Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу  28.04.2020
Тема Практика	Тема: Патогенні коки

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Комунальний заклад „Лисичанський медичний коледж”

Методична розробка з мікробіології

для студентів 2 курсу

спеціальність 223 Медсестринство

спеціалізація Лікувальна/Сестринська справа

Патогенні коки

Тема: Патогенні коки

            І. Актуальність теми:

            Від хвороб, що супроводжуються гнійно-запальними процесами, кожного року страждають мільйони людей. 70-80 % захворювань спричиняють коки. До гнійно-запальних процесів призводять як патогенні, так і умовно-патогенні коки, що входять до складу нормальної мікрофлори людини, тому здатні зумовлювати екзогенні й ендогенні інфекції. Часто коки є причиною внутрішньолікарняних інфекцій. Особливу загрозу вони створюють у хірургічних стаціонарах, опікових дитячих лікарнях, а також у пологових будинках.

            Фельдшер повинен знати профілактичні заходи, спрямовані на ліквідацію джерела інфекції (виявлення і санація бактеріоносіїв, ізоляція хворих).

            Заходи спрямовані на розрив шляхів передачі: дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму в лікувально-профілактичних закладах, на підприємствах харчової промисловості, проводити вологе прибирання з використанням дезрозчинів, працювати в спецодязі, дотримуватися правил стерилізації, передстерилізаційної обробки, зберігання медичних інструментів, перев’язувального шовного матеріалів. Зберігання та реалізація харчових продуктів, дотримуватися правил особистої гігієни.

            З метою підвищення резистентності сприйнятливого макроорганізму необхідно проводити заходи, спрямовані на зміцнення організму: повноцінного харчування, раціонального режиму праці і відпочинку, загартовування.

            ІІ. Навчальні цілі заняття:

Ознайомитися з мікробіологічною характеристикою патогенних коків.

Знати методи мікробіологічної діагностики кокових інфекцій, особливості збирання патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування в бактеріологічних лабораторіях.

Оволодіти технікою взяття слизу із носа та зіва у разі планових профілактичних обстежень з метою профілактики внутрішньолікаряних інфекцій.

Оволодіти технікою посіву матеріалу на КА, цукровий бульйон.

Визначення чутливості мікроорганізму до антибіотиків методом паперових дисків.

Оформлення супровідної документації.  

ІІІ. Виховні цілі: сформувати систему сучасних норм щодо профілактики кокових внутрішньолікарняних інфекцій; розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій.

Обладнаннядіамантовий зелений, хлоргексидіна біглюконат, пробірки, поживні середовища (ЖСА, КА, СА, цукровий бульйон — у пробірках і флаконі), тампони для зіва, шпателі для зіва, бланки направлень, бікс, серветка з адсобівного мате­ріалу, шпатель для посіву, спиртівка, сірники, маркер, штати­ви, папка чи поліетиленовий пакет, ріст культури стафілокока на КА і ЖСА, плазмі, середовищі з манітом, пластинчастому середовищі з паперовими дисками, просякнутими антибіотика­ми, фантом для демонстрації взяття патологічного матеріалу з носа і зіва, препарати для профілактики і лікування хвороб ко­кової етіології, препарати фагів стафілококових типових.

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, анатомія, фізіологія, латинська мова, генетика, фармакологія.

Мета заняття:

—    знати особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування в бактеріологічну лабораторію;

—    проводити взяття патологічного матеріалу для дослі­дження;

—    проводити первинний посів матеріалу на поживні сере­довища;

—    знати препарати для специфічної профілактики і- ліку­вання хвороб, спричинених патогенними коками.

Контроль вихідного рівня знань.

1.     На які поживні середовища проводять первинний посів на стафілокок? Які властивості культури на них вивчають?

2.     З якою метою проводять профілактичне обстеження на носійство стафілокока?

3.     Як проводять взяття патологічного матеріалу під час профілактичного обстеження на стафілокок?

4.     Яких правил слід дотримуватись, оформлюючи направлення?

5.     Як проводять транспортування патологічного матеріалу і супровідної документації до лабораторії?

6.     Яких правил слід дотримуватися під час посіву патологічного матеріалу на поживні середовища?

7.     Які властивості стафілококів враховують для їх виявлення?

8.     Які властивості стафілококів враховують для їх диференціації?

9.     Яке значення мають визначення фаговаріанта і чутливості стафілокока до антибіотиків?

10.       Як проводять взяття крові при сепсисі? На які поживні середовища і в якому відношенні  проводять посів?

11.       Як проводять взяття матеріалу при назофарингіті? Як його досліджують?

12.       Як проводять взяття спинномозкової рідини? Як її досліджують?

13.       Як проводять взяття матеріалу при гонореї? Як його досліджують?

Формування професійних вмінь і навичок.

1.        Взяття слизу із зіва і носа, оформлення направления, під­готовка матеріалу до транспортування.

2.        Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на ЖСА, КА і цукровий бульйон.

3.        Оформлення супровідної документації і визначення чутливості коків до антибіотиків

4.        Ознайомлення з методами взяття патологічного матеріалу і лабораторних діагностики хвороб менінгококової та гонококової етіології.

5.        Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними коками.

ПАТОГЕННІ КОКИ

Взяття матеріалу, посів, оформлення документації і транспортування до лабораторії.

Усі патогенні коки виявляють здатність викликати гнійні процеси з різними клінічними проявами. Локалізація збудників у організмі може бути різноманітна і ефективність боротьби з хворобами, що вони викликають, в значній мірі залежить від результатів лабораторних досліджень.

Обов'язковим є те, щоб забір патологічного матеріалу проводився до лікування при повному дотриманні асептичних умов. Відправляти в лабораторію не пізніше 2 - 3 годин після забору у спеціальних біксах або контейнерах (з урахуванням стійкості збудника до температурних коливань). До матеріалу обов'язково має докладатись су­провідна документація.

Матеріал для дослідження і способи забору

Гній з уражених ділянок. Матеріал треба брати з глибоких шарів ураженої ді­лянки. При відкритих процесах гній береться стерильним тампоном, пастерівською піпеткою або платиновою петлею; при закритих абсцесах - стерильним шприцом.

Слиз із зіва, носа, вуха та ін. До забору матеріалу треба оформити супровідну документацію. На посуді для патологічного матеріалу наліплюється етикетка, на якій вказується вид матеріалу, дата забору, прізвище, ім'я та по батькові хворого. Одноча­сно пишеться направлення, орієнтовний діагноз, мета дослідження, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка проводила забір патологічного матеріалу.

Треба пам'ятати, що матеріал береться натщесерце або не раніше ніж через дві години після їди. При заборі матеріалу із зіва і носа беруться дві пробірки з тампона­ми (відповідно до номера реєстрації в журналі). На одній пробірці пишеться «З» (зів), на другій - «Н» (ніс). Пацієнта треба посадити на стілець обличчям до світла, а лежа­чому хворому освітити ротову порожнину. Потім шпатель береться у ліву руку, а та­мпон у праву. Натискається шпателем корінь язика і знімається тампоном слиз споча­тку з одного мигдалика, потім з другого. Якщо мигдалики видалені, то слиз береться з піднебінних дужок.

Під час забору матеріалу тампон не обертати. Не можна доторкуватися тампо­ном до язика, зубів, слизової оболонки щік.

Після забору тампон кладеться у пробірку, яка ставиться у штатив, а шпатель у дезінфекційний розчин.

При заборі з носа треба на потилицю пацієнта покласти ліву руку і, не торкаю­чись зовнішньої поверхні носа, увести тампон у носовий хід. Спочатку береться слиз зі стінок одного носового ходу, а потім зі стінок другого і тампон кладеться у пробір­ку «Н».

Забір матеріалу з вуха проводиться стерильним тампоном у такому ж порядку.

Мокротиння, дуоденальний вміст, випорожнення, блювотиння, промивні води шлунка, сеча (середня порція після туалету зовнішніх сечостатевих органів) беруться у стерильні баночки.

Кров береться з ліктьової вени у стерильну пробірку стерильним шприцом в кі­лькості 10-15 мл. Хвороби, викликані органотропними мікроорганізмами нейсеріями (менінгококами і гонококами), підтверджуються при виявленні цих мікробів у специфічних для них середовищах.

При зберіганні і під час транспортування зібраний матеріал слід оберігати від охолодження і висихання (температура має бути не нижче 20°С, тому треба тримати у ваті або на грілці).

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою по темі:

«Патогенні коки. їх роль у виникненні гнійно-запальних захворювань»

Основні завдання	Вказівки	Відповідь
Вивчити морфологію патогенних коків	На основі чого патогенні коки називаються піогенними. До яких родин належать гноєтворні коки. Морфологія стафілококів, стрептококів, менінгококів, гонококів.
Культивування	Селективні поживні середовища для стафілококів, стрептококів, пневмококів, гонококів. Умови культивування, характер росту.
Резистентність	Вплив світла, сухий жар, стійкість в навколишньому середовищі (повітрі, грунті, воді на предметах побуту). Стафілококи - санітарно-показникова мікрофлора в лікувальних установах.
Фактори патогенності	Ферменти агресії і захисту: плазма коагулаза, гіалуронідаза, фібринолізин. Комплекс екзотоксинів (ексфоліанти, лейкоцидин, екзотоксин синдрому токсичного шоку). Зумовлює порушення імунітету, призводить до запальних процесів еритрогенін - скарлатинозний токсин. Алергени, які виділяють коки,
	здатні зумовлювати гіперчутливість уповільненого і негайного типу.
Особливості епідеміології	Джерело інфекції, механізми передачі, ендогенна, інфекція, стан імунної системи макроорганізму (наявність розвитку гіперчутливості).
Локалізовані гнійно- запальні захворювання шкіри	Вторинні і змішані інфекції, внутрішньолікарняні хвороби.
Харчові інтоксикації	Інкубаційний період, клінічні прояви.
Мікробіологічна діагностика	Матеріал для досліджень. Бактеріологічний метод. Мікроскопічний, біологічний при харчових отруєннях.
Принципи профілактики	Спрямовані на джерело інфекції, шляхи передачі сприйнятливолого контингенту людей. Специфічна профілактика: бактеріофаг, стафілакококвий анатоксин.
Лікування	Антибіотики. Специфічна імунотерапія (автовакцина, анатоксин, антистафілакоковий імуноглобулін, антистафілококова плазма, антистафілакоковий бактеріофаг).

Алгоритм

Взяття патологічного матеріалу ватним тампоном із зіва та носа:

Увага! Під час взяття патологічного матеріалу дотримуйтеся правил асептики та техніки

безпеки.

-         поставте в штатив дві пробірки зі стерильними тампонами;

-         проведіть маркірування пробірок (поставте номер, "З" і "Н");

-         запропонуйте пацієнту сісти проти джерела світла, відкинути голову назад і широко відкрити рот;

-         візьміть тампон "З" у праву руку, звільніть його від пробірки;

-         візьміть стерильний шпатель у ліву руку, притисніть ним корінь язика;

-         зберіть матеріал обертальними рухами, злегка натискуючи на тампон, спочатку з одного мигдалика, а потім з другого, а якщо мигдалики видалені, то з піднебінних дужок;

-         виведіть тампон із зіва, не торкаючись тампоном язика, слизової оболонки щік та зубів;

-         опустіть тампон у пробірку;

-         зробіть огляд носових ходів (чи немає пошкоджень слизової оболонки);

-         візьміть в праву руку тампон з позначкою „Н";

-         покладіть ліву руку на потилицю пацієнта;

-         введіть тампон у носовий хід, візьміть слиз зі стінок одного носового ходу, а потім зі стінок другого носового ходу цим самим тампоном, не обертаючи його навколо осі;

-         покладіть у пробірку „Н";

-         підпишіть на пробірці тампона номер аналізу;

Увага! Не можна торкатися тампоном зовнішньої поверхні носа.

-         скріпіть дві пробірки одного пацієнта гумовим кільцем, покладіть у лоток.

Примітка. Тампоном, яким був відібраний матеріал із зіва, можна робити посіви для виявлення і стафілококів, і стрептококів.

Підготовка матеріалу до транспортування:

-         покладіть на дно біксу серветку бавовняну або бязеву пелюшку;

-         покладіть на серветку пробірки з тампонами;

-         закрийте пробірки з тампонами кінцями серветки;

-         закрийте бікс і складіть направлення в поліетиленовий пакет чи папку.

Алгоритм

"Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на КА (кров'яний агар) і цукровий бульйон":

підпишіть маркером дно чашки із середовищем КА (дату посіву, номер аналізу);

запаліть спиртівку, поставте ліворуч від неї чашку Петрі із середовищем К А донизу дном;

підніміть лівою рукою кришку чашки Петрі так, щоб в щілину між кришкою та її дном пройшов тампон із позначкою „Н";

візьміть тампон у праву руку;

втирайте патологічний матеріал зигзагоподібними штрихами через всю поверхню середовища від однієї стінки чашки до протилежної;

закрийте чашку і спиртівку, опустіть тампон в пробірку „Н";

підпишіть на пробірці з цукровим бульоном номер аналізу, дату посіву;

візьміть у ліву руку пробірку з цукровим бульйоном, відкрийте її мізинцем правої руки (пробку весь час тримайте у руці!);

зафламбуйте отвір пробірки, опустіть тампон "З" у пробірку до дна;

струшуйте пробірку з бульйоном і тампоном протягом 10 хв. (пробірку тримайте у правій руці і злегка ударяйте по долоні лівої руки);

вийміть тампон із бульйону, віджавши його об стінки пробірки;

зафламбуйте отвір пробірки, зафламбуйте пробку, закрийте пробірку цією пробкою, поставте її у штатив;

опустіть тампон у пусту пробірку "З".

Способи забору матеріалу для дослідження при захворюваннях визваних стрептококами

Виділення слизової оболонки	Відбирають стерильним ватним тампоном
Гній при відкритих процесах	Так само
Гній при закритих процесах	Забирають стерильним шприцом
Кров	Забирають 10-15мл стерильним шприцом з ліктьової вени
Сеча	Забирають у стерильний посуд, краще катетером

Способи забору матеріалу для дослідження при захворюваннях визваних пневмококами

Мокрота	Забирають у стерильний посуд. Краще брати мокроту ранком
Слиз із зіва	Забирають стерильним тампоном
Плевральний пунктат	Беруть стерильним тампоном, шприцом
Виділення з вуха	Беруть стерильним ватним тампоном, змоченим перед цим у ізотонічному розчині хлориду натрію
Виділення з виразки	Так само
Гній з абсцеса	При відкритих процесах матеріал забирають стерильним ватним тампоном, при закритих-стерильним шприцом
кров	5 - Юмл беруть в стерильних умовах з ліктьової вени

Способи забору матеріалу для дослідження при менінгококових інфекціях_____

Спинномозкова рідина (ліквор)

Зі спинномозкового каналу, при повній асептиці, беруть стерильною голкою 2- 5мл спинномозкової рідини. Зібраний у стерильну банку матеріал нараз переносять над полум'ям горілки у центрифужну пробірку і доставляють у лабораторію. Від моменту забору матеріалу до його посіву має пройти менше 2 -3 год. При зберіганні і під час транспортування зібраний матеріал слід оберігати від охолодження та висихання (температура не має бути нижчою 20°С, тримати у ваті або на грілці)

Виділення слизової оболонки носоглотки

Матеріал забирають стерильним ватним тампоном, закріпленим на дротику (краще алюмінієвому). Перед забором матеріалу тампон згинають об край пробірки під кутом135° на відстані 3-4 см від того кінця, на якому накручена вата. Потім стерильним шпателем, що знаходиться у лівій руці, притискають корінь язика, а правою рукою вводять тампон кінцем уверх під м'яке небо у носоглотку і легкими рухами відбирають виділення - слиз. Виймати тампон треба дуже обережно, щоб не зачіпити язик, щоку, не торкнутись зубів.

Способи забору матеріалу при гонореї Примітка: Для дослідження матеріал беруть: 1)      до початку лікування антибіотиками; 2)      не раніше ніж через 10 днів після закінчення лікування антибіотиками; 3)       не раніше ніж через 2 години після останнього сечовипускання; 4)       не раніше ніж через 2 години після спринцювання. Виділення слизової оболонки уретри у чоловіків, у жінок з уретри, вагіни, шийки матки. Матеріал беруть стерильною петлею, ватним тампоном або стерильною ложечкою. Гнійні виділення з очей. Гнійні виділення з очей беруть стерильним тампоном, попередньо змоченим стерильним розчином хлориду натрію 0,9%. Кров для одержання сироватки. Кров - стерильно з ліктьової вени - 5-6 мл.

Визначення чутливості коків до антибіотиків методом паперових дисків

Підписати чашку з живильним середовищем. Посіяти виділену чисту культуру мікробів методом «газону».

Підсушить чашку у термостаті (37°С, 30 - 40 хв.).

Покласти паперові диски, просочені розчином антибіотиків, на однаковій відстані один від одного і 2 - 2,5см від краю чашки.

До і після накладання кожного диска бранші пінцета фламбувати над полум'ям спиртівки.

Поставити чашку в термостат (37°С).

Провести облік результатів через 18-24 год. (для цього вимірюється зона «затримки» росту мікроорганізмів, ураховуючи діаметр паперового диска і визначивши чутливість за спеціальною таблицею).

Можливі лише два варіанти відповідні:

1.    негативний - патогенні стафілококи не виділено;

2.     позитивний - виділено стафілокок aureus (золотистий стафілокок) або

інший, чутливий до антибіотиків, які покладені.

Заключний етап. Контроль професійних вмінь і навичок.

     Тести

1.     Під час обстеження на стафілококове носійство матеріал відбирають із:

а) носа, мигдаликів;

б) задньої стінки глотки;

в) носоглотки;

г) носа і зіва.

2.     Під час обстеження на стафілококове носійство первинний посів проводять на середовища:

а) МПА, МПБ;

б) ЖСА, кров’яний агар;

в) сироватковий агар, МСА;

г) цукровий бульон, МПА.

3.     Для дослідження при менінгококовій інфекції матеріал транспортують за температури:

а) 37-40⁰С;

б) 30-37⁰С;

в) 35-45⁰С;

г) не нижче ніж 25⁰С.

4.     Для діагностики гонореї матеріал у хворих чоловіків відбирають із:

а) сечівника;

б) сечівника і прямої кишки;

в) сечівника, глотки, мигдаликів;

г) всі відповіді правильні.

5.     Під час дослідження на сепсис посів крові проводять на:

а) кров’яний агар;

б) ЖСА;

в) цукровий бульйон;

г) МПБ.

6.     У разі підозри на сепсис кров для виділення гемокультури відбирають:

а) у день, коли хворий надійшов до стаціонару;

б) наприкінці 1-го тижня хвороби;

в) через 2-3 дні після прибуття хворого у стаціонар;

г) на початку 2-го тижня хвороби.

7.     Під час відбирання матеріалу на мікробіологічне дослідження слід дотримуватися таких умов:

а) відбирати до початку антимікробного лікування;

б) відбирати натще;

в) відбирати у сухий чистий посуд;

г) всі відповіді правильні.

8. Найбільш патогенними є стафілококи:

а) S. aureus;

б) S. epidermidis;

в) S. saprophyticus.

9. Профілактику бленореї новонародженим проводять:

а) вакциною БЦЖ;

б) 30 % розчином альбуциду;

в) тобрекс(очні краплі)

10. Епідемічний цереброспінальний менінгіт спричинюють:

а) стафілококи;

б) менінгококи;

в) стрептококи.

Ситуаційні задачі

1. Хворий В. звернувся до лікаря зі скаргами на біль під час виділення сечі, гнійні виділення з уретри. Під час мікроскопії гною в препараті виявлено грамнегативні диплококи, розміщені внутрішньоклітинно і позаклітинно. Який діагноз можна поставити?

2. У медсестри палати новонароджених під час профілактичного обстеження виявлено S. aureus. Чи може вона продовжувати працювати в палаті для новонароджених?

Література

            Основна

            Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 190-218 с.

            Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008. – 93-104 с.

            Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

            Додаткова

            Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2008.

            Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

            Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища школа, 1992.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008.