Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	ВМП та медицина надзвичайних ситуацій
Група	4 – А с/с
Дата	Згідно розкладу 13.04.2020
Тема № 8 Практика.	Тема:Екстренна медична допомога при масових ураженнях у мирний та воєнний час. Санітарно-гігієнічні і противоепідемічні заходи у НС.

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Практичне заняття №8 з предмету ВМП та медицина надзвичайних ситуацій для студентів 4-А спеціалізація «Сестринська справа».

Тема:Екстренна медична допомога при масових ураженнях у мирний та воєнний час. Санітарно-гігієнічні і противоепідемічні заходи у НС.

Актуальність: Україна – найбільш критичний регіон Європи за техногенним навантаженням, яке в 5-6 разів перевищує середньоєвропейський рівень. На її території розташовані 8,5 тис. потенційно небезпечних об`єктів: 5 атомних електростанцій(Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська, Хмельницька, Чорнобильська), 12 гідровузлів, 16 водосховищ, аміакопровід, нафто- і газопроводи та інше. Перевезення пасажирів і різноманітних вантажів здійснюється залізничними коліями, довжина яких більше ніж 24 тис. км, а також автомобільними шляхами завдовжки понад 260 тис.км.  27 тис. км² сейсмонебезпечна зона. Війна завжди була одним із найбільших лих в історії людства і залишається такою й понині. Вона знищує значні людські й матеріальні ресурси, породжує інші лиха,гальмує розвиток суспільства.НС воєнного часу виникають, як на локальних конфліктах так і в разі глобальної війни.

Джерела виникнення НС:1)зброя-перше і найнебезпечніше джерело; 2)надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій; 3) складна технологічна і техногенна обстановка.

Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок: 30% потерпілих знаходяться в дуже важкому стані, що потребує надання їм невідкладної хірургічної допомоги за життєвими показниками, найчастіше в осередках катастроф спостерігають ушкодження кінцівок, хребта, тазу, травми голови, живота, груди. Багато потерпілих гине на місці їх отримання до надання невідкладної допомоги.

Для НС мирного часу характерна наявність множинних комбінованих і поєднанних травм, які ускладнюються травматичним шоком, гострою крововтратою, асфіксією, СТРТ. Такі ушкодження супроводжуютьс психічними розладами , що ускладнює діагностику, лікування і вимагає проведення спеціальних психотерапевтичних заходів.

В процесі надання екстренної МД у разі масових уражень значно зростає роль середнього медичного персоналу аж до виконання ними деяких лікарських обов`язків. Від своєчасності та якості ПМД у багатьох випадках залежить подальший успіх лікування. Ефективність ПМД в умовах бойових дій залежить від автоматизму виконання навичок, медичного забазпечення бійця, медика. Від кровотеч гине 66% пораненних в зоні АТО. Перше місце – ушкодження верхніх і нижніх кінцівок, травматична ампутація, 33% смертність бійців внаслідок ушкодження грудної клітки та її органів при порушеннях дихання. Тактична медицина – це надання МПД в умовах бойових дій саме під час, коли розриваються снаряди, пролітають над головою кулі, найголовніше зберегти своє житття і життя пораненного. Тому потрібно мобілізувати всі зусилля, опанувати себе і надавати допомогу потерпілому.

Навчальні цілі: ознайомитись з досвідом роботи служби екстренної медичної допомоги під час ліквідації наслідків великомасштабних НС різного походження; екологічною обстановкою на території України, регіону та можливі аварії і катастрофи.

Знати: особливості організації лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження; принципи ПМД пораненним та хворим під час бойових дій та при НС.

Вміти: організовувати та надавати ПМД пораненним і ураженним в умовах бойової обстановки, в осередках  НС в мирний час; користуватися засобами індивідуального і колективного захисту, а також засобами індивідуального медичного захисту.

Питання для самопідготовки:

1.Схема первинного огляду потерпілого:відновлення прохідності дихальних шляхів, підтримання дихання, відновлення кровообігу, визначення стану шийного відділу хребта; за наявності кровотечі спочатку зупиняють кровотечу, а потім визначають прохідність дихальних шляхів.

2.Типи оцінювання стану потерпілого (швидке оцінювання після зупинки кровотечі небезпечної для життя 60 хвилин; первинне – протягом 1 хвилини після усунення загрози життю; вторинне – якщо є можливість оцінити основні показники життєдіяльності і постійне оцінювання кожні 5-15 хвилин).

3.Оцінка загального стану: ступінь неврологічних неврологічних розладів за шкалою Глазго, функції зовнішнього дихання, функції кровообігу, з`ясування характеру пошкодження.

4.Політравма: стандарт ПМД.

5.Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи в осередках  катастроф; ізоляція, медичне спостереження за контактними , дезінфекція, дезінсекція та дератизація. Екстренна профілактика та імунопрофілактика інфекцій  серед населення в епідемічних осередках.

6.Зміст та організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках (карантин, обсервація).

Практичні навички:

1.Одягання засобів захисту органів дихання на потерпілого, непрямий масаж серця, ШВЛ, визначення виду кровотечі та застосування різних способів її спинення.

2.Звільнення потерпілих від дії струму, вогню, завалів; застосування АІ, проведення роз`яснювальної роботи серед населення щодо дій у разі виникнення загрози НС природного та техногенного характеру.

Скласти бесіду „Профілактика харчових отруєнь та гострих кишкових захворювань у разі надзвичайної ситуації”.

Вирішити задачі:

1.     Хворий скаржиться на сильний головний біль, біль у грудній клітці, високу температуру. У харкотинні було виявлено овоїдні палички з біполярним забарвленням, грам негативні. Про яке захворювання йдеться? Назвіть збудника.

2.     В районі надзвичайної ситуації зареєстровано вогнище бактеріальної дизентерії серед постраждалих, які обідали в їдальні. Вкажіть найбільш вірогідний механізм зараженняі проведіть відбір води і харчових продуктів на дослідження.

3.     Для ізоляції осіб, які вибувають із зони карантину, та організації медичного спостереження за ними на термін максимального інкубаційного періоду для певної інфекції називається…………………………….. режимно-обмежувальний захід.

4.     Організація загальної і спеціальної екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекції серед населення в епідемічних осередках.

5.     Заповнити таблицю: упорядкованний перелік протиепідемічних заходів

Спрямованність	Група заходів
Джерело збудника хвороби	Діагностичні,ізолювальні,лікувальні
Механізм передачі
Сприйнятливість організму
Загальна

Література:

1.     В.С. Тарасюк, Перша медична екстрена допомога, с. 159-259.

2.     Г.О. Черняков, Медицина катастроф, с. 131-139,170-280.