Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А л/с
Дата	Згідно розкладу  15.12.2020
Тема Практика12	Тема:  Патогенні спірохети.Рикетсії. Віруси.

 

 

 

            СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

Патогенні спірохети

Тестові завданя.

1. Патогенні спірохети забарвлюють за методом:

А. Нейсера

В. Грама

С. Ціля- Нільсена

D. Метиленовою синькою

Е. Романовського-Гімза

2. Механізм передачі сифілісу

А. Повітряний

В. Контактний

С. Трансмісивний

D. Фекально-оральний

Е. Водний

3. Сифіліс відноситься до розряду захворювань:

А. Особливо небезпечних

В. Природно- вогнищевих

С. Венеричних

Д. Зоонозних

Е. Антропозоонозних

4. Рухомість спірохет вивчають:

А. Умікропрепараті

В. З допомогою люмінісцентної мікроскопії

С. У «висячій краплі»

D. У товстій краплі крові

Е. У мазку крові

5. Морфологія лептоспір

А. Диплококи

В. Стрептобацили

С. Спіралевидні мікроорганізми у вигляді літер S-або С

D. Паличковидні бактерії

Е. Нитчасті

6. Лептоспіри культивуються на:

А. Простих живильних середовищах

В. 1%пептонній воді

С. Казеїново-вугільному агарі

D. Цукровому бульйоні

Е. 10% кролячій сироватці

7. Під час масового обстеження населення на сифіліс використовують серологічну реакцію:

А. Зв’язування комплементу (Васермана)

В. Мікроаглютинації

С. Нейтралізації

D. Аглютинації на склі

Е. Лізису

8. Джерело інфекції при сифілісі;

А. Хвора тварина

В. Мікробоносій

С. Хвора людина

D. Гризуни

Е. Птахи

9. Шлях передачі природженого сифілісу:

А. Контактно-побутовий

В. Трансмісивний

С. Трансплацентарний

D. Аліментарний

Е. Парентеральний

10. Морфологія трепонеми сифілісу;

А. 8-12 рівномірних середньої величини завитків

В. Стрептобацила

С. 3-8 великих нерівномірних завитків

D. 12-18 рівномірних дрібних завитків

Е. Овоїдні палички

11. Для обстеження донорів та донорської крові застосовують:

А. Мікроскопію мазків крові

В. Мікробіологічний метод

С. Біологічну пробу

D. Серологічну реакцію Вассермана

Е. Біохімічне дослідження

12. Борелії за Романовським-Гімза забарвлюються у колір:

А. Рожевий

В. Синьо-фіолетовий

С. Червоний

D. Сіро-рожевий

Е. Синій

13. Фактор передачі епідемічного поворотного тифу:

А. Харчові продукти

В. Вода

С. Одежна воша

D. Кліщі

Е. Медичний інструментарійй

14. Фактор передачі ендемічного поворотного тифу

А. Грунт

В. Комарі

С. Кліщі

D. Воші

Е. Предмети догляду

15. Механізм передачі бореліозів:

А. Повітряний

В. Трансмісивний

С. Контактний

D. Фекально-оральний

Е. Парентеральний

16. Тип температурної кривої при бореліозах:

А. Постійна

В. Гектична

С. Поворотна

D. Переміжна

Е. Субфебрильна

17. Досліджуваний матеріал при бореліозах:

А. Сеча

В. Кров під час нападу

С. Кров у між приступний період

D. Випорожнення

Е. Ліквор

Задачі

1. Пацієнт з діагнозом: лептоспірозом знаходиться у стаціонарі інфекційної лікарні 10 днів.

Який досліджуваний матеріал необхідно взяти для серологічної діагностики?

2. При мікроскопічному дослідженні « висячої краплі» у темному полі зору мікроскопа виявлені мікроорганізми у вигляді спіралевидниж ниток з дрібними, однакового розміру, тісноприлеглими завитками, які при рухах набувають S-абоC-подібної форми.

Про який збудник можна думати?

3. У пацієнта, госпіталізованого у інфекційне відділення з попереднім діагнозом: поворотний

тиф, у товстій краплі виявлені спіралевидні мікроорганізми, зафарбовані за Романовським

Гімза у фіолетовий колір, мають 6-8 завитків різної глибини і амплітуди.

Що це за збудник?

4. При лептоспірозі спостерігається короткочасна спірохетемія з послідуючим осіданням збудника через тиждень у паренхіматозні органи.

Який метод лабораторної діагностики слід застосувати у данний період?

Що служить досліджуваним матеріалом?

5. У пацієнта клінічно діагностований лептоспіроз. На дослідження взяли сечу.

Які методи лабораторної діагностики слід застосувати для підтвердження діагнозу?

Рикетсії Тестові завдання

1. Мікроорганізми, у яких поєднуються властивості бактерій та вірусів:

А. Віруси

В. Мікоплазми

С. Найпростіші

D. Бактерії

Е. Рикетсії

2. За механізмом передачі рикетсіози відносяться до:

А. Кишкових інфекцій

В. Кров’яних інфекцій

С. Зоонозних інфекцій

D. Інфекційних дихальних шляхів

Е. Інфекції шкіри і слизових інфекцій

3. Рикетсії в мазках фарбуються за методом:

А. Грама

В. Нейсера

С. Метиленовою синькою

D. Здродовського

Е. Ціля-Нільсена

4. Тип паразитування рикетсій:

А. Позаклітинний

В. Сапрофіти

С. Внутрішньоклітинний

D. Аутотрофм

Е. Явище незавершеного фагоцитозу

5. Рикетсія Провачека викликає:

А. Черевний тиф

В. Поворотний епідемічний тиф

С. Поворотний ендемічний тиф

D. Епідемічний висипний тиф

Е. Лептоспіроз

6. Рикетсії культивуються на:

А. Простих живильних середовищах

В. Кров’яно-телуритовому агарі

С. Жовчному бульйоні

D. Середовищі Ендо

Е. Курячому ембріоні

7. Основний метод діагностики рикетсіозів:

А. Культуральний

В. Мікроскопічний

С. Біологічний

D. Серологічний

Е. Біохімічний

8. Рецидив висипного тифу:

А. Хвороба Брілла

В. Ешерихіози

С. Бореліози

D. Хвороба Лайма

Е. Лептоспіроз

9. За будовою рикетсії відносяться до:

А. Еукаріотів

В. Прокаріотів

С. Неклітинних форм життя

D. Анаеробів

Е. Сферопластів

Тема:віруси Тестові завдання

1. Наука, яка вивчає особливий клас неклітинних форм життя:.

А. Протозоологія

В. Мікроекологія

С. Вірусологія

D. Мікологія

Е. Імунологія

2. Неспецифічний гуморальний противірусний фактор імунітету:

А. Антитіла

В. Інтерферон

С. Гемоглобін

D. Еритроцити

Е. Антигени

3. Здатність вірусів до відтворення називається:

А. Брунькування

В. Поперечний поділ

С. Спороутворення

D. Репродукція

Е. Інвазія

4. При СНІДіуражаються клітини імунної системи:

А. В-лімфоцити

В. Еритроцити

С. Лейкоцити

D. Т-лімфоцити

Е. Макрофаги

5. У практичній медицині для діагностики СНІДу найчастіше застосовують:

А. Електронну мікроскопію

В. Люмінісцентну мікроскопію

С. Імуноферментний аналіз

D. Культивування на живильних середовищах

Е. Вирощування на курячих ембріонах

6. Вірусне захворювання ліквідоване в світі:

А. Епідемічний паротит

В. Вітряна віспа

С. Натуральна віспа

D. Вірусні гепатити

Е. Поліомієліт

7. Захворювання, при якому у клітинах мозкової тканини виявляють тільця Бабеша- Негрі:

А. Натуральна віспа

В. Вітряна віспа

С. Сказ

D. Кір

Е. Епідемічний паротит

8. Структурна частка віруса:

А. Вібріон

В. Віріон

С. Ген

D. Серцевина

Е. Рибосома

9. Структуру віріона досліджують за допомогою:

А. Культур тканин

В. Люмінісцентного мікроскопа

С. Світлового мікроскопа

D. Електронного мікроскопа

Е. Серологічним методом

10. Для дослідження на вірусну інфекцію матеріал транспортують у:

А. Теплому вигляді

В. Металевих контейнерах

С. Посуді, закритому вощаним папером

D. Пластиковому термоізолюючому контейнері

Е. Без особливих застережень

Задачі

1. У пацієнта В. встановлений діагноз: грип

Який досліджуваний матеріал необхідно зібрати?

Які методи діагностики застосовувати?

2. Мисливця покусала лисиця.

Яких профілактичних заходів необхідно вжити?

3. Патологічний матеріал, взятий у пацієнта з підозрою на вірусну інфекцію,. необхідно транспортувати до лабораторії дотримуючись певних умов, щоб не загинув збудник.

Назвіть ці умови.

 

 

Література

            Основна

            Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 408-435 с.

            Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008.

            Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

            Додаткова

            Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2008.

            Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

            Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища школа, 1992.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008.