Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу  26.04.2021
Тема практика	Тема:Збудники бактеріальних повітряно-краплинних бактеріальних   інфекцій.

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

Тема практика 13

 

Тема: Збудники бактеріальних повітряно-краплинних бактеріальних   інфекцій.

 

Актуальність теми: Збудники повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій: Micobacterium tuberculosis (паличка Коха), Corynebacterium diphtheriae (паличка Леффлера), Bordetella pertussis (паличка Борде-Жангу). Ця назва вказує на їх схожість за шляхом передачі захворювань – основним є повітряний шлях. Під час кашлю, чхання розмови, хворий виділяє аерозоль, що швидко висихає і змішується з пилом, тому збудник тривалий час перебуває в повітрі. Після вдихання такого повітря збудник проникає в бронхи, бронхіоли, альвеоли та уражає слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Особливо у тих хто палить, збудник проникає через уражену стінку бронхів, тому що вони не мають місцевого захисту.

В Україні з 1995 року зареєстрована епідемія туберкульозу (чахотки, сухоти, бугорчатки). Від нього вмирають і бідні і багаті і нікому не відомі люди, знаменитості – Моцарт, Шопен, Некрасов, Чехов, Леся Українка.

Кожного року від туберкульозу помирають 9 тисяч осіб переважно працездатного віку. В Україні затверджений Закон і розроблена національна програма боротьби з туберкульозом, які спрямовані на запобігання поглиблення епідситуації.

 

ІІ. Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись з мікробіологічною характеристикою збудників туберкульозу, дифтерії, коклюшу.

Знати: особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування до бактеріологічної лабораторії.

Вміти: проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування. Оформлення супровідної документації, висівання матеріалу на поживне середовище. Вибір препаратів для специфічного лікування, профілактики та алергодіагностики. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму згідно наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій (№327, №620, №684, №950 (Концепція цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки Розпорядження №1011-р від 27 грудня 2017р)). Наказ МОЗ України від 18.05.2018 №947 „Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні”.

 

Виховні цілі заняття: Формування професійної особистості медпрацівника, професійної відповідальності в профілактиці повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій. Роль фельдшера в профілактиці туберкульозу.

 

Обладнання: живильні середовища Левенштейна-Йенсена, Лефлера, КВА чашки Петрі, бактеріологічні петлі, стерильні пробірки з тампонами, плювальниці, презентація, німі малюнки, тампони для зіва і носа на алюмінієвому дроті, шпатель для зіва,

середовища виготовлені стерильні та з ростом відповідної культури: КА, кров'яно-телуритовий агар (КТА); казеїново-вугільний агар (КВА), середовище Борде—Жангу з додаванням антибіотиків, мікроскопи світловий, баночка для збирання мокротиння, спиртівка, сірники, маркер, пінцет, шпатель для посіву, мікропрепарати промислового виготовлення, препарати для специфічної профілактики (АКДП, БЦЖ), протидифтерійна сироватка і лікувальні препарати, календар профілактичних щеплень.

 

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, анатомія, фізіологія, латинська мова, генетика, фармакологія.

Збудники повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій

Назва збудника	Інфекційні хвороби
Micobacterium tuberculosis (паличка Коха)	Туберкульоз легень, кістково-суглобовий туберкульоз, туберкульоз нирок і сечостатевої системи.
Corynebacterium diphtheriae (коринебактерії дифтерії паличка Леффлера)	Дифтерія ротоглотки, зіва, носа, ока, статевих органів.
Bordetella pertussis (паличка Борде-Жангу)	Коклюш

 

 

Контроль вихідного рівня знань-тестування

1 .Представники нормальної мікрофлори людини:

А. C.diphtheriae

B. C.ulctrans

C. C.xerosis

D. C.pseudotuberculosis

2.     Коринебактерії, що здатні спричинити хворобу,схожу на дифтерію:

A. C.diphtheriae

B. C.ulctrans

C.     C.xerosis

D. C.pseudotuberculosis

3. Варіанти C.diphtheriae-gravis, mitis, intermedius, belfanti-piзнятьcя за властивостями:

A. морфологічними і тинкторіальними

B.     культуральними і біохімічними

C. токсигенними

D. антигенними

4. Бордетелі найбільш уражають:

A. слизову оболонку носоглотки

B.     мигдалики

C. ворсинки миготливого епітелію дихальних шляхів

D. слизову оболонку глотки

5. Екзотоксин C.diphtheriae найчастіше вибірково уражає:

A. ЦНС

B.     легені

C. м’язи серця

D. нирки

6.Основний фактор патогенності у M.tuberculosis:

— ліпіди

— туберкулін

— корд-фактор

— ендотоксин

7. Коклюш спричинюють:

A. B.Pertussis

B. В.parapertussis

C. B.bronchiseptica

D. всі відповіді правильні

8. Екзотоксин C.diphtheriae:

A. блокує передачу нервового імпульсу

B. спричинює гемоліз

C. блокує синтез білка на рибосомах клітини

D. пригнічує фагоцитоз

9. Тип мікробактерій, щонайчастіше спричинює туберкульоз у людей:

A. M.tuberculossis

B. M.bovis

C. M.africanum

D. M.smegmatis

10. Вмазках із зіва виявлено грам позитивні палички з потовщення на кінцях у вигляді розчепірених пальців.Який структурний компонент коринебактерії дифтерії?

A. Капсула

B. Спора

C. Зерна валютина

 

 

Формування професійних вмінь і навичок.

Практичні навички:

- уміти проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження;

- уміти оформляти супровідну документацію;

- уміти проводити первинний посів матеріалу на поживні середовища;

- знати препарати для специфічного лікування та профілактики.

1.   Взяття матеріалу у разі обстеження на дифтерію, заповнення направлення, підготовка до транспортування, проведення первинного посіву патологічного матеріалу.

2.   Вивчення культуральних властивостей коринебактерій, визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей коринебактерій у мікропрепаратах.

3.   Взяття патологічного матеріалу для дослідження за підозри на коклюш, проведення первинного посіву на середовища КВА і Борде—Жангу.

4.    Вивчення культуральних, морфологічних і тинкторіальних властивостей бордетел у мікропрепаратах.

5.    Ознайомлення з методами відбору патологічного матеріалу для мікробіологічного дослідження за підозри на туберкульоз, умовами його транспортування.

6.    Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей мікобактерій туберкульозу у мікропрепаратах.

7.    Ознайомлення з препаратами для профілактики і лікування повітряно- краплинних бактеріальних інфекцій.

Алгоритм №1.

ВІДБОР МАТЕРІАЛУ ДЛЯ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ПІДОЗРОЮ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ.

Патологічний матеріал слід відбирати до початку лікування або після дводенної перерви у вживанні антибактеріальних препаратів. При легеневій формі туберкульозу відбирають мокротиння.

Медичний працівник повинен детально пояснити хворому правила збирання мокротиння і видати йому стерильну скляну широкогорлу банку з кришкою (плювальницю). Взяття мокротиння треба проводити у присутності медичного працівника. Для запобігання зараженню туберкульозом медичний працівник повинен бути у шапочці, масці, клейончастому фартусі, гумових рукавичках і стояти за спиною пацієнта.

Збирання мокротиння проводиться у спеціально призначеному для цієї процедури приміщенні, яке обладнане вентиляційними установками і бактерицидними лампами.

Мокротиння збирають у ранковій годині. Якщо його виділяється мало, збирають протягом доби і зберігають у холодильнику, не допускаючи замороження. Для посилення секреції бронхіального вмісту хворому дають відхаркувальні препарати або застосовують подразнювальну аерозольну інгаляцію.

Перед збиранням мокротиння хворий повинен почистити зуби без пасти, прополоскати рот, сплюнути носоглотковий слиз і слину в дезінфекційний розчин. Відкашлювати мокротиння потрібно з глибоких нижніх дихальних шляхів. Для цього хворий повинен зробити декілька глибоких вдихів, потім похаркати у плювальницю і перевірити наявність у посуді мокротиння (не менше ніж 10 см²). Відбирають 3 проби мокротиння. Першу пробу мокротиння беруть у хворого в день звернення його за медичною допомогою в присутності медичного персоналу. Потім йому дають посуд для збирання ранкового мокротиння (хворий самостійно збирає другу пробу). Останню (третю) пробу збирають у присутності медпрацівника у день доставки другої проби.

Зібране мокротиння заливають консервантом у співвідношенні 1:1 і герметично закривають кришкою.

Як консервант використовують 10% розчин натрію фосфату, 5 - 10% розчин гліцерину, 10% розчин натрію хлориду або 2 - 3% розчин борної кислоти. Розчин борної кислоти використовують в умовах спекотного клімату.

За відсутності у хворого мокротиння відбирають промивні води бронхів (маніпуляцію виконує лікар - отоларинголог).

У дітей здебільшого відбирають промивні води шлунка (діти ковтають мокротиння). Для цього останнє споживання їжі хворим має бути не пізніше 12 год до взяття матеріалу. Хворому дають випити 200 см³ дистильованої води, потім уводять зонд і збирають вміст шлунка у стерильну склянку.

На посуд із зібраним для аналізу матеріалом наклеюють етикетку, в якій зазначають прізвище хворого і адресу. Крім того, заповнюють направлення.

Посуд встановлюють у дерев'яний ящик із гніздами, спеціальний контейнер або металевий бікс і негайно доставляють до лабораторії. Направлення доставляють у поліетиленовому пакеті або папці.

Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей мікобактерій

туберкульозу у мікропрепаратах

Розгляньте під мікроскопом препарати, виготовлені з мокротиння і пофарбовані за Цілем—Нільсеном.

Зверніть увагу на форму клітин, їх відносний розмір, взаємне розміщення, а також на інші елементи, що виявляються у полі зору (лейкоцити, еластичні волокна, клітини миготливого епітелію, інші бактерії).

Алгоритм №2.

ВЗЯТТЯ ПАТОГЕННОГО МАТЕРІАЛУ У РАЗІ ОБСТЕЖЕННЯ НА ДИФТЕРІЮ.

-          Поставте у штатив 2 пробірки з сухими стерильними тампонам, на яких зазначена дата їх стерилізації;

-          Позначте на пробірці одного тампона номер аналізу і літеру «З» (зів), на пробірці іншого тампона - номер аналізу і літеру «Н» (ніс);

-          Запропонуйте пацієнту сісти проти джерела світла і широко відкрити рот;

-           Притисніть шпателем корінь язика;

-          Огляньте уважно порожнину рота, зверніть увагу на наявність чи відсутність плівок, нальотів на мигдаликах, язичку, дужках піднебіння;

-           Візьміть тампоном із пробірки «З» матеріал обертальними рухами (у разі відсутності ураження) з мигдаликів, дужок піднебіння, язичка і задньої стінки глотки;

-          Візьміть тампоном із пробірки з матеріал (за наявності плівок, нальотів) на межі ураженої і здорової тканини, злегка натискаючи тампоном на плівку чи наліт;

-          Опустіть тампон у пробірку «З»;

-          Уведіть тампон із пробірки «Н» в один носовий хід до упору і зробіть напівобертальний рух тампоном, натискуючи на внутрішню поверхню крила носового ходу, потім уведіть цей самий тампон в інший носовий хід і проведіть взяття матеріалу таким самим способом;

-          Опустіть тампон у пробірку «Н».

ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛА ДО ТРАНСПОРТУВАННЯ.

У направлені обов'язково зазначають дату і час відбору матеріалу, прізвище лікаря і номер телефону, за яким можна сповістити попередній результат дослідження; у пункті «на які інфекції провести дослідження» зазначають «на дифтерію» або на БЛ чи BL (бактерія Леффера).

Пробірки від однієї особи скріплюють разом гумовим кільцем і складають у бікс, дно і стінки якого застелені бавовняною серветкою. Кінцями цієї серветки накривають пробірки, закривають бікс.

Направлення вміщують у поліетиленовий пакет або папку і доставляють окремо від пробірок з тампоном.

Тампони мають бути доставлені до лабораторії не пізніше 3 год після взяття матеріалу.

Якщо посів матеріалу проводять біля ліжка хворого, чашки Петрі з посівами доставляють до лабораторії негайно або ставлять у термостат за 37°С і доставляють до лабораторії не пізніше ніж через 20 - 23 год. В осінньо-зимовий період на дно бікса або сумки в яких транспортують чашки чи тампони, кладуть грілку з водою, нагрітою до 40°С.

На чашках Петрі крім усіх необхідних позначень (назва середовища, номер аналізу, дата посіву, назва посіяного матеріалу) має бути зазначена дата виготовлення середовища.

Проведіть первинний посів патологічного матеріалу на поживні середовища К А і КТА.

Алгоритм "Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на поживні середовища КА і КТА ":

—підпишіть чашки: на кришці чашки зазначте назву середовища і дату його виготовлення; дно чашки поділіть на дві рівні частини, зазначте номер аналізу, назву патологічного матеріалу, дату посіву, на одній половині чашки поставте літеру "З", на іншій — літеру, Н";

—зробіть втирання патологічного матеріалу тампоном "З" повертаючи його навколо своєї осі на окрему ділянку КА площею 2x1 см, потім аналогічно на КТА;

—зробіть цим самим тампоном посів штрихами на решту поверхні середовища, не доходячи до лінії поділу чашки;

Увага! Під час посіву не можна переходити лінію поділу чашки, щоб не

змішувалися посіви з різних тампонів!

—зробіть аналогічно посів тампоном "Н" на другу половину середовища КА і КТА;

—поставте чашки з посівами у термостат.

Вивчення культуральних властивостей коринебактерій, визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей коринебактерій у мікропрепаратах

Опишіть культуральні властивості коринебактерій на середовищі КТА, вивчіть морфологічні і типкторіальні властивості коринебактерій у препарати

Колонії, що виросли на чашках з середовищами КА і КТА, розглядають через 24 год після посіву матеріалу (якщо посів було проведено у другій половині дня, то і препарат розглядають у другій половині наступного дня) за допомогою стереоско­пічного бінокулярного мікроскопа. Через 24 год. утворюються колонії дрібні, з рівним краєм, випуклі, сірого кольору, в'язкі; через 48 год. сірі або чорні з металевим блиском, рівними або ледь хвилястими краями, в'язкі чи крихкі.

Розгляньте під мікроскопом препарат, виготовлений із культури С. diphtheriae. Зверніть увагу на форму бактеріальних клітин, відносний їх розмір, взаємне розташування, колір (залежно від способу фарбування), наявність зернистості.

Алгоритм №3. Взяття патологічного матеріалу для дослідження за підозри на коклюш.

"Взяття патологічного матеріалу задньоглотковим тампоном, заповнення направлення":

1. візьміть у ліву руку стерильну пробірку з тампоном, позначте на ній номер аналізу;

2.   зігніть правою рукою тампон приблизно на відстані 2 см від кінця об край пробірки під кутом 120° під час виведення тампона з пробірки, тампон тримайте у правій руці;

3.   візьміть у ліву руку шпатель для зіва;

4.   запропонуйте пацієнту широко відкрити рот;

5.   притримуйте корінь язика шпателем, уведіть тампон зігнутим кінцем донизу у ротоглотку до "відчуття провалу";

Увага! Під час взяття матеріалу не можна торкатися тампоном до слизової

оболонки щік, язика, мигдаликів, піднебіння!

6.   проведіть кінцем тампона і його випуклим боком, торкаючися задньої стінки глотки, справа наліво 2—3 рази;

7.   вийміть тампон is рота і, розгинаючи, опустіть його у пробірку;

8.   заповніть направлення.

Метод кашльових пластинок.

Проведення первинного посіву на середовища КВА і Борде—Жангу

Посів матеріалу з діагностичною метою проводять паралельно на дві чашки, за епідеміологічними показаннями — на одну. Посів здійснюють на середовища, оброблені антибіотиками для пригнічення сторонньої мікрофлори. Під час взяття матеріалу методом "кашльових пластинок" відкриту чашку Петрі з підігрітим до 37⁰С середовищем КВА тримають у вертикальному положенні у час нападу кашлю на відстані 8-10 см від рота дитини протягом 6-8 кашльових поштовхів. Треба запобігти потрапляння мокротиння, блювотних мас та слизу.

У разі взяття матеріалу сухим тампоном посів проводять негайно через низьку стійкість збудника.

Однією з основних умов посіву є отримання ізольованих колоній. Для цього використовують кілька методів посіву. В одному випадку ретельно втирають матеріал тампоном, повертаючи його навколо своєї осі, по периферії середовища у чашці Петрі на 4—5 бляшок, а потім, не торкаючись до них тампоном, роблять у центрі чашки штрих у вигляді літери Z. Після підсихання цей штрих ретельно розтирають шпателем, не торкаючись бляшок.

Якщо посів проводять на місці взяття, то матеріал втирають тампоном на одній половині середовища, а потім у лабораторії проводять його розштрихування бактеріологічною петлею ще на 2 сектори.

Засіяні чашки ставлять у термостат за температури 35— 37°С. Для зволоження повітря в термостат ставлять відкриту чашку Петрі з водою. У зв'язку з тим що останнім часом відмічається уповільнений ріст В. pertussis, чашки з посівом витри­мують у термостаті до 7 діб, але проглядають їх щодоби через можливий ріст В. parapertussis і В. bronchiseptica.

Вивчення культуральних, морфологічних і тинкторіальних властивостей

бордетел у мікропрепаратах

Вивчіть культуральні властивості бордетел на середовищах КВА і Борде—Жангу, морфологічні і тинкторіальні властивості у препараті

Колонії бордетел на щільних поживних середовищах випуклі, вологі, гладенькі, блискучі, з рівним краєм, сірого кольору з блакитним, перлинним, металевим, а іноді жовтуватим, зеленкуватим або білуватим відтінком. Промінь світла, що падає збоку на колонії, відбивається її поверхнею, внаслідок чого утворюється світловий конус ("хвостик", "промінець"), що падає від центру колонії на поверхню поживного середовища. Це можна спостерігати в стереоскопічному мікроскопі, спрямовуючи світло від лампи на поверхню середовища з ростом культури бордетел. Колонії В. bronchiseptica можуть бути двох типів: схожі на колонії В. pertussis або білі, плоскі, з піднятим центром. В. pertussis і В. bronchiseptica не змінюють кольору

середовищ, В. parapertussis спричинює побуріння середовища КВА і потемніння середовища Борде—Жангу внаслідок розщеплення амінокислоти тирозину. Колонії усіх трьох видів борде- тел мають маслянисту консистенцію, легко знімаються петлею, на середовищі з кров'ю утворюють зони слабкого гемолізу.

Розгляньте колонії бордетел на середовищах КВА і Борде— Жангу неозброєним оком і під стереоскопічним (бінокулярним) мікроскопом зі штучним освітленням. Опишіть властивості підозрілих колоній.

Під час мікроскопії зверніть увагу на відносний розмір клітин (великі чи дрібні, однорідні чи поліморфні), їх форму, взаємне розміщення, забарвлення.

Ознайомлення з препаратами для профілактики і лікування повітряно-

краплинних бактеріальних інфекцій

Ознайомтеся з препаратами для профілактики і лікування дифтерії, коклюшу і туберкульозу.

Уважно прочитайте інструкції до вакцин АКДП, БЦЖ, АДП, АД, продивіться ампули з вакцинами, прочитайте, що зазначено на етикетці, зверніть увагу на цілість ампул, фізичні властивості препарату (колір, агрегатний стан). Визначте, чи придатний препарат для використання. Визначте за календарем профілактичних щеплень терміни вакцинації і ревакцинації вакцинами АКДП, БЦЖ.

Ознайомтеся з інструкцією до протидифтерійної сироватки, принципом її використання.

Прочитайте інструкції до лікарських препаратів, зверніть увагу на їх форму випуску. Визначте придатність їх до використання.

 

Заключний етап. Контроль рівня професійних вмінь.

1.     Лабораторна діагностика туберкульозу передбачає використання мікроскопічного методу. Який метод фарбування препаратів використовується для виявлення збудника туберкульозу? Взяття мокротиння при підозрі на туберкульоз.

2.     Через рік після введення БЦЖ дитині поставили реакцію Манту. Діаметр папули – 8 мм. Під час повторної реакції Манту через рік діаметр папули виявився 6 мм. Який висновок можна зробити щодо інфікованості організму мікобактерії туберкульозу? Чим проводять пробу Манту?

3.     Особа була про імунізована проти дифтерії згідно з календарем щеплень за віком. Чи полягає вона позаплановій ревакцинації в разі виникнення спалаху інфекції?

4.     Дитина віком 8 років перехворіла на коклюш. Чи треба призначати препарат цій дитині і що потрібно, щоб запобігти повторного захворювання?

Література

            Основна

            Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 278-304 с.

            Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008. – 123-136 с.

            Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

            Додаткова

            Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2008.

            Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

            Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища школа, 1992.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001

                Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008.