Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Хірургія
Група	4 – Б л/с
Дата	Згідно розкладу  29.10.2020
Тема практика	Тема: Защемлена грижа. Гостра кишкова непрохідність.

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Тема практики:.Защемлена грижа. ГКН.

 

 

ГРИЖА

Під грижею розуміють випинання органів, вкритих парієтальною очеревиною, че-
рез вроджені або набуті дефекти черевної стінки.

Класифікація

1.        Зовнішні грижі (утворюються в анатомічно слабких місцях черевної стінки):
пахова;

стегнова;

пупкова;

білої лінії живота;
бічна;

мечоподібного відростка;

поперекова;

сіднична;

замикальна;

промежини.

2.        Внутрішні грижі (утворюються в ділянці вроджених зморщок очеревини після
операції, травм, запалень):

діафрагмальна;

міжкишкова.

Складові частини грижі:

грижові ворота — місце у м’язово-апоневротичному шарі черевної стінки, че-
рез яке внутрішні органи виходять з черевної порожнини; розміри залежать
від величини дефекту;

грижовий мішок — утворюється парієтальною очеревиною, що вийшла через
грижові ворота;

грижовий вміст — внутрішні органи, які виходять у грижовий мішок з черев-
ної порожнини.

Клінічна картина

Розвивається поступово. При тяжкому фізичному навантаженні, бігу, стриб-
ках хворий відчуває колкий біль у місці формування грижі.

Біль спочатку слабкий і мало турбує, але поступово наростає і починає заважа-
ти при русі. Через деякий час з’являється випинання, яке зникає у стані спокою.
Випинання поступово збільшується до округлої або овальної форми і з’являється
при найменшому фізичному навантаженні.

Якщо випинання самостійно зникає у стані спокою, у горизонтальному поло-
женні або при легкому натисканні на нього руками, то така грижа називається
вправимою.

Лікування

Найбільш ефективним є оперативний метод — грижосічення.

Консервативному лікуванню підлягають діти до 4 років, якщо у них грижі
вправимі і неущемлені. Застосовують масаж м’язів живота, ЛФК, ігри без фізич-
них навантажень.

ЗАЩЕМЛЕНА ГРИЖА

Це раптовий вихід органів черевної порожнини в ділянці вузьких воріт або шийки
грижового мішка.

Етіологія

1.        Вузькі грижові ворота.

2.        Пружність і непіддатливість грижових воріт.

3.        Підвищення внутрішньочеревного тиску.

4.        Зміни органів, які є вмістом грижового мішка.

Класифікація (за механізмом защемлення)

1.         Еластичне — при хорошому розвитку м’язів передньої черевної стінки і внаслідок:
раптового виходу внутрішніх органів через вузьке грижове кільце;
рефлекторного спазму м’язів, які утворюють грижове кільце.

2.         Калове — у літніх людей з ослабленою перистальтикою при широких грижо-
вих воротах і надмірному переповнюванні ободової кишки.

3.         Змішане.

Клінічна картина

У разі еластичного защемлення спостерігаються раптовий біль у ділянці випи-
нання, збільшення об’єму і напруження грижі, неможливість вправлення грижо-
вого вмісту в черевну порожнину, гостра кишкова непрохідність.

Калове защемлення розвивається поступово, випинання менш болюче, дис-
пептичні розлади виникають поволі, загальний стан погіршується з часом.
Лікування

Хірургічне втручання — грижосічення з попереднім дослідженням вмісту грижі.

 

 

 

ГОСТРИЙ ЖИВІТ

Загальний термін, під яким розуміють недіагностовані гострі захворювання або
ушкодження черевної порожнини, що виявляються симптомами запалення очере-
вини і перитоніту. Це не діагноз, а сигнал до невідкладної госпіталізації.

Клінічна картина

1.        Раптове виникнення постійного або періодичного болю в животі або в окремих
його частинах.

2.        Нудота, блювання.

3.        Затримка газів і випорожнень.

4.        Напруження м’язів передньої черевної стінки — «дошкоподібний живіт».

5.        Позитивний симптом Щоткіна—Блюмберга.

6.        Сухість у роті, тахікардія.

1.        У крові лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, збільшення ШОЕ.
Лікування

1.        Невідкладна госпіталізація хворого.

2.        Утримання хворого в горизонтальному положенні.

3.        Забороняється вводити хворому болетамувальні, спазмолітичні і наркотичні
препарати, давати послаблювальні засоби і робити клізми.

4.        Хворому забороняється пити.

КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ

Повна або часткова непрохідність травного каналу.

Етіологія

1.        Спайки черевної порожнини після травм, поранень, перенесених операцій і
гострих запальних захворювань органів черевної порожнини і таза.

2.        Довга брижа тонкої або товстої кишки, що сприяє підвищенню їх рухливості.

3.        Пухлини черевної порожнини і заочеревинного простору.

Класифікація

1.        За морфофункціональними ознаками:

динамічна (післятравматична, спастична, паралітична, гемодинамічна);

механічна (странгуляційна, обтураційна, змішана).

2.         За клінічним перебігом:
гостра;

хронічна.

3.         За рівнем непрохідності:
тонкокишкова;

товстокишкова — висока і низька.

4.         За порушенням пасажу кишкового вмісту:
повна;

часткова.

5.         За розвитком:

стадія гострого порушення кишкового пасажу (фаза компенсації);
стадія гемодинамічних розладів кишок (субкомпенсація);
стадія перитоніту (декомпенсація).

Клінічна картина і діагностика

Хвороба починається раптово, частіше за 1—2 год після їди. Біль у животі має
переміжний характер; переймистий біль є патогномонічним симптомом спайкової
кишкової непрохідності, інвагінації і обструкції.

Здуття живота, затримка дефекації і газів є ознаками низьких форм непрохід-
ності.

При інвагінації кишок часто спостерігається кал з домішкою крові і слизу.
Нудота і блювання виникають при високих рівнях непрохідності.

Для кишкової непрохідності характерні такі симптоми:

Симптом Валя — обмежене еластичне ковбасоподібне утворення.

Симптом Склярова — шум кишкового плеску.

Симптом Кивуля — металевий звук над роздутою петлею кишки.

Симптом Шланга — видима перистальтика кишки після пальпації живота.
Симптом Спасокукоцького — шум краплі, що падає.

Симптом Грекова (Обухівської лікарні) — зіяння ануса і балоноподібне розши-
рення ампули прямої кишки.

При рентгенологічному дослідженні виявляють чаші Клойбера — рівні ріди-
ни і газу в петлях кишок.

Лікування

Усі хворі з кишковою непрохідністю підлягають госпіталізації в хірургічне від-
ділення. Протягом перших 1,5—2 год після поступлення в стаціонар таким хво-
рим проводять комплексну консервативну терапію. Вона має запобігати усклад-
ненням:

больовому шоку — заходи включають проведення нейролептанальгезії, пара-
нефральної новокаїнової блокади і введення спазмолітиків;
порушенню гомеостазу— корекція електролітного, вуглеводного і білкового
обмінів здійснюється введенням сольових кровозамінників, 5—10 % розчину
глюкози, желатинолю, альбуміну і плазми крові.

Корекція гемодинамічних показників мікроциркуляції і дезінтоксикаційна те-
рапія досягаються шляхом внутрішньовенної інфузії реополіглюкіну, неогемодезу.

Ліквідація кишкової непрохідності можлива також консервативними мето-
дами.

Декомпресію ШКТ здійснюють за допомогою назогастрального зонда і проми-
вання шлунка, сифонної клізми. Ліквідувати кишкову непрохідність таким чином
вдається у 50—60 % хворих з механічною непрохідністю.

Пацієнтам з динамічною паралітичною непрохідністю проводять стимуляцію
перистальтики кишок, обов’язково після інфузійної терапії і корекції гіповолемії.

Існують такі схеми стимуляції:

підшкірне введення 1,0 мл 0,05 % розчину прозерину;

через 10 хв внутрішньовенне струминне введення 60 мл 10 % розчину хлориду

натрію;

гіпертонічна клізма.

При неефективності консервативних заходів протягом 1—2 год кишкову не-
прохідність ліквідують оперативним шляхом.

Етапи хірургічного лікування:

I      — лапаротомія, новокаїнова блокада брижі тонкої і товстої кишки і ревізія
органів черевної порожнини;

II    — ліквідація причини непрохідності;

III  — видалення кишкового вмісту і забезпечення декомпресії;

IV  — санація і дренування черевної порожнини.

Поряд з об’єктивним обстеженням певне місце в абдомінальній хірургії зай-
мають додаткові методи дослідження. З усіх методів виділяють рентгенографію і
лапароскопію.

Рентгенографію здійснюють як з використанням контрастної речовини (барій),
так і без неї. З її допомогою можна визначити наявність, локалізацію виразкового
дефекту; чаші Клойбера при кишковій непрохідності; пухлини.

Лапароскопія — огляд органів черевної порожнини і виявлення патологічних
процесів через отвір у черевній стінці з використанням оптичних засобів.

 

 

 

Контрольні тестові питання

1.У чому полягає перша медична допомога у разі діагностики “Гострого живота”?

А. У знятті болю знеболюючими засобами;

В. У зменшенні запалення введенням антибіотиків;

С. У зняттi болю за допомогою спазмолiтикiв;

D. У зменшенні запалення за допомогою холоду (міхура з льодом).

Е. Промити шлунок та поставити клізму.

2. У хворого Б., 59 років, три дні тому з’явився біль в епігастральній ділянці, який перемістився в праву здухвинну ділянку. Була нудота, одноразове блювання. Хворий займався самолікуванням (анальгін, грілка, промивання шлунка), стан хворого погіршувався, на 2-у добу  з’явилось багаторазове блювання, біль поширився на весь живіт. При огляді стан хворого тяжкий, ейфоричний. Шкірні покриви бліді. Пульс 128 в 1 хв. АТ - 95/60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт напружений, болючий більше в правій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга по всьому животі. Температура - 37, 2^о С. Лейкоцитоз  18 х 10⁹.  Про яке захворювання можна думати у даному випадку?

А. Перфоративна виразка шлунка;

В. Гострий холецистит;

С. Перитоніт;

D. Панкреатит;

Е. Паранефрит.

3. Яка найбільш специфічна ознака у хворого на гострий апендицит?

А. Біль внизу живота;

В. Під час повертання на правий бік біль в животі посилюється;

С. Багаторазове блювання, нудота;

D. Підсилена перистальтика кишечника;

Е. Позитивний симптом Сiтковського.

4. Як запобiгти розвитку перитонiту у хворого з проникаючим пораненням живота?

А. Мiсце поранення обколоти новокаїном;

В. Накласти асептичну пов’язку;

С. Накласти асептичну пов’язку та ввести антибіотики;

D. Ввести сульфанiламiди та антибіотики;

Е. Покласти холод на живiт.

5. У чому полягає перша допомога у разі гострого холециститу?

А. У прикладаннi холоду на живіт;

В. У введеннi спазмолiтикiв i болезаспокійливих;

С. Промити шлунок, ввести 0,1 % - р-н атропіну і 1 % - р-н промедолу;

D. У виклику операцiйної бригади;

Е. У негайному промиванні шлунка i постановці очисної клізми.

6. Х-ра, 44 років,  скаржиться на сильний оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, багаторазове блювання, здуття живота. Захворювання розпочалось після прийому  гострої і жирної їжі. Стан її тяжкий, шкіра та слизові бліді, сухі, обличчя гіперемоване. Пульс – 100 уд. за1 хв, ритмічний, артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений сірим нальотом. Живіт помірно здутий, м'який, болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення очеревини визначаються не чітко. Перистальтика кишечника ослаблена. Жовчний міхур не пальпується. Ваш діагноз?

А. Гостра кишкова непрохідність;

В. Гострий гастрит;

С. Гострий холецистит.

D. Гострий панкреатит.

Е. Перитоніт.

7. Яка основна клiнiчна ознака кишкової непрохiдностi?

А. Наростаючий бiль в животi;

В.  Раптовий бiль в животi;

С. Переймоподiбний бiль в животi;

D. Постiйний бiль в животi;

Е. Незначний бiль в животi.

8.Який основний клінічний симптом механічної кишкової непрохiдностi?

А. Симптом Сiтковського;

В. Симптом Грекова-Ортнера;

С. Симптом Склярова (“шум плеску”);

Симптом Щоткiна-Блюмберга;

Е. Симптом Пастернацького.

9. Хворий, 20 років, скаржиться на сильний біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання. Біль з'явився раптово, 2 год тому. Язик вологий. Живіт помірно здутий, при пальпації напружений, болючий у правій половині, більше в епігастрії. Печінкова тупість відсутня. Ваш діагноз?

А. Гострий панкреатит;

В. Загострення виразкової хвороби шлунка;

С. Перфоративна виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки;

D. Гострий перфоративний холецистит;

Е. Гострий перфоративний апендицит.

10.Яка найбільш характерна ознака защемленої грижi?

А. Збільшення грижового випинання;

В. Прослуховування перистальтики над випинанням;

С. Наявність тупого звуку над грижовим випинанням;

D. Наявність невправного грижового випинання;

Е. Болючість i неможливість вправлення випинання.

11. Хворий, 52 років, має пахову грижу протягом 2-х років. Після підняття значної ваги виник біль у животі й грижовому випинанні, грижа перестала вправлятись у черевну порожнину. Грижове випи­нання напружене, болюче, симптом "кашльового поштовху" від'ємний. Якою повинна бути тактика у даному випадку?

А. Ввести хворому спазмолітичні й знеболювальні засоби.

В. Терміново направити хворого в хірургічне відділення.

С. Вправити грижове випинання в черевну порожнину,

D. Ввести навколо грижових воріт 0,25.% розчин новокаїну.

Е. Порадити хворому прийняти гарячу ванну.

12.Який захiд необхiдно провести першочергово, надаючи першу допомогу у разi проникаючого поранення живота?

А. Зупинити кровотечу;

В. Ввести спазмолiтики, знеболюючі;

С. Обколоти місце поранення новокаїном;

D. Ввести серцево-судинні препарати;

Е. Накласти асептичну пов’язку на рану.

13.Який основний симптом розвивається при ушкодженні порожнистого органа черевної порожнини?

А. Біль в животі;

В. Обличчя Гіппократа;

С. Наростання лейкоцитозу в кровi;

D. Симптом Щеткiна-Блюмберга;

Е. Симптом Пастернацького.

14. Як надати першу медичну допомогу хворому з раною живота, з якої випинаються петлі кишок?

А. Увести знеболюючі засоби, на рану покласти міхур з льодом,  ввести

     протиправцеву сироватку і направити до лікарні;

В. На рану накласти мазь Вишневського або іншу мазь, закрити стерильною

     серветкою, і направити постраждалого до лікарні;

С. Негайно без додаткових дій транспортувати постраждалого до лікарні;

D. Рану і петлі кишечника закрити стерильною серветкою, зрошеною   

     ізотонічним розчином натрію хлориду, прибинтувати до живота і негайно  

     транспортувати до лікарні.

Е. Швидко вправити кишки в живіт, на рану накласти стерильну серветку з   

     антибіотиком, зверху прикрити целофаном і негайно транспортувати

      до лікарні.

15. Яка найбiльш часта і основна ознака розриву селезінки?

А. Гострий біль в животі;

В. Затримка стільця i газів;

С. Частий сечопуск;

D. Тахікардія i зниження артеріального тиску;

Е. Наростання симптомів iнтоксикацiї.