Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Мікробіологія
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу  05.05.2021
Тема практика	Тема:Патогенні клостридії та неклостридіальні анаероби

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

 

 

Тема практика 14

 

Тема:  Патогенні клостридії та неклостридіальні анаероби .

 

 Пацієнту з діагнозом: ботулізм призначене введення протиботулінічної сироватки.

Як медична сестра повинна виконати це призначення?

Відповідь:

 1. Зібрати алергологічний анамнез.

2. Перевірити придатність препарату для введення.

3. Повторно прочитати інструкцію для застосування препарату.

4.. Підготувати лікарські засоби для надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці у разі його виникнення.

5.. Провести пробу на чутливість макроорганізму до сироватки

6. Оцінити пробу.

7. Вводити препарат згідно інструкції, враховуючи результати проби.

8. Спостерігати за станом пацієнта.

9. Заповнити необхідну документацію.

 

 

 

Збудник правця Тестові завдання

1. Патогенні клостридії – це:

А. Споротворні аероби

В. Неспоротворні аероби

С. Споротворні анаероби

D. Капсулоутворюючі бактерії

Е. Пігментоутворюючі бактерії

2. Збудник правця має вигляд:

А. Тенісної ракетки

В. Барабанної палички

С. Овоїда

D. Палички з заокругленими кінцями

Е. Стрептобацили

3. Для пасивної імунізації правця використовують:

А. Вакцину АКДП

В. Правцевий анатоксин

С. Протиправцеву сироватку

D. Аутовакцину

Е. Антибіотики

4. Пацієнт звернувся у травмпункт з травмою нижньої кінцівки, забрудненою грунтом. З профілактичною метою інфекції зовнішніх покривів-правця, йому проведена первинна обробка рани та специфічна профілактика.

Який механізм передачі вказаноїінфекції?

А. Трансмісивний

В. Контактний

С. Харчовий

D. Парентеральний

Е. Повітряний

5. На цукрово-кров’яному агарі збудник правця утворює колонії у вигляді:

А. «Краплин роси»

В. «Краплин ртуті»

С. «Мережаної хустинки»

D. «Левової гриви»

Е. «Колоній-павучків»

6. Який утвір зумовлює стійкість патогенніх клостридій у навколишньому середовищі?

А. Колонія

В. Спора

С. Капсула

D. Цитоплазма

Е. Нуклеоїд

7. Вхідні ворота інфекції при правці:

А .Дихальні шляхи

В .Шлунково-кишковий тракт

С. Раневі поверхні

D. Неушкоджена шкіра

Е. Зів

8. Фактор, що зумовлює високу вірулентність збудника правця:

А. Екзоферменти

В. Ендоферменти

С. Екзотоксин

D. Ендотоксин

Е. Пігменти

9. C. tetani є збудником:

А. Газової анаеробної інфекції

В. Ботулізму

С. Правця

D. Сибірки

Е. Бруцельозу

Задачі

1. У травпункт звернувся пацієнт з травмою нижньої кінцівки. Лікарем призначена пасивна

імунізація проти правця.

Який імунний препарат слід використати?

2. До мікробіологічної лабораторії поступили проби, взяті з перев’язного матеріалу, на виявлення спор правця.

На яке живильне середовище необхідно здійснити посів? Які умови вирощування?

3. Пацієнт звернувся у травмпункт з раною верхньої кінцівки. Даних про планові щеплення немає.

Який препарат необхідно ввести для профілактики правця?

.

4. З метою контролю якості стерилізації до лабораторії з хірургічного відділення поступив шовний та перев’язний матеріал на предмет виявлення патогенних клостридій.

Які правила посіву матеріалу на живильне середовище?

Збудники газової анаеробної інфекції Тестові завдання

1. Резервуар інфекції при газовій гангрені:

А. Хвора людина

В. Хвора тварина

С. Мікробоносій

D. Грунт

Е. Гризуни

2. Характерна морфологічна ознака збудників газової анаеробної інфекції:

А. Мають вигляд барабанної палички

В. Палички, розміщені у ланцюжок

С. Монотрихи

D. Овоїдні палички

Е. Утворюють центральну або субтермінальну спору

3.Досліджуваний матеріал при газовій анаеробній інфекції:

А. Слиз із зіва

В. Сеча

С. Випороднення

D. Шматочки ушкоджених м’язів

Е. Ліквор

4. Чинники вірулентності збудників газової анаеробної інфекції:

А. Ендотоксин

В. Ентеротоксин

С. Пестицини

D. Екзотоксини і ферменти агресії

Е. Ферменти інвазії

5. Досліджуваний матеріал при анаеробній раневій інфекції забирають у :

А. Чашки Петрі

В. Широкогорлі банки

С. На предметне скло

D. Герметично закриті пробірки

Е. Флакони

6. Середовище для первинного посіву анаеробів:

А. Ендо

В. Кров’яно -телуритовий агар

С. Цукровий бульйон

D. Жовчний бульйон

Е. Кітта –Тароцці

7. При фізичному методі культивування анаеробів посіви вирощують у:

А. Термостаті

В. При кімнатній температурі

С. Анаеростаті

D. Холодильнику

Е. Автоклаві

8. Токсигенність збудника газової анаеробної інфекції визначають:

А. При рості на живильних середовищах

В. У реакції аглютинації на склі

С. У досліді на білих мишах

D. На культурах клітин курячого ембріона

Е. У реакції аглютинації в пробірках

9. Основне правило під час взяття і траспортування досліджуваного матеріалу до лабораторі при газовій гангрені:

А. Оберігання від контакту з атмосферним повітрям

В. Посів безпосередньо біля пацієнта

С. Додавання консервуючого середовища

D. Робота у протичумному костюмі

Е. Дотримання «холодового ланцюга»

10.. Резервуар інфекції при газовій гангрені:

А. Хвора людина

В. Хвора тварина

С. Мікробоносій

D. Грунт

Е. Харчові продукти

Збудник ботулізму Тестові завдання

1. За формою збудник ботулізму нагадує:

А. Барабанну паличку

В. Тенісну ракетку

С. Бамбукову палицю

D. Овоїдну паличку

Е. Веретено

2. Вірулентність збудника ботулізму зумовлена виділенням:

А. Ендотоксину

В. Агресинів Байля

С. Екзотоксину

D.Ферментів агресії

Е. Ферментів адаптації

3.Специфічну терапію ботулізму проводять:

А. Сульфаніламідними препаратами

В. Антибіотиками

С. Вітамінними препаратами

D. Протиботуліновою сироваткою

Е. Анатоксином

4. При ботулізмі спостерігається ураження:

А. Дихальної системи

В. Сечовидільної системи

С. Печінки

D. Ядер черепно –мозкових нервів

Е. М’язової тканини

5. Ураження органів та систем при ботулізмі зумовлене:

А. Бактеріємією

В. Сепсисом

С. Септикопіємією

D. Ферментами агресії

Е. Токсинемією

6. Основний метод лабораторної діагностики ботулізму для визначення типу токсину:

А. Реакція нейтралізації на білих мишах

В. Мікроскопічний

С. Серологічний

D. Біохімічний

Е. Шкірно – алергічний

7. Чинники передачі при ботулізмі:

А. Грунт

В. М’ясні та рибні консерви домашнього приготування

С. Вода

D. Кровосисні членистоногі

Е. Гризуни

8. Живильне середовище для вирощування збудника ботулізму:

А. М’ясо-пептонний агар

В. Середовище Ендо

С. Жовчний бульйон

D. Цукрово-кров’яний агар

Е. Гризуни

9. За типом дихання збудник ботулізму відноситься до :

А. Сапрофітів

В. Аеробів

С. Аутотрофів

D. Анаеробів

Е. Паразитів

10. Який досліджуваний матеріал необхідно взяти з метою виділення ботулотоксину?

А. Грунт

В. Сечу

С. Воду

D. Кров

Е. Випорожнення

11. Рухомість збудника ботулізму зумовлена наявністю:

А. Одного джгутика

В. Пучка джгутиків на одному кінці

С. Псевдоподій

D. Війок

Е. Джгутиків по всій окружності палички

12. Культивування посівів досліджуваного матеріалу, з метою виділення збудника ботулізму, проводиться у:

А. Термостаті

В. Анаеростаті

С. При кімнатній температурі

D. Дистиляторі

Е. Автоклаві

13. Імунний препарат, який застосовують для специфічної терапії ботулізму:

А. Вакцина

В. Анатоксин

С. Імуноглобулін

D. Сироватка

Е. Антибіотики

Задачі

1. Пацієнт поступив до інфекційної лікарні з діагнозом: ботулізм.

Який імунний препарат необхідно застосувати для специфічної імунотерапії?

2. Четверо осіб вживали в їжу консервовані гриби домашнього приготування. У однієї особи з’явились ознаки ботулізму.

Які профілактичні заходи слід провести особам, у яких немає ознак хвороби?

3. У приймальне відділення інфекційної лікарні поступив пацієнт з підозрою на ботулізм.

В епідеміологічному анамнезі вказує на вживання консервованих грибів домашнього приготування.

Який матеріал необхідно зібрати на дослідження з метою виділення збудника?

На які живильні середовища здійснити первинний посів?

 

Література

            Основна

            Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія: підручник. – К.: Медицина, 2008. – 251-278, 304-326 с.

            Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. – К.: Медицина, 2008. – 114-123, 137-146 с.

            Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

            Додаткова

            Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2008.

            Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

            Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К.: Вища школа, 1992.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 1. – Л.: Євро світ, 1998.

            Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. – ч. 2. – Л.: Ахілл, 2001

                Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія, ч. 3. – Л.: Сплайн, 2008.