Викладач Стоянова Л.П. Предмет Мікробіологія Група 2 – А с/с Лекція 30.03.2022 Тема. Патогенні коки

 

Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу 30.03.2022
Тема Лекція	Патогенні коки

Тема: Патогенні коки

           

І. Актуальність теми:

            Від хвороб, що супроводжуються гнійно-запальними процесами, кожного року страждають мільйони людей. 70-80 % захворювань спричиняють коки. До гнійно-запальних процесів призводять як патогенні, так і умовно-патогенні коки, що входять до складу нормальної мікрофлори людини, тому здатні зумовлювати екзогенні й ендогенні інфекції. Часто коки є причиною внутрішньолікарняних інфекцій. Особливу загрозу вони створюють у хірургічних стаціонарах, опікових дитячих лікарнях, а також у пологових будинках.

            Фельдшер повинен знати профілактичні заходи, спрямовані на ліквідацію джерела інфекції (виявлення і санація бактеріоносіїв, ізоляція хворих).

            Заходи спрямовані на розрив шляхів передачі: дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму в лікувально-профілактичних закладах, на підприємствах харчової промисловості, проводити вологе прибирання з використанням дезрозчинів, працювати в спецодязі, дотримуватися правил стерилізації, передстерилізаційної обробки, зберігання медичних інструментів, перев’язувального шовного матеріалів. Зберігання та реалізація харчових продуктів, дотримуватися правил особистої гігієни.

            З метою підвищення резистентності сприйнятливого макроорганізму необхідно проводити заходи, спрямовані на зміцнення організму: повноцінного харчування, раціонального режиму праці і відпочинку, загартовування.

        ІІ. Навчальні цілі заняття:

Ознайомитися з мікробіологічною характеристикою патогенних коків.

Знати методи мікробіологічної діагностики кокових інфекцій, особливості збирання патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування в бактеріологічних лабораторіях.

Оволодіти технікою взяття слизу із носа та зіва у разі планових профілактичних обстежень з метою профілактики внутрішньолікаряних інфекцій.

Оволодіти технікою посіву матеріалу на КА, цукровий бульйон.

Визначення чутливості мікроорганізму до антибіотиків методом паперових дисків.

Оформлення супровідної документації.    

ІІІ. Виховні цілі: сформувати систему сучасних норм щодо профілактики кокових внутрішньолікарняних інфекцій; розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій.

           

Обладнаннядіамантовий зелений, хлоргексидіна біглюконат, пробірки, поживні середовища (ЖСА, КА, СА, цукровий бульйон — у пробірках і флаконі), тампони для зіва, шпателі для зіва, бланки направлень, бікс, серветка з адсобівного мате­ріалу, шпатель для посіву, спиртівка, сірники, маркер, штати­ви, папка чи поліетиленовий пакет, ріст культури стафілокока на КА і ЖСА, плазмі, середовищі з манітом, пластинчастому середовищі з паперовими дисками, просякнутими антибіотика­ми, фантом для демонстрації взяття патологічного матеріалу з носа і зіва, препарати для профілактики і лікування хвороб ко­кової етіології, препарати фагів стафілококових типових.

           

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, анатомія, фізіологія, латинська мова, генетика, фармакологія.

Мета заняття:

—    знати особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування в бактеріологічну лабораторію;

—    проводити взяття патологічного матеріалу для дослі­дження;

—    проводити первинний посів матеріалу на поживні сере­довища;

—    знати препарати для специфічної профілактики і- ліку­вання хвороб, спричинених патогенними коками.

Контроль вихідного рівня знань.

1.      На які поживні середовища проводять первинний посів на стафілокок? Які властивості культури на них вивчають?

2.      З якою метою проводять профілактичне обстеження на носійство стафілокока?

3.      Як проводять взяття патологічного матеріалу під час профілактичного обстеження на стафілокок?

4.      Яких правил слід дотримуватись, оформлюючи направлення?

5.      Як проводять транспортування патологічного матеріалу і супровідної документації до лабораторії?

6.      Яких правил слід дотримуватися під час посіву патологічного матеріалу на поживні середовища?

7.      Які властивості стафілококів враховують для їх виявлення?

8.      Які властивості стафілококів враховують для їх диференціації?

9.      Яке значення мають визначення фаговаріанта і чутливості стафілокока до антибіотиків?

10.  Як проводять взяття крові при сепсисі? На які поживні середовища і в якому відношенні проводять посів?

11.  Як проводять взяття матеріалу при назофарингіті? Як його досліджують?

12.  Як проводять взяття спинномозкової рідини? Як її досліджують?

13.  Як проводять взяття матеріалу при гонореї? Як його досліджують?

Формування професійних вмінь і навичок.

1.        Взяття слизу із зіва і носа, оформлення направления, під­готовка матеріалу до транспортування.

2.        Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на ЖСА, КА і цукровий бульйон.

3.        Оформлення супровідної документації і визначення чутливості коків до антибіотиків

4.        Ознайомлення з методами взяття патологічного матеріалу і лабораторних діагностики хвороб менінгококової та гонококової етіології.

5.        Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними коками.

 

ПАТОГЕННІ КОКИ

Взяття матеріалу, посів, оформлення документації і транспортування до лабораторії.

Усі патогенні коки виявляють здатність викликати гнійні процеси з різними клінічними проявами. Локалізація збудників у організмі може бути різноманітна і ефективність боротьби з хворобами, що вони викликають, в значній мірі залежить від результатів лабораторних досліджень.

Обов'язковим є те, щоб забір патологічного матеріалу проводився до лікування при повному дотриманні асептичних умов. Відправляти в лабораторію не пізніше 2 - 3 годин після забору у спеціальних біксах або контейнерах (з урахуванням стійкості збудника до температурних коливань). До матеріалу обов'язково має докладатись су­провідна документація.

Матеріал для дослідження і способи забору

Гній з уражених ділянок. Матеріал треба брати з глибоких шарів ураженої ді­лянки. При відкритих процесах гній береться стерильним тампоном, пастерівською піпеткою або платиновою петлею; при закритих абсцесах - стерильним шприцом.

Слиз із зіва, носа, вуха та ін. До забору матеріалу треба оформити супровідну документацію. На посуді для патологічного матеріалу наліплюється етикетка, на якій вказується вид матеріалу, дата забору, прізвище, ім'я та по батькові хворого. Одноча­сно пишеться направлення, орієнтовний діагноз, мета дослідження, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка проводила забір патологічного матеріалу.

Треба пам'ятати, що матеріал береться натщесерце або не раніше ніж через дві години після їди. При заборі матеріалу із зіва і носа беруться дві пробірки з тампона­ми (відповідно до номера реєстрації в журналі). На одній пробірці пишеться «З» (зів), на другій - «Н» (ніс). Пацієнта треба посадити на стілець обличчям до світла, а лежа­чому хворому освітити ротову порожнину. Потім шпатель береться у ліву руку, а та­мпон у праву. Натискається шпателем корінь язика і знімається тампоном слиз споча­тку з одного мигдалика, потім з другого. Якщо мигдалики видалені, то слиз береться з піднебінних дужок.

Під час забору матеріалу тампон не обертати. Не можна доторкуватися тампо­ном до язика, зубів, слизової оболонки щік.

Після забору тампон кладеться у пробірку, яка ставиться у штатив, а шпатель у дезінфекційний розчин.

При заборі з носа треба на потилицю пацієнта покласти ліву руку і, не торкаю­чись зовнішньої поверхні носа, увести тампон у носовий хід. Спочатку береться слиз зі стінок одного носового ходу, а потім зі стінок другого і тампон кладеться у пробір­ку «Н».

Забір матеріалу з вуха проводиться стерильним тампоном у такому ж порядку.

Мокротиння, дуоденальний вміст, випорожнення, блювотиння, промивні води шлунка, сеча (середня порція після туалету зовнішніх сечостатевих органів) беруться у стерильні баночки.

Кров береться з ліктьової вени у стерильну пробірку стерильним шприцом в кі­лькості 10-15 мл. Хвороби, викликані органотропними мікроорганізмами нейсеріями (менінгококами і гонококами), підтверджуються при виявленні цих мікробів у специфічних для них середовищах.

При зберіганні і під час транспортування зібраний матеріал слід оберігати від охолодження і висихання (температура має бути не нижче 20°С, тому треба тримати у ваті або на грілці).

 

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою по темі:

«Патогенні коки. їх роль у виникненні гнійно-запальних захворювань»