Викладач Стоянова Л.П. Предмет Мікробіологія Група 2 – А с/с Дата 14.04.2022 р. Лекція Тема Збудники кишкових інфекцій та умовно патогенні бактерії.
|
Викладач |
Стоянова
Л.П. |
|
Предмет |
Мікробіологія |
|
Група |
2 – А с/с |
|
Дата |
14.04.2022 р. |
|
Лекція |
Тема Збудники кишкових інфекцій та умовно патогенні бактерії. |
І.
Актуальність теми. Родина кишкових бактерій
(ентеробактерій) об'єднує численну групу бактерій, які постійно насиляють
кишечник людей і різних видів тварин. Серед них є патогенні і умовно-патогенні.
Великою медичною проблемою стала роль умовно-патогенних бактерій у патології
людини. Будь-який представник родини за певних умов здатний спричиняти
інфекційний процес різної локалізації. Але найчастіше в травній і дихальній
системах. В останні 20-30 років суттєво зросла роль ентеробактерій у патології
пацієнтів з імунодефіцитним станом та після інвазивного медичного втручання. У
50 % випадків ентеробактерії є причиною внутрішньолікарняної інфекції. У 70 %
всіх випадків – гастроентероколіти і понад 70 % інфекцій сечових шляхів.
Найбільш небезпечним є проникнення ентеробактерій у кровоток. Значну роль в
етіології захворювань людей відіграють роди: ешеріхії, сальмонела, шигела. У
зв'язку зі збільшенням захворюваності на кишкові інфекції в 1978 році ВООЗ
затвердила міжнародну програму боротьби з діарейними захворюваннями.
ІІ.
Навчальні цілі заняття.
Ознайомитись
з мікробіологічною характеристикою ентеробактерій та патогенетичні
закономірності інфекційного процесу, спричиненого патогенними ентеробактеріями.
Знати
методи мікробіологічної діагностики кишкових інфекцій.
Вміти:
проводити взяття патогенного матеріалу за допомогою ректальної петлі і тампону;
взяття патогенного матеріалу із судна; техніка посіву на поживні середовища
Ендо, Плоскирєва; транспортування патогенного матеріалу; оформлення супровідної
документації.
ІІІ.
Виховні цілі заняття: формування професійної особистості
медпрацівника, професійної відповідальності в профілактиці кишкових інфекцій.
Обладнання:
живильні середовища Ендо, Плоскирєва, чашки Петрі, бактеріологічні петлі,
ректальні петлі, презентація, поживні середовища виготовлені та з ростом
культури ешерихій і сальмонел, поживні середовища Ендо, Плоскирєва,
вісмут-сульфіт агар, МПБ з індікаторними папірцями, фантом, ректальний тампон,
ізотонічний розчин натрію хлориду у флаконі, бланки направлення, стерильна
баночка з дерев'яною паличкою (для демонстрації), стерильні баночки з
розведеними фекаліями у відношенні 1:10, бактеріологічні петлі, шпателі для
посіву, пінцети, маркер, сірники, спиртівки, вакцини, лікувальні препарти.
Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, анатомія, фізіологія, латинська
мова, генетика, фармакологія.
Практичні навички:
—знати особливості взяття патологічного матеріалу для
дослідження та його транспортування до бактеріологічної лабораторії;
—навчитися проводити взяття патологічного матеріалу
для дослідження;
—навчитися оформляти супровідну документацію;
—навчитися проводити первинний посів матеріалу на
поживні середовища;
—знати препарати для специфічного лікування та
профілактики хвороб, спричинених кишковими бактеріями.
Формування професійних вмінь і навичок
1. Взяття фекалій для дослідження, оформлення
направлення.
2. Посів калу на середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-
сульфіт агар.
3. Вивчення росту ешерихій, сальмонел, шигел на
середовищах Ендо, Плоскирєва, Ресселя, Гісса, вісмут-сульфіт агарі.
4. Ознайомлення з методикою проведення серологічного
методу діагностики.
5. Ознайомлення з препаратами для специфічної
профілактики і лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями.
1. Взяття
фекалій для дослідження, оформлення направлення.
Завдання 1. Ознайомтеся з
методами взяття фекалій на бактеріологічне дослідження.
Оскільки
ентеробактерії (ещерихії, шигели, сальмонели) уражують переважно кишечник, на
аналіз найчастіше відбирають фекалії. Відбір проводять двома способами: фекалії
відбирають із суден, горшків чи лотків у стерильну баночку або забирають
ректальним тамдоном.
Оптимальний
для виділення культури ентеробактерій відбір фекалії слід провести одразу після
дефекації. Посуд, у який збирають фекалії від хворого, дезінфікують освітленим
розчином хлорного вапна, потім багаторазово промивають гарячою водою до повного
видалення слідів дезінфектанту. Фекалії відбирають із посуду (у немовлят — із
пелюшок) стерильною дерев'яною паличкою у кількості 3—5 г із останніх порцій
(більшість ентеробактерій уражує тонку кишку) і вміщують у стерильну баночку.
Якщо у фекаліях є домішки, то їх обов'язково включають у пробу: гній, слиз,
пластівці (але не кров!). У разі неможливості отримати фекалії після дефекації
матеріал відбирають безпосередньо із прямої кишки ректальним тампоном.
Завдання 2. Проведіть (на фантомі) відбір фекалій ректальним
(від лат. rectum — пряма кишка) тампоном.
Алгоритм "Взяття
фекалій ректальним тампоном":
—надягніть гумові рукавички; г
—покладіть фантом на лівий бік (пацієнту пропонують
лягти на лівий бік і зігнути ноги в колінах);
—візьміть ректальний тампон (без пробірки) у праву
руку;
—візьміть у ліву руку флакон зі стерильним
ізотонічним розчином натрію хлориду, зніміть з нього пробку мізинцем правої
руки;
—опустіть ректальний тампон у флакон з ізотонічним
розчином натрію хлориду;
—видаліть ректальний тампон з флакона, віджимаючи
його об стінки флакона;
—закрийте флакон пробкою (тампон тримайте правою
рукою);
Увага! Не можна відбирати матеріал сухим тампоном. Не можна вводити тампон
силою. За наявності набряку слизової оболонки прямої кишки і виразок це
призведе до додаткового травмування і спричинить біль у пацієнта.
—розведіть сідниці пацієнта великим і вказівним
пальцями лівої руки;
—уведіть тампон у пряму кишку на 3—5 см у напрямку
пупка, поверніть його паралельно до хребта і введіть ще на 5—7 см;
Увага! У дорослих тампон вводять на глибину 8—10 см, у дітей — на 3—5 см.
—видаліть тампон із прямої кишки, опустіть його у
стерильну пробірку (з якої був взятий), підпишіть на пробірці номер аналізу;
—поставте тампон у штатив, вимийте руки;
—заповніть направлення.
2. Посів калу
на поживні середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар
Завдання 3. Проведіть
посів фекалій на середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут- сульфіт агар.
Фекалії,
відібрані у стерильні баночки, мають бути посіяні не пізніше 2 год від моменту взяття.
Доставлені
фекалії розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:5 або
1:10 і дають відстоятися протягом 30—60 хв. Грубі часточки фекалій осідають на
дно. Енте робактерії як факультативні аероби скупчуються на поверхні, тому під час
посіву матеріал відбирають з баночки бактеріологічною петлею або піпеткою з
поверхні і наносять 1—2 краплі на поверхню поживного середовища. Поверхня
пластинчастих середовищ повинна бути підсушеною, на ній не має бути крапель
конденсаційної води.
|
Родина кишкових бактерій
|
||||||||||||||||||||||||
Посів проводять петлею або шпателем.— закрийте
флакон пробкою (тампон тримайте правою рукою).
Алгоритм
„Забір випорожнень для бактеріологічного дослідження.
Забір ректальною петлею”
|
№ |
Послідовність дій |
Вказівка до виконання |
|
1 |
Підготовка процедури |
Необхідно: стерильна пробірка з
консервантом чи без нього, стерильна дротяна петля, чашка Петрі із
середовищем Ендо або Плоскірєва. |
|
2 |
Техніка |
1. Хворий лягає на бік, ноги зігнуті в
колінах. |
|
|
|
2. Лівою рукою розсуньте сідниці хворого, а
правою обертальними рухами введіть у задній прохід дротяну петлю на 8-10 см. |
|
|
|
3. Зняти зі стінки кишки шматочок калу. |
|
|
|
4. Не торкаючись зовнішніх стінок опустити
петлю у пробірку або зробити посів матеріалу на живильне середовище у чашку
Петрі. |
|
|
|
5. Відправити матеріал у лабораторію. |
Алгоритм „Забір нативного матеріалу з горщика або
судна”
|
№ |
Послідовність
дій |
Вказівка до
виконання |
Примітка |
|
1 |
Підготовка
процедури |
Приготувати:
стерильні ложки, стерильний скляний посуд. В ємність (горщик або судно)
підкладають чашки Петрі або вощений папір, щоб уникнути контакту
досліджуваного матеріалу з посудом, який оброблявся дезінфікуючим розчином. |
Матеріал
збирають негайно після виявлення хвороби і до початку лікування антибіотиками |
|
2 |
Техніка |
Випорожнення
в кількості 20-30 г ложками перекладають в скляний
посуд. |
|
Взяття фекалій для дослідження,
оформлення направлення
Оскільки
ентеробактерії (ешерихії, шигели, сальмонели) уражають переважно кишечник, на
аналіз найчастіше відбивають фекалії. Відбір проводять двома способами: фекалії
відбирають із суден, горшків чи лотків у стерильну баночку або забирають
ректальним тампоном.
Оптимальний
для виділення культури ентеробактерій відбір фекалії слід провести одразу після
дефекації. Посуд, у який збирають фекалії від хворого, дезінфікують освітленим
розчином хлорного вапна, потім багаторазово промивають гарячою водою до повного
видалення слідів дезінфектанту. Фекалії відбирають із посуду (у немовлят - із
пелюшок) стерильною дерев'яною паличкою у кількості 3-5 г із останніх порцій
(більшість ентеробактерій уражує тонку кишку) і вміщують у стерильну баночку.
Якщо у фекаліях є домішки, то їх обов'язково включають у пробу: гній, слиз,
пластівці (але не кров!). Якщо е підозріння на дизентерію, то беруться перші
порції випорожнень. А при ентериті та сальмонельозі - останні. У разі
неможливості отримати фекалії після дефекації матеріал відбирають безпосередньо
із прямої кишки ректальним тампоном.
Алгоритм „Взяття фекалій
ректальним тампоном":
-
надягніть
гумові рукавички;
-
покладіть
фантом на лівий бік (пацієнту пропонують лягти на лівий бік і зігнути ноги в
колінах);
візьміть
ректальний тампон (без пробірки) у праву руку;
-
візьміть
у ліву руку флакон зі стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду, зніміть з
нього пробку мізинцем правої руки;
-
опустіть
ректальний тампон у флакон з ізотонічним розчином натрію хлориду;
-
видаліть
ректальний тампон з флакона, віджимаючи його об стінки флакона;
-
закрийте
флакон пробкою (тампон тримайте правою рукою);
-
розведіть
сідниці пацієнтки великим і вказівним пальцями лівої руки;
-
уведіть
тампон у пряму кишку на 3-5 см у напрямку пупка, поверніть його паралельно до
хребта і введіть ще на 5-7 см;
-
видаліть
тампон із прямої кишки, опустіть його у стерильну пробірку (з якої був взятий),
підпишіть на пробірці номер аналізу;
поставте
тампон у штатив, вимийте руки; заповніть направлення.
Посів калу на поживні
середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар
Фекалії,
відібрані у стерильні баночки, мають бути посіяні не пізніше 2 год. Від моменту
взяття.
Доставлені
фекалії розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:5 або
1:10 і дають відстоятися протягом 30-60 хв. Грубі часточки фекалій осідають на
дно. Ентеробактерії як факультативні аероби скупчуються на поверхні, тому під
час посіву матеріал відбирають з баночки бактеріологічною петлею або піпеткою з
поверхні і наносять 1 -2 краплі на поверхню поживного середовища. Поверхня
пластинчастих середовищ повинна бути підсушеною, на ній не має бути крапель
конденсаційної води.
Посів
проводять петлею або шпателем.
Чашки з
посівами ставлять у термостат за температури 37°С.
Алгоритм „Посів на
щільне поживне середовище бактеріологічною петлею": поставте чашку Петрі донизу дном зліва від
спиртівки;
зафламбуйте
бактеріологічну петлю, візьміть матеріал для посіву із пробірки;
-
підніміть
правою рукою кришку чашки Петрі так, щоб в щілину між кришкою та її дном
пройшла бактеріологічна петля;
втирайте
патологічний матеріал бактеріологічною петлею в поверхню поживного середовища
біля краю чашки;
зафламбуйте
бактеріологічну петлю, поставте її в банку; закрийте спиртівку;
підпишіть
на кришці чашки назву поживного середовища і дату його виготовлення; переверніть
чашку дном догори, підпишіть номер, дату посіву, назву культури за бінарною
номенклатурою.
Алгоритм „ Проведення
посіву шпателем ":
підпишіть
чашку Петрі з ЕМС;
нанесіть
на поверхню середовища піпеткою чи бактеріологічною петлею одну краплю посівного
матеріалу або тампоном на сегмент 1x2;
візьміть
у праву руку шпатель (тримайте його як олівець), зніміть з нього папірець,
швидко зафламбуйте шпатель;
покладіть
його на нанесену краплю посівного матеріалу на поверхні поживного середовища;
зробіть
посів шпателем (робіть шпателем колові рухи правою рукою, прокручуйте
чашку
лівою рукою);
закрийте
чашку, поставте її догори дном;
опустіть
шпатель у дезінфекційний розчин.
Алгоритм „Взяття
фекалій з підкладного судна"
продезінфікуйте
судно 10% розчином хлорного вапна; добре вимийте кип'яченою водою;
-
візьміть
2-3 г випорожнень стерильною дерев'яною паличкою або стерильною ложечкою;
помістить
у стерильну баночку;
залийте
матеріал гліцериновою сумішшю 1:10 (якщо неможливо доставити в лабораторію
протягом 2 год.).
Література
Основна
Люта
В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. –
218-251 с.
Люта
В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008. –
105-113 с.
Ситник
І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія:
підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.
Додаткова
Воробьев
А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.:
Медицинское информационное агенство, 2008.
Воробьев
А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и
иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.
Пяткін
К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.:
Вища школа, 1992.
Федорович
У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.
Федорович
У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001
Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008
Комментарии
Отправить комментарий