Викладач Стоянова Л.П. Предмет Мікробіологія Група 2 – А с/с Дата 23.05.2022 р. Практичне заняття Патогенні спірохети

 

Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А с/с
Дата	23.05.2022 р.
Практичне заняття	Патогенні спірохети

 

Практичні навички:

-                     вміти відбирати патологічний матеріал для дослідження на сифіліс, лептоспіроз, рикетсіоз та вірусні інфекції;

-                     транспортування до лабораторії, оформлення супровідної документації;

-                     знати препарати для специфічного лікування та профілактики хвороб, спричинених патогенними спірохетами, рикетсіями, патогенними вірусами.

Методика взяття патоло­гічного матеріалу; вивчіть методи мікробіологічної діа­гностики сифілісу; ознайомтеся з методикою проведення реакції Вассермана.

Дослідження проводять до початку лікування. Відбір мате­ріалу проводять на тонке предметне скло (завтовшки не біль­ше 1,2 мм). На скло наносять 1 краплю ізотонічного розчину натрію хлориду (роблять 2—3 препарати). Відбір матеріалу проводять в асептичних умовах із дотриманням техніки без­пеки. Сифілітичні ураження (розеола, ерозії, виразка, папули) очищують тампоном, змоченим ізотонічним розчином натрію хлориду, потім протирають сухим тампоном. Платиновою бак­теріологічною петлею подразнюють дослідясуване вогнище до появи тканинної рідини.

Мікроскопічний метод. Рідину відбирають бактеріоло­гічною петлею і вносять у краплю ізотонічного розчину на предметному склі, накривають покривним склом, яке щільно притискують до предметного. Так отримують препарат "роз­давлена крапля". Мікроскопію проводять негайно у темному полі (не можна затримуватися, оскільки підсихання препара­ту може призвести до втрати збудником сифілісу характерної рухливості).

         Бліда трепонема в темному полі зору має вигляд тендітної сріблястої з рівномірними завитками спіралі з характерними видами рухливості. За зовнішнім виглядом і типом рухливості роблять висновок блідої трепонеми.

Серологічний метод. РЗК (реакція Вассермана, РВ, або RW). У пацієнта з підо­зрою на сифіліс РВ ставлять паралельно з мікрореакцією преци­пітації. Для поставки реакції використовують такі інгредієнти: сироватку крові хворого, антиген трепонемний ультраозвучений, антиген кардіоліпіновий, ізотонічний розчин натрію хло­риду, комплемент, гемолітична система (суміш гемолітичної сироватки й еритроцитів барана).

Взяття крові проводять натще або не раніше ніж через 6 год після споживання їжі. Не можна брати кров у хворих з підвищеною температурою тіла, після недавно перенесеної інфекційної хвороби, у жінок — під час менструації, у вагітних — в останні 10 днів, у породіль — у перші 10 днів після пологів, у немовлят — у перші 10 днів життя, у разі вживання спиртних напоїв — раніше ніж через 24 год. Кров відбирають з ліктьової вени у кількості 8-10 см³ у суху стерильну пробірку. До лабораторії доставляють не пізніше ніж через 24 год. за умови зберігання її у холодильнику при температурі +4⁰С. РВ ставлять з двома антигенами: ультра озвученим трепонемним і кардіоліпіновим. Реакція позитивна при наявності осаду на дні пробірки і негативна – при відсутності осаду.

        

Тести

 

1.                Патогенність трепонем пов'язана із здатністю:

а)    продукувати екзотоксин;

б)    продукувати ендотоксин;

в)    перетворюватися у цисту;

г)    проявляти цитотоксичність.

 

2.                Вхідні ворота для Т. pallidum:

а)    слизові оболонки порожнини рота;

б)    слизові оболонки статевих органів;

в)     шкіра;

г)     всі відповіді правильні.

 

3.                При інфекціях спірохетозної етіології розвивається:

а)     токсинемія;

б)     токсемія;

в)     бактеріемія.

 

4.                При інфекціях спірохетозної етіології формується стійкий іму­нітет при:

а)     сифілісі;

б)     епідемічному поворотному тифі;

в)     ендемічному поворотному тифі;

г)     лептоспірозі.

 

5.                Кліщі передають інфекцію під час:

а)     укусу;

б)     втирання гемолімфи після роздавлювання;

в)     втирання випорожнень.

 

6.                Сероваріант лептоспір, який є основним збудником лептоспіроз; в Україні:

а)     L. icterohaemorrhagiae;

б)     L. grippotyphosa;

в)     L. pomona;

г)     L. canicola.

 

7.                Специфічну профілактику проводять при:

а)     сифілісі;

б)     епідемічному поворотному тифі;

в)     ендемічному поворотному тифі;

г)     лептоспірозі.

 

8.                Основним фактором патогенності у борелій і лептоспір є:

а)     екзотоксин;

б)     ендотоксин;

в)     цитотоксин;

г)     ферменти агресії.

 

9.                Основний шлях передачі лептоспірозу:

а)     аліментарний;

б)     водний;

в)     контактно-побутовий;

г)     трансмісивний.

 

10.           Серед інфекцій спірохетозної етіології антропонозом є:

а)     усі відповіді правильні;

б)     епідемічний поворотний тиф;

в)     ендемічний поворотний тиф;

 г)    лептоспіроз.

 

ЗАДАЧА  1. Хворий скаржиться на появу у паху болючих збільшених лім­фатичних вузлів. Чи може це бути приводом для обстеження хворо­го на сифіліс? Чому?