Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Медсестринство в хірургія
Група	3 – А с/с
Дата	Згідно розкладу  29.03.2021
Тема Лекція	Тема:.ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ В ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 Мета

вивчити організацію хірургічного відділення, виявлення показань і протипо-
казань до операції, принципи підготовки хворого до операції (мал. 24);
оволодіти методикою підготовки хворого до планової і ургентної операції.
Основними етапами лікування хірургічного хворого є:

-           передопераційна підготовка;

-           хірургічна операція;

-           лікування в післяопераційний період

 

 

 

 

 

 

 

Структурна схема теми «Догляд за хворими в хірургічному відділенні. Підготовка

хворих до операції»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План операційного блока

 

 

Лікування здійснюється у відділенні хірургічного профілю. Хірургічне відді-
лення розраховане на 60 ліжок. У ньому є «чиста» і «гнійна» перев’язувальні, про-
цедурна, буфет, ванна кімната, санітарний вузол, кімната для білизни, кімната
медперсоналу. Операційний блок може бути у відділенні, на окремому поверсі або
в окремому приміщенні. У хірургічному відділенні чергує медсестра, яка спостері-
гає за хворими.В операційному блоці виділяють такі зони :

-            стерильна — операційна, стерилізаційна;

-            суворого режиму — передопераційна, наркозна, приміщення для миття;

-           обмеженого режиму — приміщення для медсестер і хірургів, для зберігання
крові і переносної апаратури, чистої білизни;

-           загального режиму — кабінет завідувача, старшої медсестри, приміщення для
брудної білизни.

В операційному блоці проводять такі види прибирання:

-            попереднє (вранці);

-            поточне (під час операції);

-            завершальне (після операції);

-            генеральне (1 раз на тиждень).

Вибираючи метод хірургічного лікування, необхідно чітко визначити всі по-
казання і протипоказання до операції, які, у свою чергу, поділяють на абсолютні
і відносні.

 

ПОКАЗАННЯ ДО ОПЕРАЦІЇ

І Абсолютні. Включають захворювання і стани, які загрожують життю хворого і
можуть бути ліквідовані тільки хірургічним способом лікування.

Абсолютні показання, згідно з якими виконуються екстрені операції, назива-
ють життєвими:
асфіксія;

кровотечі будь-якої етіології;

гострі захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, перфо-
ративна (проривна) виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гостра кишко-
ва непрохідність, ущемлена грижа, гострий холецистит, гострий панкреатит);
гострі гнійні хірургічні захворювання (абсцес, флегмона, мастит, остеомієліт
тощо).

При планових операціях абсолютними показаннями до їх термінового вико-
шання (не пізніше 1—2 тижнів) є:

злоякісні новоутворення (рак легень, рак шлунка тощо);
стеноз стравоходу, стеноз вихідного відділу шлунка;
механічна жовтяниця та ін.

П Відносні. Включають дві групи захворювань:

захворювання, що можуть бути вилікувані тільки хірургічним методом, але не
є загрозливими для життя хворого (варикозне розширення вен нижніх кінці-
вок, неущемлена грижа черева, доброякісні пухлини, жовчнокам’яна хвороба
тощо);

захворювання, що лікуються як оперативно, так і консервативно (ІХС, облі-
тераційні захворювання судин нижніх кінцівок, виразкова хвороба шлунка і
дванадцятипалої кишки тощо); при цьому операції проводять у плановому по-
рядку, за дотримання оптимальних умов.

 

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ОПЕРАЦІЇ

І_ Абсолютні:

стани шоку, окрім геморагічного при тривалій кровотечі;

гостра стадія інфаркту міокарда;

гостра стадія порушення мозкового кровообігу.

За наявності життєвих показань виконання операцій можливе, але після ста-
«лізації гемодинаміки.

ІІ.              Відносні. До них належить будь-яке супутнє захворювання:

серцево-судинної системи — гіпертонічна хвороба, ІХС, серцева недостатність,
аритмія, тромбози;

дихальної системи — бронхіальна астма, хронічний бронхіт, емфізема легень,
дихальна недостатність;

сечовидільної системи —- хронічний пієлонефрит або гломерулонефрит,
ХНН;

печінки — гострий і хронічний гепатит, цироз печінки, печінкова недостат-
ність;

системи крові — анемія, лейкоз, зміни системи згортання;

ожиріння;

діабет.

 

 

ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Передопераційним періодом називають час від поступлення хворого в хірургіч-
не відділення для проведення операції до моменту її виконання. Передоперацій-
ний період уведено для зниження ризику інтра- та післяопераційних ускладнень.
Умовно передопераційний період поділяють на два етапи.

I.          Діагностичний етап.

На діагностичному етапі встановлюється точний діагноз захворювання і
з’ясовується стан основних органів і систем організму. Вирішується питання про
терміновість операції, визначаються показання і протипоказання до її проведен-
ня, оцінюються стандартний мінімум і необхідність додаткового обстеження.

II.        Підготовчий етап.

На цьому етапі здійснюється така передопераційна підготовка.

1.        Психологічна.

Хворому доступно пояснюють необхідність хірургічного втручання, яке пла-
нується зробити, не зосереджуючись на технічних деталях, можливі його наслідки
і висловлюють упевненість у сприятливому результаті лікування. Можуть вико-
ристовуватись фармакологічні засоби: седативні препарати, транквілізатори, ан-
тидепресанти. Обов’язково треба отримати згоду хворого на операцію і зафіксувати
це в історії хвороби.

2.        Загальносоматична.

Ґрунтується на даних обстеження і залежить від стану органів і систем пацієн-
та. На цьому етапі необхідно добитись компенсації порушень функцій органів і
систем, а також створити резерв в їх функціонуванні. Важливою також є профілак-
тика ендогенної інфекції.

3.        Спеціальна.

Проводиться не при всіх оперативних втручаннях. Необхідність такої підготов-
ки пов’язана з особливостями органів, на яких виконується операція, або змінами
функції органів на фоні основного захворювання. Прикладом можуть бути опера-
ції на товстій кишці. Спеціальна підготовка необхідна тут для зменшення бак-
теріальної забрудненості кишки і полягає в безшлаковій дієті, проведенні клізм до
чистої води і призначенні антибактеріальних препаратів.

БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ОПЕРАЦІЇ

Слід розрізняти особливості підготовки до планової і екстреної операції (мал. 26).

1.        Підготовка операційного поля.

Перед плановою операцією здійснюється повна санітарна обробка. Для цьо-
го напередодні ввечері хворий має прийняти душ або ванну; на нього надягають
чисту білизну і міняють постільну білизну. У день операції вранці сухим способом
хворому збривають волосяний покрив у зоні операції. При підготовці до екстреної
операції зазвичай обмежуються голінням волосяного покриву в зоні операції, за
необхідності може бути виконана часткова санітарна обробка.

2.        «Порожній шлунок».

Перед плановою операцією хворому забороняють зранку їсти і пити; напере-
додні дозволяється легка вечеря не пізніше 17—18-ї години. При екстрених опера-
ціях, якщо пацієнт останній раз їв 6 год тому і більше, то ніяких заходів не вжива-
ють. Якщо ж пацієнт приймав їжу пізніше, то зондують шлунок.

3.         Спорожнення кишок.

Перед плановою операцією проводять очисну клізму, перед екстреними її про-
водити не потрібно.

4.        Спорожнення сечового міхура.

Необхідне перед будь-якою операцією. Хворому просто пропонують помочи-
тись; якщо це неможливо, то проводять катетеризацію.

5.        Премедикація.

Передбачає уведення лікарських препаратів до операції. Вона необхідна для
профілактики багатьох ускладнень і створення якнайкращих умов для перебігу
анестезії. Перед операцією за ЗО—40 хв хворому в палаті вводять дозу:

—       наркотику (промедол 2% — 1,0, омнопон);

—       атропіну (0,01 мг/кг);

—       димедролу (0,3 мг/кг).

Премедикація дає можливість:
зменшити емоційне збудження;
провести нейровегетативну стабілізацію;
знизити реакцію на зовнішні подразники;
створити оптимальні умови для дії анестетиків;

здійснити профілактику алергійних реакцій на засоби, використовувані при
анестезії;

зменшити секрецію залоз.

Крім того, перед операцією хворий повинен зняти зубні протези.

Медична сестра сама супроводжує хворого в операційну; після премедикації
жиорого транспортують в операційну на каталці, з історією хвороби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема підготовки хворого до операції

 

СТУПІНЬ РИЗИКУ ОПЕРАЦІЇ
ТАНАРКОЗУ

Визначення ступеня ризику для життя хворого, пов’язаного з плановою операцією,
є обов’язковим. Це необхідно для реальної оцінки ситуації, визначення прогнозу.
На ступінь ризику анестезії і операції впливають такі чинники:

-           вік пацієнта;

-           фізичний стан;

-           характер основного захворювання;

-           наявність і вид супутніх захворювань;

-           травматичність і тривалість операції;

-           кваліфікація хірурга і анестезіолога;

-           спосіб знеболення;

-           рівень забезпечення хірургічної і анестезіологічної служби.

За кордоном зазвичай використовують класифікацію Американського това-
риства анестезіологів (АЗА), але вона ґрунтується лише на тяжкості початкового
стану пацієнта.

Повнішою і чіткішою є класифікація, рекомендована Московським товарис-
твом анестезіологів і реаніматологів. Вона має дві переваги:

дає можливість оцінити загальний стан пацієнта, визначити обсяг і характер
хірургічного втручання, вид анестезії;
використовує об’єктивну бальну систему.

Ступені ризику:

1.        Незначний — 1,5 бала;

2.        Помірний — 2—3 бали;

3.        Значний — 3,5—5 балів;

4.        Високий — 5,5—8 балів;

5.        Вкрай високий — 8,5—11 балів.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко P.O. Анестезіологія та
інтенсивна терапія. - К.,"Здоров'я".-2003. - 399 с.

2.       Черенько М.П., Ваврик Ж. М. Загальна хірургія з анестезіологією,
основами реаніматології та догляду за хворими. - К.: Здоров'я, 2004. - 616
с.

3.       Гостищев В.К. Общая хирургия: Учеб. для мед. вузов. - 4-е изд.,
перераб., доп. и испр. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 832 с.

4.       Жданов Г.Г., Зильбер А.П. Реанимация и интенсивная терапія: Учеб.
для студентов вузов. - М.: ИЦ Академия, 2007. - 400 с.

5.       Назаров И.П. Анестезиология и реаниматология: Учеб. пособие. -
Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 496 с.

6.       Морган-мл. Д.Э., Мэгид СМ. Клиническая анестезіологія. Кн. 3-я:
Анестезиологическое  пособие.  Послеоперационный  период.  Интенсивная
терапия. - 2-е изд., испр. - М.: БИНОМ, 2006. - 296 с.

7.       Фишер Ю. Локальное лечение боли. - М.: МЕДпресс-информ, 2006.
-160 с.

8.       Critical care medicine: the essentials / Ed. by J.J. Marini, A.P. Wheeler. -
3rd ed. - 2005. -894 p.

9.       Webb A.J., Shapiro M.J., Singer M.,   Suter P.M. Oxford Textbook of
Critical Care. - Oxford, 1999. - 1464 p.

 

10.        Sabiston textbook of surgery / Ed. by CM. Townsend, R.D. Beauchamp,
B.M. Evers, K. Mattox. - 17 ed. - Saunders, 2004. - 2416 p.

11.        Schwartz's principles of surgery (Schwartz's Principles of Surgery)// Ed.
by F.CBrunicardi, D.K. Andersen, T.R. Billiar, et al. - 8 ed. - McGraw-Hill
Professional, 2004). - 2000 p.

12.        Vaitkaitis D., Pilvinis V., Pranskunas A. et al. New guidelines for
resuscitation in adults // Medicina (Kaunas). - 2007. - Vol. 43, N1. - P. 79-84.

13.        Li X., Fu Q.L., Jing X.L.   et al. A meta-analysis of cardiopulmonary
resuscitation with and without the  administration of thrombolytic agents //
Resuscitation. - 2006. - Vol.70, N1. - P. 31-36.

14.    Хірургія    /    За   ред.    Я.С.    Березницького,    М.П.    Захараша,
В.Г.Мішалова, В.О. Шідловського. - Дніпропетровськ: РВА „Дніпро-VAL",
2006.-Т.1.-443С.

15.  Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров'я. -
К., 2000.-395 с.