Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Медсестринство в хірургії
Група	3 – А с/с
Дата	Згідно розкладу 08 .02.2021
Тема Лекція 3	Тема: Неоперативна і оперативна хірургічна техніка. Види операцій, типи оперативного доступу, інструменти.

 

Неоперативна і оперативна хірургічна техніка

План

1. Поняття про десмургію, пов'язку, перев'язку.

2. Основні правила бинтування.

3. Види бинтових пов'язок.

4. Транспортна іммобілізація. Класифікація шин та правила їх накладання.

5. Поняття про операцію та оперативну хірургію.

6. Види хірургічних втручань за терміном виконання, метою та обсягом.

7. Групи хірургічного інструментарію.

8. Роль медичної сестри в підготовці хірургічного інструментарія до операції.

Хірургічна операція − це механічний вплив на органи і тканини, їх роз’єднання з метою оголення ураженого органа і виконання на ньому лікувальних або діагностичних маніпуляцій.

Оперативна хірургія – учення про хірургічні операції, присвячене розробці способів виконання оперативних втручань.

Залежно від терміну проведення розрізняють екстрені, планові та термінові операції.

Екстреними (негайними) називаються операції, які проводять практично зразу ж після встановлення діагнозу. Як правило, такі операції необхідно виконати протягом 2 годин після госпіталізації хворого. Екстрені операції проводять при кровотечі., гострому апендициті, гострому холециститі та ін.

Плановими називають операції, результати яких практично не залежать від терміну їх виконання. Перед такими операціями проводять повне обстеження хворого. Обов’язковою є передопераційна підготовка. До планових відносяться операції з приводу грижі, що вправляється, варикозного розширення вен нижніх кінцівок, неускладненої виразкової хвороби шлунка тощо.

Термінові операції виконують протягом 1 −7 діб після госпіталізації хворого або встановлення діагнозу. Перед операцією хворого обстежують, проводять передопераційну підготовку. Так, у разі припинення кровотечі і коли є загроза її рецидиву хворого можна оперувати після стабілізації лабораторних показників.

Залежно від мети операції поділяють на діагностичні і лікувальні.

До діагностичних операцій відносяться, біопсії, спеціальні діагностичні (ендоскопічні лапаро – і торакоскопії, бронхоскопія, цистоскопія тощо) і традиційні оперативні втручання.

Лікувальні операції поділяються на радикальні і паліативні.

Радикальною називають операцію, після якої хворий повністю виліковується (видалення доброякісної пухлини, апендектомія, холецистектомія та ін.).

Паліативною називають операцію, яка не виліковує хворого, але полегшує і подовжує життя. Так, у пізніх стадіях раку прямої кишки створюють шту3чний задній прохід, виводять на шкіру сигмоподібну ободову кишку.

Розрізняють одномоментні, а також дво – , три – чи багатомоментні операція, пластичні операції, як правило, багатомоментні) та повторні, які виконують на тому самому органі з приводу тієї самої патології (планова релапаротомія при гнійному перитоніті).
Реконструктивні операції дозволяють відновити форму чи функції органа (частини тіла).

Так, видаливши стравохід у хворого на рак (операція Торека), виконують плати стику стравоходу тонкою кишкою (операція Рі – Герцена – Юзіна).

Пластикова операція – це художнє відновлення форми відсутнього або спотвореного органа, виправлення асиметрій. Так, косметичні операції дозволяють виправити форму носа чи вух, усунути зморшки та ін.

Розрізняють загальний і спеціальний хірургічний інструментарій. Загальний хірургічний інструментарій призначений для розсічення і зшивання тканин, припинення кровотеч, розширення ран та ін.

Спеціальний хірургічний інструментарій застосовують для операцій у грудній порожнині, на судинах, для нейрохірургічних втручань та ін. Для всіх цих операцій є спеціальні набори.

Загальний хірургічний інструментарій використовують для операцій на органах черевної порожнини і кістках, для трахеотомії та ін. випускають великий і малий хірургічні набори.

Для розсічення м’яких тканин застосовують скальпелі, ножі і ножиці.

Скальпелі бувають гострокінцеві, прямі і червцеві. Випускаються також скальпелі зі знімним лезом, виготовленим з високоякісної сталі. За довжиною леза загальні хірургічні червцеві скальпелі поділяються на великі (довжина леза – 50мм) і середні (довжина леза – 40мм).

Ножі застосовують при операціях на кінцівках (при ампутація, резекція суглобів) та інших операціях, пов’язаних з розсіченням великих груп м’язів і сухожилків.

Для захоплювання і фіксації м’яких тканини застосовують пінцети (анатомічні, хірургічні, зубчасто – лапчасті), гачки пластинчасті (Фарабефа), зубчасті Фолькмана).

Анатомічні пінцети мають насічки на кінцівках, хірургічні – зубчики. Під час роботи в глибині порожнини застосовують довгі пінцети.

Хірургічними пінцетами користуються для захоплення шкіри і її фіксації, анатомічними – під час проведення операцій на внутрішніх органах.

Гачки для розширення ран бувають різних розмірів. Вони можуть бути гострими і тупими.

Гострі зубчасті гачки застосовують для розширення рани шкірних покровів У глибині рани користуються тупими гачками Фарб ефа і тупими зубчастими гачками.

Зонди застосовують для дослідження фістул, роз’єднання тканин (апоневрозу, рубців).Вони бувають ґудзикуватими і жолобуватими.

М’які тканини розсікають скальпелем по жолобу зонда. Для роз’єднання тканини користуються зондом Кохера.

Для припинення кровотеч застосовують кровоспинні затискачі Кохера, Біль рота, Пеана. Затискачі Кохера прямі, з нарізкою і зубцями на кінцях. Затискачі Біль рота не мають зубців. Затискачі Пеана мають поперечні насічки. Затискачі можуть бути прямими і зігнутими, різної довжини.

Для захоплювання судин, оболон мозку та інших ніжних тканин користуються спеціальними затискачами типу «Москіт» з тонкими браншами.

Цапки застосовують для фіксації білизни і серветок навколо операційної рани.

Коран нагадує затискач Пеана великих розмірів. Ним операційна сестра подає інструментарій, серветки тощо.

Для з’єднання тканин користуються голками і голкотримачами. Лігатурні голки Дешанна і Купера застосовують для проведення лігатури навколо кровоносних судин.

Хірургічні голки бувають різних розмірів (№1−№12) , за гнуті і прямі, ріжучі і круглі.

Тригранні ріжучі голки застосовують для зшивання шкіри, апоневрозів. Випускають їх розмірів (№1 - №12).

Товсті круглі голки (№2−№8) призначені для обколювання судини, тонкі

(№1 - №8) – для розширення ран шлунка і кишок.

Прямі голки використовують рідко.

Для зшивання кровоносних судин користуються спеціальними голками без вушка, із впаяною ниткою.

Голкотримачі бувають різної форми і довжини. Найчастіше застосовують голкотримачі Гагара і Матьє.

Спеціальний інструментарій. Набір для операцій на органах черевної порожнини. У ньому є загальний інструментарій для розсічення та зшивання тканини і припинення кровотечі. Для захоплювання очеревини і фіксації її до серветок користуються затискачами Микулича з кремальєрою, нарізкою і зубцями на кінцях.

Операційну рану черевної стінки розширюють за допомогою ранорозширювачів Госсе, Микулича або Зауербеха.

Для відведення печінки застосовують спеціальні печінкові дзеркала – великі і середні.

Під час операції на порожнистих органах застосовують шлункові та кишкові затискачі (еластичні і жорстокі). Для операцій на шлунку і кишках розроблені затискачі.

Кишкові затискачі бувають прямі і зігнути, еластичні і жорстокі. На внутрішній поверхні робочої частини затискачів є поздовжні нарізки для надійної фіксації кишки.

Для операцій на жовчному міхурі і жовчних протоках використовують зігнуті затискачі, ложки і щипці для видалення жовчних каменів.

За допомогою пластинки Реверпдена і лопаточки Буяльського шлунок, кишки та інші органи захищають від поранення голкою під час зашивання черевної порожнини.

Для пункції черевної порожнини застосовують троакари. Вони складаються зі стилета з рукояткою і порожнистої трубки діаметром 1,2,2,5 і 4мм.

Під час операцій на прямій кишці користуються ректальним дзеркалом для розширення заднього проходу і вікон частими затискачами Леєра для захоплювання гемороїдальних вузлів. На робочій поверхні губок затискачів є кільцеподібні канавки, які забезпечують надійну фіксацію вузлів. Огляд прямої кишки здійснюють за допомогою ректороманоскопа.

Для трахеотомії застосовують однозубі гострі гачки, якими фіксують, розширники трахеотомічної рани Руссо. і трахеотомічні канюлі Леєра. Трахеотомічні канюлі складаються здвох трубок і щитка з прорізами для фіксації. Внутрішню трубку слід періодично виймати і прочищати.

Для операцій на органах грудної порожнини також використовують спеціальний інструментарій. Для резекції ребра користуються распаторами і спеціальними ребровими гострозубцями, призначеними для відокремлення оксія. Останні можуть бути прямими, зігнутими і типу Дуаєна (правий і лівий).

Для перекушування ребер застосовують гострозубці різної конструкції і реброві ножиці, для розведення й фіксації країв при торакотоміях використовують спеціальні гвинтові рано розширювачі.

Для операції на легенях призначені спеціальні довгі кровоспинні затискачі (прямі і типу затискачів Федорова), для захоплювання легень – вікон часті щипці Люєра або Фрідріха.

У легеневій хірургії застосовують спеціальні апарати: УБК – 25 – для ушивання кукси бронха і УКЛ – 60 – для ушивання кореня легенів танталовими скобками.

Під час операції на серці застосовують спеціальні дзеркала, вальвулотовими, комісуротоми і розширювачі різної конструкції (для розширення отворів серця), а також апарат для ушивання вушка серця, за допомогою якого можна одно моментно накласти на вушко серця лінійний двобічний шов танталовими скобками.

Під час операцій на кінцівках користуються ампутаційними і двосічними ножами Для розсічення сухожилків, щільних фасцій і суглобової сумки застосовують резекційний ніж, для вичленення фаланг і пальців – фалангеальний ніж. Для розміщення і фіксації м’яких тканин і запобігання випадковому ушкодженню їх пилкою під час ампутації застосовують ретрактори.

Ретрактори складаються з чашоподібних стулок, з’єднаних шарніром.

Під час операції на кістках для відокремлення окістя застосовують распатори, долота, остеотоми металеві і молотки.(дерев’яні, текстолітові та металеві),які призначені для довбання ірозсічення кісток; для розпилювання кісток призначені медичні пилки: рамкова (для великих кісток), ножова ( для ампутації дрібних кісток) і дротяна пилка Джігілі; з метою фіксації кісток використовують щипці Фарабефа, Ольє, які мають на робочій поверхні зубці; для вишкрібання кісткових порожнин і видалення дрібних кісткових уламків призначені гострі кісткові ложки Фолькманга; для скушування ділянок кістки – гострозубців Лістона і Леєра; для коловоротом з набором фрез і свердел користуються для просвердлювання кістки.

Для операції на нирці застосовують дзеркало – лопатку для відведення нирки; для захоплення і затиснення ниркової ніжки призначені зігнуті затискачі Федорова. Для видалення каменів користуються спеціальними щипцями.

Для спорожнення і промивання сечового міхура застосовують уретральні катетери. Випускають м’які гумові, металеві і напівжорсткі шовкові катетери.

Еластичні катетери мають різні діаметри (від 2,66 до 6,66 мм). Випускають їх семи номерів (за шкалою Шар’єра).

Металеві уретральні катетери для чоловіків – зігнуті, для жінок – прямі, менших розмірів. Чоловічі катетери залежно від діаметра випускають семи номерів ( від 2,5 до 6,5 мм), жіночі – чотирьох (2,5 до 5,5мм),дитячі – теж чотирьох номерів (від1,5 до 3,5 мм).

Для огляду сечового міхура і дослідження функцій нирок користуються цистоскопами, що мають оптичну систему.

Для каутеризації сечоводів застосовують сечовивідні катетери, виготовленні з бавовняної або шовкової тканини, просоченої спеціальним лаком.

Катетери вводять за допомогою катетеризаційних цистоскопів. Для дроблення каменів у сечовому міхурі призначені літотриктори.

Для лікування звужень сечівника широко застосовують зігнуті металеві й еластичні бужі. Металеві бужі випускають дванадцяти номерів за шкалою Шар’єра – від №16 (діаметр 5,33мм) до№27 (діаметр 9мм).Під час нейрохірургічних операцій для свердління у кістках черепа застосовують коловороти з набором фрез і свердел або електротрепана. Гострозубці Єгорова – Фрейліна і Даль грена призначені для резекції кісток.

Кістки розпилюють витими дротяними пилками.

Кровотечі із судини мозку спиняють, користуючись кровоспинними затискачами типу «Москіт» і металевими кліпсами, які наклаються за допомогою спеціального інструмента на судини.

У нейрохірургії широко застосовують електрокоагулятори і електроаспіратори з трубками різної форми й діаметра.

До набору інструментів для операцій на головному мозку входять спеціальні ножиці, шпателі, ложки для видалення пухлин та ін.

Хірургічна операція складається з 3 етапів:

1) оперативний доступ;

2) 2)оперативний прийом;

3) завершення операції.

Оперативний доступ має бути анатомічним, фізіологічним, косметичним.

Як роз’єднують тканини? Тканини роз’єднують поступово, шар за шаром. Шкіру і м’які тканини розсікають червцевим скальпелем, абсцеси – гострокінцевим.

Під час розсічення шкіру фіксують великим і вказівним пальцями лівої руки. Скальпель тримають у правій руці як писальне перо або столовий ніж. Розсікаючи шкіру, скальпель спочатку ставлять вертикально, а потім під кутом, і плавно розсікають шкіру та підшкірну жирову клітковину. Спиняють кровотечу ,захоплюючи ушкоджені судини затискачами Кохера або Біль рота, після чого їх лігують. Фасції розсікають обережно, росічення апоневрозу в ділянці судини і нервів здійснюють за допомогою жолобуватого зонда. М’язи роз’єднують тупим способом за ходом волокон, рідше розсікають. Очеревину розсікають дуже обережно, між двома пінцетами. Кістки роз’єднують за допомогою спеціальних пилок. Доліт і остеотомів.

Для з’єднання тканин використовують голкотримач і хірургічні голки, механічні, зшивальні апарати та скобки. Для з’єднання шкірки застосовують шовк, у глибині рани на м’язи і фасції накладають, як правило, кетгутові шви. Для зашивання судин користуються капроновими швами. Оперативний прийом – основна частина операції (видалення органа – ектомія, його частини – резекція). При завершенні операції потрібно максимально відновити цілість тканин. Для цього рану пошарово зашивають. За необхідності в рані залишають тампон і ії не зашивають.

На шкіру накладають вузлові шви. Зашивати шкіру слід старанно, захоплюючи підшкірну жирову клітковину, щоб запобігти утворенню порожнин і забезпечити щільне прилягання країв рани. Шви накладають на відстані 1 – 2см один від одного, відступивши на 1см від країв рани. Спочатку роблять укол голкою на голкотримачі через шкіру, потім виводять її з боку рани на протилежний бік. Вузлові шви зав’язують збоку від рани.

Безперервний шов застосовують для зашивання очеревини, стінки кишок або шлунка, фасції й апоневрозу. Для накладання безперервного шва потрібна довга нитка (відповідно до розмірів рани). Спочатку вколюють голку, виводять її з одного краю рани і зв’язують нитку вузлом. Потім зашивають рану, як при накладанні вузлового шва, або накладають шви збоку рани (кушнірський шов). Рідше застосовують ІІ – подібний і матрацні шви. Закінчуючи шов, зав’язують кінець нитки з петлею попереднього стібка. Нитки зав’язують простим, морським або підвійним хірургічним вузлом. Капронові і кетгутові нитки для міцності зав’язують двічі.

Біопсія – операція, під час якої хірург проводить забір ділянки органа чи тканини для гістологічного дослідження з метою встановлення остаточного діагнозу. Виділяють 3 види біопсії: ексцизій ну, інцизійну і пункційну.

Під час ексцизій ній біопсії аннат омічне утворення видаляють цілком. (Наприклад, можуть бути видалені лімфатичний вузол, молочна залоза та ін).

Під час інцизійної біопсії видаляють частину анатомічного утворення. (Наприклад, щитоподібної залози, підшлункової залози та ін).

Пункційну біопсію відносять до індивідуальних методів обстеження. Виконують через шкірну пункцію органа чи тканини. Пунктат у вигляді мікро стовпчика залишається в голці. Його наносять на скло і направляють на гістологічне дослідження

Загальнохірургічні інструменти.

 

 

        Серед великої кількості інструментів, які застосовуються в медичній практиці, хірургічні інструменти займають перше місце як за масовістю виробництва, так і за кількістю типів. 

 

  Хірургічні інструменти поділяють на:

-         Загальнохірургічні.

-         Спеціальні.

  До загальнохірургічних інструментів відносять ті, що використовуються  переважно при загальнохірургічних операціях.

Тобто це:

- пінцети;

- ножиці;

- затискачі кровозупинні;

- та інші, які використовують в любій хірургічній  спеціальності.

  До спеціальних медиих інструментів відносять ті, якими користуються лікарі різних вузьких спеціальностей ( акушери, гінекологи, офтальмологи, травматологи та інші).

  За призначенням загальнохірургічні інструменти поділяють на:

- ріжучі;

- колючі;

- затискуючі;

- розширюючі і відстискуючі;

- зондуючі і бужируючі.

      До хірургічних інструментів ставиться ряд загальних і додаткових технічних умов.

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ДО ХІРУРГІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ:

          - вони повинні мати рівну, гладку поверхню, без тріщин, зазубрин, вм'ятин, розслоювань, залишків корозії тощо;

  - повинні бути стійкими до обробки, тобто дезінфекції, передстерилізаційної обробки і стерилізації;

  - повинні бути стійкими до корозії в умовах транспортування, зберігання та експлуатації 

           ДОДАТКОВІ ВИМОГИ:

          - ріжучі кромки повинні бути гострими по всій довжині і не мати тріщин, зазубрин;

  - кінці гострокінцевих інструментів повинні бути гострими;

  - в разі, якщо інструмент складається з 2-х половинок ( ножиці, щипці),

то леза повинні щільно з'єднуватися по всій довжині; при цьому  замок повинен міцно скріпляти обидві половинки і не давати хитань;

  - змикання та розмикання ножиць має відбуватися плавно, без заїдань;

  - пружини щипців не повинні мати залишкової деформації;

  - зубці пилок мають бути гострими, рівномірно розведеними і мати однакову висоту.

           РІЖУЧІ ІНСТРУМЕНТИ:

1) скальпелі і ножі;       

2) долота медичні;

3) распаторії (распатори);

4) ложки медичні;

5) ножиці медичні;

6) пилки медичні;

7) щипці - гострозубі кісткові.

      Вони призначаються для:

- розсікання тканин;

- розтину абсцесів;

- резекції окремих органів;

- вирізання (видалення) пухлин;

- зрізання наростів, поліпів тощо.

 

Инструмент для розсічення стінки дванадцятипалої кишки

Скальпелі – загальнохірургічні суцільноковані  ножі, які застосовують для розсікання м'яких тканин.

 

Скальпель для операцій в глибоких порожнинах

Скальпель гострокінцевий середній

дитячий / дорослий

Лезвія для скальпеля хірургічні, розміри № 10-36

Скальпель хірургічний одноразовий

Скальпель хірургічний одноразовий безпечний.

 

 Вони повинні бути: гострими, стійкими, виготовленими з однорідного матеріалу, простої геометричної форми.

Скальпелі бувають: черевцеві, гострокінцеві, із зйомним лезом.

 Відрізняються між собою формою ріжучої частини леза.

 

У черевцевих скальпелів ріжуча частина різко випукла, тобто має форму черевця, а обушок має вигляд майже прямої лінії, яка трохи згинається до гострія і шийки леза. Шийкою є місце з'єднання леза з ручкою. Кінець леза зміщений відносно осевої лінії ножа.

Скальпель гострокінцевий, має випуклу ріжучу частину однакової форми, як і обушок. Кінець леза знаходиться на осевій лінії ножа.

Скальпель із зйомним лезом використовують при операціях у глибоких порожнинах. Його загальна довжина до 250 мм.

Є ще скальпелі спеціальні, які застосовують в офтальмології, травматології, нейрохірургії і т.д.

    

Хірургічні ножі призначені для розрізання м'яких тканин.

Ножі, як і скальпелі, виготовляються суцільнометалеві і відрізняються своїми розмірами і формами.

Вони мають лезо і ручку. На ручці можуть бути рифлення або виїмки, щоб краще тримати ніж у руці. Хірургічні ножі повинні бути гострими, щоб легко врізатися у тканини, і стійкими, тобто довго зберігати свою гостроту.

    Медична промисловість випускає ножі:

Ніж ампутаційний великий

 

    Ампутаційні ( малий і середній) , які призначені для розрізання м'яких тканин при ампутації кінцівок;

   Трансплантаційні – призначені для зняття поверхневих шарів шкіри при її пересадці;

Хрящові і резекційні – призначені для розсікання щільних тканин, ампутації фаланг пальців, резекції суглобів.

     Мозкові – призначені для розслоювання тканин мозку при паталогоанатомічному вскритті.

      Для розсікання гіпсових пов'язок .

       Матеріалом для виготовлення ножів є високоякісна сталь марки В 12А,

В 10А, нержавіюча сталь Х 18.

  Випробування ріжучих властивостей, проводять шляхом розсікання замши, шкіри, картону чи паперу середньої щільності. При цьому леза не повинні притуплятися, а краї розрізу повинні бути рівними.

  Перевірка гостроти кінчика гострокінцевих скальпелів і ножів

здійснюється на спеціальному приладі, осваному на вимірюванні зусиль проколу конденсаторного паперу товщиною 1О або 15 мкм, натягнутого на барабанчик. При цьому ніж повинен проколювати папір без його перегину, розріз повинен бути рівним.

        Ножиці медичні застосовують для розрізання м'яких тканин і матеріалів.

    Розрізняють ножиці:

-         хірургічні;

-          допоміжні.

Хірургічні ножиці призначені для розрізання різних тканин при операціях, а також ниток,  перев'язувальних та інших матеріалів в операційному полі.

       Всі ножиці складаються з 2-х половинок,  які з'єднані між собою замком, що ділить їх на робочу частину (більш коротку) і прикільцеву.

 

Робочі частини ножиць бувають тупо- і гострокінцеві, які в свою чергу можуть бути прямими або зігнутими.

  Ножиці бувають:

 - тупокінцеві зігнуті;

 - тупокінцеві прямі;

- анатомічні кишкові;

- для вскриття судин;

- з гострим кінцем;

- реберні;

- реберні гільйотинні;

- допоміжні (для зрізання нігтів, волос, розрізання перев'язувального матеріалу, аптечні тощо).

  Випробування ріжучих властивостей: перевіряють розрізанням одного змоченого водою шару цигаркового паперу або марлі, складеної у 1-5 шарів. При цьому ножиці повинні добре розрізати, а не м'яти папір або марлю. Розріз повинен бути чистим.

       Матеріалом для виготовлення ножиць часто є:

- вуглецева сталь марки В 8А;

- вуглецева сталь марки В 10А;

- нержавіюча сталь 4Х13.

        Долота медичні – молоткові суцільноковані інструменти, які застосовуються для довбання і розсікання кісток, вскриття кісткових порожнин.

Складаються з ручки і робочої частини.

  Долота медичні бувають:

- плоскі;

- жолобкуваті;

- з квадратною ручкою;

 - з рифленою ручкою;

- трапецеїдальні прямі;

- зігнуті;

- спеціальні (які застосовують в травматології, стоматології, нейрохірургії тощо).
Перевірка функціональних властивостей: здійснюється шляхом перерубання дерев'яного прутика з дуба чи берези вологістю не більше 15% при ударі металевим молотком або зрізанням стружки з дерев'яного бруска на довжині 50-60мм. При цьому лезо долота не повинно притуплятися або викришуватися.

       Матеріалом для виготовлення долот є сталь марки В 8А або нержавіюча 4Х13. Ріжуча частина долот не повинна мати зазубрин, тріщин тощо.

      Распаторії (распатори) призначаються для відділення надкістниці від кістки або її руйнування з метою запобігання утворення кісткових розростань (остеофітів) після ампутації кінцівки.

  Распаторії (распатори) бувають:

- прямокутні;

- видовжені;

-з трикутною лопаткою;

-овальні.

 Виготовляють распатори з нержавіючої сталі 40Х13.

 Випробування ріжучої кромки: проводять шляхом скоблення дрібної стружки з рогової пластинки або з поверхні свіжої кістки на ділянці в 100 мм. При цьому кромка робочої частини не повинна тупитися або викришуватися.

  Ложки медичні призначені для скоблення стінок кісткових порожнин, свищів і видалення змертвілої розм'якшеної кісткової тканини.

Ложка кісткова гостра велика

 

Виготовляють суцільнокованими з нержавіючої сталі марки 4Х13.

Ріжуча кромка ложки повинна бути гострою.

Випробування такі ж, як для распаторів.

Випускають ложки:

- однобічні;

- медичні гострі;

- двобічні великі;

- середні;

- малі;

- круглої форми; 

- овальної форми.

 

Пили медичні призначені для розпилювання твердих тканин ( кісток, хрящів) при резекціях, ампутаціях і кістковопластичних операціях.

Пила рамкова

 

Складаються з

- робочого інструмента ( або полотна);

- пристосування для кріплення полотна ( триматель полотна ).

Пили медичні бувають:

- дугові;

- рамочні;

- листові;

- дротові;

- анатомічні;

- для розрізання гіпсових пов'язок.

Технічні вимоги:

- полотна повинні бути рівними і прямолінійними;

- вільно вставлятися у прорізі дуги і легко вийматися;

- зубці на полотні повинні бути гострими, однакового профілю і висоти, рівномірно розведені;

- полотно повинно бути  добре натягнутим і надійно зафіксованим, щоб не було повздовжних  і поперечних хитань.

      Виготовляють пили з вуглецевої сталі В 7А, В 9А.

      

Щипці гострозубі кісткові застосовують для розсікання кісток, освіжіння їх країв і скушування невеликих кісткових виступів після розпилу.

Складаються з 2-х масивних половинок, які з'єднуються за допомогою замка, що ділить їх на робочу частину ( губки ) і рукоятку. Губки щипців часто мають форму овала або напівкола.

  Щипці гострозубі кісткові бувають:

- з овальними губками прямі і зігнуті по площині;

- з прямими губками;

- з напівкруглими губками – прямі і зігнуті;

- з овальними губками прямі і зігнуті;

- з прямими губками, прямі і зігнуті по  площині або по ребру з подвійною передачею.

Технічні вимоги:

          - ріжучі кромки повинні бути гострими, добре направлені, без вм'ятин, зазубрин, заусенців;

  - ріжучі кромки губок повинні плотно змикатися по всьому контурі;

  - бокове зміщення зімкнутих губок допускається не більше 0,06 мм;

  - всі краї щипців, крім ріжучих, повинні бути притуплені;

  - пружина не повинна мати залишкову деформацію, вона повинна забезпечувати повне розмикання губок.

Випробування: проводиться шляхом розсікання свіжої кісткової пластинки або картону товщиною 3-4 мм.

Ріжуча частина губок не повинна мати вм'ятин або викришуватися.

Матеріалом для виготовлення щипців є:

- нержавіюча сталь 4Х13;

- для пружин – 3Х13;

- для гвинтів і штифтів – більш м'яка і пластична сталь 2Х13.

                            

ЗАТИСКУЮЧІ ІНСТРУМЕНТИ

Щипці - кусачки кісткові з круглими губками

 

Щипці для взяття інструментів зігнуті

 

Зажим для тимчасового пережимання магістральних вен

Зажим для бронха великий

Голкотримач атравматичний  дитячий

Зажим пластинчатий біля прикріплення операційної білизни до шкіри

Зажим для жовчного міхура

 

За функціональним призначенням діляться на: 

1) кровозупинні;

2) шлунково-кишкові;

3) затискачі фіксаційні;

4) для прикріплення білизни;

5) голкотримачі;

6) пінцети.

         Застосовують:

- для тимчасового здавлювання тканин чи судин під час операції з метою зупинення кровотечі;

- закриття отвору порожнистих органів або для фіксації;

- утримання і подачі різних матеріалів і тканин.

  Допоміжні технічні вимоги:

 - повинні автоматично і міцно утримувати тканини;

- зщеплення зубців кремальєри повинно бути надійним;

- краї повинні бути притуплені;

- губки повинні щільно стикатися по всій довжині без розходження їх кінців;

- замок повинен забезпечувати плавність ходу і відсутність хитань.

                      

РОЗШИРЮЮЧІ ТА ВІДТИСКУЮЧІ ІНСТРУМЕНТИ

Дзеркало для черевцевої стінки

Дзеркало для серця

Крючок вісьмизубчастий гострий

Роторозширювач з кремальєрою

Ранорозширювач реєчний для грудної порожнини

Дзеркало ректальне двохстулковее операційнее

 

       Під час операції після першого розрізу необхідно зупинити кровотечу і оглянути рану, для чого слід розвести її краї. Щоб створити найкращий підхід і видимість операційного поля використовують інструменти, які відтягують, відтискують окремі органи і тканини.

З цією метою використовують:

1) хірургічні гачки  різної конструкції;

2) дзеркала (гінекологічне, ректальне та ін.);

3) дзеркала для відведення печінки з метою  її фіксації або захисту;

4) лопаточки для відтиснення  внутрішніх органів;

5) ранорозширювачі.

  Допоміжні технічні вимоги:

- краї повинні бути закруглені і притуплені;

- поверхня має бути гладкою і блискучою;

- інструменти повинні бути пружними і надійними.

                                 

 ЗОНДУЮЧІ ТА БУЖУЮЧІ

Зонд хірургічний ґудзиковий двостороній

 

         Ці  інструменти призначаються для дослідження вузьких ходів порожнин, свищів, наявності в них твердих тіл та бужування ходів з метою збільшення отвору.

         Зонд - інструмент, який вводиться з діагностичною або лікувальною метою в природні й раньові канали, органи та порожнини тіла.         

Зонди бувають:

- жолобкуваті;

- гудзикові;

- двобічні;

- „Кохера”.

  Допоміжні технічні вимоги:

- зонди повинні бути гладкі;

- прямолінійні;

- без вм'ятин;

- добре відполіровані; 

- вушко зонда повинно мати овальну форму з притупленими краями.

Виготовляють з Л 62 або Х18Н9Т.

          Область застосування і призначення хірургічних інструментів визначає їх розміри, форму та масу.

      Стерилізацію інструментів проводять:

- тепловим;

- хімічним;

- радіаційним методами.

КОЛЮЧІ.

Троакар-наконечник для жовчного міхура

Троакар порожниний

 

 

Основна:

О.М. Кіт "Медсестринство в хірургії" Тернопіль, 2002р. ст. .

Додаткова:

С.Д. Хіміч " Хірургія" Київ "Здоровя" 2004р. ;

Л.М. Ковальчук "Навчальний посібник з хірургії в модулях" Київ,"

Медицина"                  2009 р.

Л.В. Цитовская "Руководство по практическим занятиям по хирургии."

К., "Вища школа" 1988г.