучасні методи дезінфекції операційного поля передбачають використання антисептиків на основі галоїдів (р-н йодонату), поверхнево-активних речовин (спиртовий р-н хлоргексидину) та ін. (Схема2).
5.2. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Види механічної антисептики.
2. Коротка характеристика основних груп антисептиків.
3. Основні групи хіміотерапевтичних засобів в хірургії.
4. Дренування як метод антисептики.
5. Попередження ускладнень антибіотикотерапії в хірургії.
6.
Методика
виконання внутрішньошкірної проби
на чутливість до
антибіотиків.
7. Медикаментозні препарати біологічної антисептики.
5.3.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ :
1. До розчину Люголя обов'язково входить:
1) хлорамін
2) перекис водню
3) перманганат калію
4) йод
5) фурацилін.
2. Яка мета фізичної антисептики:
1) підвищити імунітет пацієнта;
2) пригнітити патогенні властивості мікробів;
3) знищити патогенні мікроби в організмі;
4) створити в рані несприятливі умови для розвитку мікробів;
5) знищити спори мікробів.
3. Гіпертонічний розчин хлориду натрію застосовується при :
1) первинній хірургічній обробці рани;
2) накладанні компресу;
3) дезинфекції ріжучих інструментів;
4) дренуванні гнійних порожнин та ран;
5) в якості хімічного антисептика.
4. Який антисептик відноситься до групи альдегідів:
1) карболова кислота;
2) сулема;
3) калію перманганат;
4) формалін;
5) нітрат срібла.
5. З перерахованих антибіотиків ототоксичну дію мають:
1) пеніциліни;
2) аміноглікозиди;
3) тетрацикліни;
4) цефалоспорини;
5) макроліди.
6. До помилок антибіотикотерапії варто віднести:
1) комбінацію антибіотиків з ністатином;
2) комбінацію однотипних антибіотиків;
3) комбінацію різних шляхів введення антибіотиків;
4) комбінацію антибіотиків і протеолітичних ферментів;
5) комбінацію антибіотиків і нітрофуранів.
7. Ускладненнями антибіотикотерапії є:
1) дисбактеріоз;
2) підвищення артеріального тиску;
3) зниження слуху;
4) алергічні реакції;
5) тахікардія.
5.4. ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1.
В післяопераційному періоді пацієнт отримує тривалу
антибіотикотерапію. Перебіг захворювання ускладнився
появою
налетів на слизовій
оболонці рота хворого
та проносами. Яке
ускладнення можна запідозрити? Яка причина
його розвитку? Яка
профілактика ускладнення?
2. Під час операційного втручання у пацієнта, який є ін'єкційним
наркоманом, хірург травмувався голкою. Яка небезпека такого
ускладнення? Які подальші дії хірурга? Який вид антисептики необхідно застосувати?
3. На п'яту добу після операції у хворого з'явився біль та гіперемія шкіри в ділянці післяопераційної рани. Наявне місцеве і загальне підвищення температури тіла. Яке ускладнення розвинулося? Який метод антисептики слід застосувати в наведеному випадку та в чому він полягає ?
Література.
1.
Хірургія.
Т.І / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша,
В.Г.Мішалова, В.О.
Шідловського. - Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-
VAL», 2007. - 445 с.
2.
Хірургія /за ред. Б.П. Лисенка, В.Д. Шейка, С.Д. Хіміча. Київ:
ВСВ "Медицина", 2010.
- 711 с.
3.
Загальна
хірургія /Желіба М.Д., Хіміч С.Д., Герич І.Д. та ін. Київ:
ВСВ "Медицина", 2010. - 448 с.
Комментарии
Отправить комментарий