Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу  30.04.2020
Тема практика 10	Тема:Методи діагностики патогенних ентеробактерій.

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Тема: Родина кишкових бактерій.

І. Актуальність теми. Родина кишкових бактерій (ентеробактерій) об'єднує численну групу бактерій, які постійно насиляють кишечник людей і різних видів тварин. Серед них є патогенні і умовно-патогенні. Великою медичною проблемою стала роль умовно-патогенних бактерій у патології людини. Будь-який представник родини за певних умов здатний спричиняти інфекційний процес різної локалізації. Але найчастіше в травній і дихальній системах. В останні 20-30 років суттєво зросла роль ентеробактерій у патології пацієнтів з імунодефіцитним станом та після інвазивного медичного втручання. У 50 % випадків ентеробактерії є причиною внутрішньолікарняної інфекції. У 70 % всіх випадків – гастроентероколіти і понад 70 % інфекцій сечових шляхів. Найбільш небезпечним є проникнення ентеробактерій у кровоток. Значну роль в етіології захворювань людей відіграють роди: ешеріхії, сальмонела, шигела. У зв'язку зі збільшенням захворюваності на кишкові інфекції в 1978 році ВООЗ затвердила міжнародну програму боротьби з діарейними захворюваннями.

ІІ. Навчальні цілі заняття.

Ознайомитись з мікробіологічною характеристикою ентеробактерій та патогенетичні закономірності інфекційного процесу, спричиненого патогенними ентеробактеріями.

Знати методи мікробіологічної діагностики кишкових інфекцій.

Вміти: проводити взяття патогенного матеріалу за допомогою ректальної петлі і тампону; взяття патогенного матеріалу із судна; техніка посіву на поживні середовища Ендо, Плоскирєва; транспортування патогенного матеріалу; оформлення супровідної документації.

ІІІ. Виховні цілі заняття: формування професійної особистості медпрацівника, професійної відповідальності в профілактиці кишкових інфекцій.

Обладнання: живильні середовища Ендо, Плоскирєва, чашки Петрі, бактеріологічні петлі, ректальні петлі, презентація, поживні середовища виготовлені та з ростом культури ешерихій і сальмонел, поживні середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар, МПБ з індікаторними папірцями, фантом, ректальний тампон, ізотонічний розчин натрію хлориду у флаконі, бланки направлення, стерильна баночка з дерев'яною паличкою (для демонстрації), стерильні баночки з розведеними фекаліями у відношенні 1:10, бактеріологічні петлі, шпателі для посіву, пінцети, маркер, сірники, спиртівки, вакцини, лікувальні препарти.

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, анатомія, фізіологія, латинська мова, генетика, фармакологія.

Практичні навички:

—знати особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування до бактеріологічної лабораторії;

— навчитися проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження;

—навчитися оформляти супровідну документацію;

—навчитися проводити первинний посів матеріалу на поживні середовища;

—знати препарати для специфічного лікування та профілактики хвороб, спричинених кишковими бактеріями.

Контроль вихідного рівня знань

1. Відношення до барвників характеризують ознаки бактеріальної клітини:

А. тинкторіальні;

Б. морфологічні;

В. антигенні;

Г. культуральні.

2. Пробіотики (еубіотики) – це:

А. грудне і коров’яче молоко;

Б. вітамінні мінерали;

В. колібактерін і лактобактерін;

Г. йогурти, кефіри.

3. Метод дослідження, під час якого проводять посів патологічного матеріалу на поживне середовище:

А. мікроскопічний;

Б. бактеріологічний;

В. біологічний;

Г. імунологічний.

4. Знищення гризунів, які є джерелом інфекції:

А. дезінсекція;

Б. дератизація;

В. дезінфекція;

Г. антисептика.

5. Через добу після вживання у їдальні котлет декілька учнів звернулись у медпункт зі скаргами на біль у шлунку, блювання, підвищення температури, діарею. Одного з учнів було госпіталізовано.

А. сальмонели;

Б. стрептококи;

В. клостридії;

Г. шигели.

6. Основний механізм передачі інфекцій, спричинених ентеробактеріями:

А. фекально-оральний;

Б. контактно-побутовий;

В. повітряно-краплинний:

Г. трансмісивний.

7. Основний шлях передачі інфекції при черевному тифі:

А. аліментарний;

Б. водний;

В. повітряно-пиловий;

                Г. контактно-побутовий.

8. Для виділення гемокультури у разі підозри на черевний тиф посів крові проводять на бульйон:

А. жовчний;

Б. цукровий;

В. сольовий;

Г. сироватковий.

9. До складу нормальної мікрофлори можуть входити:

А. ентеропатогенні ешерихії;

Б. шигели;

В. сальмонели;

Г. гелікобактерії.

10. Атенуація – це:

А. повне знищення мікроорганізмів;

Б. ослаблення патогенних

     властивостей мікроорганізмів;

В. життя мікроорганізмів без доступу

     кисню;

Г. пригнічення росту

     мікроорганізмів.

11. Патогенні ешерихії здатні спричинити інфекції:

А. тільки ендогенні;

Б. тільки екзогенні;

В. ендогенні й екзогенні.

12. Товсту кишку уражають:

А. ЕПЕК;

Б. сальмонели;

В. ЕТЕК;

Г. шигели.

13. Середовища для виділення ентеробактерій під час первинного посіву:

А. ЖСА і кров’яний агар;

Б. Ендо і Плоскирєва;

В. Плоскирєва і сироватковий агар;

Г. Сабуро і тіогліколеве.

14. Для серологічної діагностики черевного тифу використовують реакції:

А. Вассермана;

Б. Вейля-Фелікса;

В. Відаля;

Г. Райта.

15. Для профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій, спричинених ентеробактеріями, використовують:

А. піобактеріофаг;

Б. колі-протейний фаг;

В. еубіотики;

Г. антибіотики.

16. Ентеробактерії, що завжди розмножуються внутрішньоклітинно і руйнують ентероцити:

А. ешерихії;

Б. шигели;

В. сальмонели;

Г. всі відповіді правильні.

17. Причиною носійства при черевному тифі є:

А. наявність запальних процесів;

Б. наявність імунодефіциту;

В. перетворення збудника на L-форму;

Г. всі відповіді правильні.

18. Для виділення гемокультури у разі підозри на черевний тиф посів крові проводить на бульйон:

А. жовчний;

Б. цукровий;

В. сольовий;

Г. сироватковий.

19. До зооноз них інфекцій відносять:

А. шигельоз;

Б. черевний тиф;

В. паратиф А;

Г. кмпілобактеріоз.

20. Культуру синьо-зеленого кольору й запахом суничного мила утворюють:

А. псевдомонади;

Б. ієрсинії;

В. кампілобактерії;

                Г. гелікобактерії.

Формування професійних вмінь і навичок

1.   Взяття фекалій для дослідження, оформлення направлення.

2.    Посів калу на середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут- сульфіт агар.

3.    Вивчення росту ешерихій, сальмонел, шигел на середовищах Ендо, Плоскирєва, Ресселя, Гісса, вісмут-сульфіт агарі.

4.    Ознайомлення з методикою проведення серологічного методу діагностики.

5.    Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями.

1. Взяття фекалій для дослідження, оформлення направлення.

Завдання 1. Ознайомтеся з методами взяття фекалій на бактеріологічне дослідження.

Оскільки ентеробактерії (ещерихії, шигели, сальмонели) уражують переважно кишечник, на аналіз найчастіше відбирають фекалії. Відбір проводять двома способами: фекалії відбирають із суден, горшків чи лотків у стерильну баночку або забирають ректальним тамдоном.

Оптимальний для виділення культури ентеробактерій відбір фекалії слід провести одразу після дефекації. Посуд, у який збирають фекалії від хворого, дезінфікують освітленим розчином хлорного вапна, потім багаторазово промивають гарячою водою до повного видалення слідів дезінфектанту. Фекалії відбирають із посуду (у немовлят — із пелюшок) стерильною дерев'яною паличкою у кількості 3—5 г із останніх порцій (більшість ентеробактерій уражує тонку кишку) і вміщують у стерильну баночку. Якщо у фекаліях є домішки, то їх обов'язково включають у пробу: гній, слиз, пластівці (але не кров!). У разі неможливості отримати фекалії після дефекації матеріал відбирають безпосередньо із прямої кишки ректальним тампоном.

Завдання 2. Проведіть (на фантомі) відбір фекалій ректальним (від лат. rectum — пряма кишка) тампоном.

Алгоритм "Взяття фекалій ректальним тампоном":

— надягніть гумові рукавички;                                _г

—покладіть фантом на лівий бік (пацієнту пропонують лягти на лівий бік і зігнути ноги в колінах);

—візьміть ректальний тампон (без пробірки) у праву руку;

—візьміть у ліву руку флакон зі стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду, зніміть з нього пробку мізинцем правої руки;

—опустіть ректальний тампон у флакон з ізотонічним розчином натрію хлориду;

—видаліть ректальний тампон з флакона, віджимаючи його об стінки флакона;

—закрийте флакон пробкою (тампон тримайте правою рукою);

Увага! Не можна відбирати матеріал сухим тампоном. Не можна вводити тампон силою. За наявності набряку слизової оболонки прямої кишки і виразок це призведе до додаткового травмування і спричинить біль у пацієнта.

— розведіть сідниці пацієнта великим і вказівним пальцями лівої руки;

—уведіть тампон у пряму кишку на 3—5 см у напрямку пупка, поверніть його паралельно до хребта і введіть ще на 5—7 см;

Увага! У дорослих тампон вводять на глибину 8—10 см, у дітей — на 3—5 см.

—видаліть тампон із прямої кишки, опустіть його у стерильну пробірку (з якої був взятий), підпишіть на пробірці номер аналізу;

— поставте тампон у штатив, вимийте руки;

—заповніть направлення.

2. Посів калу на поживні середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар

Завдання 3. Проведіть посів фекалій на середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут- сульфіт агар.

Фекалії, відібрані у стерильні баночки, мають бути посіяні не пізніше 2 год від моменту взяття.

Доставлені фекалії розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:5 або 1:10 і дають відстоятися протягом 30—60 хв. Грубі часточки фекалій осідають на дно. Енте робактерії як факультативні аероби скупчуються на поверхні, тому під час посіву матеріал відбирають з баночки бактеріологічною петлею або піпеткою з поверхні і наносять 1—2 краплі на поверхню поживного середовища. Поверхня пластинчастих середовищ повинна бути підсушеною, на ній не має бути крапель конденсаційної води.

Посів проводять петлею або шпателем.— закрийте флакон пробкою (тампон тримайте правою рукою).

Родина кишкових бактерій Назва збудника Викликані інфекційні захворювання Грамнегативні Escherichia coli ендогенні інфекції; запалення жовчного і сечового міхура, тонкої кишки, апендикса; отит, менінгіт, перитоніт, післяпологовий сепсис, гострі кишкові інфекції (коліентерит), холероподібні і дизентерієподібні захворювання. Salmonella typhi черевний тиф (гарячка, бактеріемія, інтоксикація, висип на шкірі, ураження лімфатичного апарата тонкого кишечнику), перитоніт - перфорація стінки кишечнику. Salmonella typhimurium бактеріемія, шлунково-кишковий сальмонельоз, туфоподібний і септичний сальмонельоз. Shigella dysenteriae дизентерія, ураження травного каналу, запалення слизової оболонки, дисбактеріоз, гіповітаміноз. Klebsiella пневмонія, озена, риносклерома; ураження сечостатевих органів, слизових оболонок очей, суглобів, мозкових оболонок; кишкові інфекції, післяпологовий сепсис.

Алгоритм

„Забір випорожнень для бактеріологічного дослідження.

Забір ректальною петлею”

№	Послідовність дій	Вказівка до виконання
1	Підготовка процедури	Необхідно: стерильна пробірка з консервантом чи без нього, стерильна дротяна петля, чашка Петрі із середовищем Ендо або Плоскірєва.
2	Техніка	1. Хворий лягає на бік, ноги зігнуті в колінах.
		2. Лівою рукою розсуньте сідниці хворого, а правою обертальними рухами введіть у задній прохід дротяну петлю на 8-10 см.
		3. Зняти зі стінки кишки шматочок калу.
		4. Не торкаючись зовнішніх стінок опустити петлю у пробірку або зробити посів матеріалу на живильне середовище у чашку Петрі.
		5. Відправити матеріал у лабораторію.

Алгоритм „Забір нативного матеріалу з горщика або судна”

№	Послідовність дій	Вказівка до виконання	Примітка
1	Підготовка процедури	Приготувати: стерильні ложки, стерильний скляний посуд. В ємність (горщик або судно) підкладають чашки Петрі або вощений папір, щоб уникнути контакту досліджуваного матеріалу з посудом, який оброблявся дезінфікуючим розчином.	Матеріал збирають негайно після виявлення хвороби і до початку лікування антибіотиками
2	Техніка	Випорожнення в кількості 20-30 г ложками перекладають в скляний посуд.

Взяття фекалій для дослідження, оформлення направлення

Оскільки ентеробактерії (ешерихії, шигели, сальмонели) уражають переважно кишечник, на аналіз найчастіше відбивають фекалії. Відбір проводять двома способами: фекалії відбирають із суден, горшків чи лотків у стерильну баночку або забирають ректальним тампоном.

Оптимальний для виділення культури ентеробактерій відбір фекалії слід провести одразу після дефекації. Посуд, у який збирають фекалії від хворого, дезінфікують освітленим розчином хлорного вапна, потім багаторазово промивають гарячою водою до повного видалення слідів дезінфектанту. Фекалії відбирають із посуду (у немовлят - із пелюшок) стерильною дерев'яною паличкою у кількості 3-5 г із останніх порцій (більшість ентеробактерій уражує тонку кишку) і вміщують у стерильну баночку. Якщо у фекаліях є домішки, то їх обов'язково включають у пробу: гній, слиз, пластівці (але не кров!). Якщо е підозріння на дизентерію, то беруться перші порції випорожнень. А при ентериті та сальмонельозі - останні. У разі неможливості отримати фекалії після дефекації матеріал відбирають безпосередньо із прямої кишки ректальним тампоном.

Алгоритм „ Взяття фекалій ректальним тампоном ":

-          надягніть гумові рукавички;

-          покладіть фантом на лівий бік (пацієнту пропонують лягти на лівий бік і зігнути ноги в колінах);

візьміть ректальний тампон (без пробірки) у праву руку;

-          візьміть у ліву руку флакон зі стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду, зніміть з нього пробку мізинцем правої руки;

-          опустіть ректальний тампон у флакон з ізотонічним розчином натрію хлориду;

-          видаліть ректальний тампон з флакона, віджимаючи його об стінки флакона;

-          закрийте флакон пробкою (тампон тримайте правою рукою);

-          розведіть сідниці пацієнтки великим і вказівним пальцями лівої руки;

-          уведіть тампон у пряму кишку на 3-5 см у напрямку пупка, поверніть його паралельно до хребта і введіть ще на 5-7 см;

-          видаліть тампон із прямої кишки, опустіть його у стерильну пробірку (з якої був взятий), підпишіть на пробірці номер аналізу;

поставте тампон у штатив, вимийте руки; заповніть направлення.

Посів калу на поживні середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар

Фекалії, відібрані у стерильні баночки, мають бути посіяні не пізніше 2 год. Від моменту взяття.

Доставлені фекалії розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:5 або 1:10 і дають відстоятися протягом 30-60 хв. Грубі часточки фекалій осідають на дно. Ентеробактерії як факультативні аероби скупчуються на поверхні, тому під час посіву матеріал відбирають з баночки бактеріологічною петлею або піпеткою з поверхні і наносять 1 -2 краплі на поверхню поживного середовища. Поверхня пластинчастих середовищ повинна бути підсушеною, на ній не має бути крапель конденсаційної води.

Посів проводять петлею або шпателем.

Чашки з посівами ставлять у термостат за температури 37°С.

Алгоритм „Посів на щільне поживне середовище бактеріологічною петлею": поставте чашку Петрі донизу дном зліва від спиртівки;

зафламбуйте бактеріологічну петлю, візьміть матеріал для посіву із пробірки;

-          підніміть правою рукою кришку чашки Петрі так, щоб в щілину між кришкою та її дном пройшла бактеріологічна петля;

втирайте патологічний матеріал бактеріологічною петлею в поверхню поживного середовища біля краю чашки;

зафламбуйте бактеріологічну петлю, поставте її в банку; закрийте спиртівку;

підпишіть на кришці чашки назву поживного середовища і дату його виготовлення; переверніть чашку дном догори, підпишіть номер, дату посіву, назву культури за бінарною номенклатурою.

Алгоритм „ Проведення посіву шпателем ":

підпишіть чашку Петрі з ЕМС;

нанесіть на поверхню середовища піпеткою чи бактеріологічною петлею одну краплю посівного матеріалу або тампоном на сегмент 1x2;

візьміть у праву руку шпатель (тримайте його як олівець), зніміть з нього папірець, швидко зафламбуйте шпатель;

покладіть його на нанесену краплю посівного матеріалу на поверхні поживного середовища;

зробіть посів шпателем (робіть шпателем колові рухи правою рукою, прокручуйте

чашку лівою рукою);

закрийте чашку, поставте її догори дном;

опустіть шпатель у дезінфекційний розчин.

Алгоритм „Взяття фекалій з підкладного судна"

продезінфікуйте судно 10% розчином хлорного вапна; добре вимийте кип'яченою водою;

-          візьміть 2-3 г випорожнень стерильною дерев'яною паличкою або стерильною ложечкою;

помістить у стерильну баночку;

залийте матеріал гліцериновою сумішшю 1:10 (якщо неможливо доставити в лабораторію протягом 2 год.).

Заключний етап. Контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок

1. Після посіву випорожнень на середовище Ендо і Плоскирєва виросли яскраво забарвлені і безбарвні колонії. Які колонії дають підставу запідозрити наявність патогенних ентеробактерій у досліджуванному матеріалі?

2. Випорожнення хворого на дизентерію залили 3 % розчином хлораміну і витримали 3 год. Чи достатньо цього для знезараження матеріалу?

3. Хвороба проявляється нудотою, блюванням, частими випорожненнями, які спочатку виділяються у великій кількості, можуть мати вигляд м’ясних помиїв або мутного слизу і крові – „ректальний плювок”. Які мікроорганізми могли спричинити такі клінічні ознаки? Як підтвердити діагноз?

4. Через добу після вживання у їдальні котлет декілька учнів звернулися в медпункт зі скаргами на біль у шлунку, блювання, підвищену температуру, діарею. Одного з учнів у важкому стані було госпіталізовано. Які мікроорганізми могли викликати цю харчову токсикоінфекцію?

Література

            Основна

            Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 218-251 с.

            Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008. – 105-113 с.

            Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

            Додаткова

            Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2008.

            Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

            Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища школа, 1992.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008.