Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Медсестринство в хірургії
Група	3 – А с/с
Дата	Згідно розкладу  13.01.2021
Тема Лекція2	Тема: Догляд за хворими при гемотрансфузіях.Допомога при ускладненнях

 

 

 

КОМПОНЕНТИ І ПРЕПАРАТИ КРОВІ

Цілісна кров.

1.        Свіжоцитратна донорська кров використовується в найближчі 1—2 год після
взяття у донора. За ефективністю переливання такої крові аналогічне пря-
мому переливанню крові; застосовується при порушеннях системи згортання
крові реципієнта.

2.        Консервована донорська кров заготовлюється на одному з консервуючих роз-
чинів, термін придатності такої крові 21—35 днів залежно від консерванту.
Протягом усього терміну зберігання підтримується здатність еритроцитів
транспортувати кисень.

3.        Аутологічна кров застосовується у вигляді аутогемотрансфузії (заздалегідь за-
готовлена власна кров реципієнта) і реінфузії (повернення хворому власної
крові, яка вилилася в серозні порожнини або операційну рану).

Компоненти крові.

1.        Еритроцитна маса— термін зберігання 21 день; застосовується при анемії
внаслідок крововтрати, кровотечах з метою поліпшення киснево-транспортної
функції еритроцитів.

2.        Лейкоцитна маса — трансфузійне середовище з високим вмістом лейкоцитів і
домішкою еритроцитів, торомбоцитів і плазми. Основна функція — фагоцитоз
мікробів і корекція імунодепресії різного генезу. Лейкоцитну масу застосову-
ють або свіжозаготовлену, або з терміном зберігання не більше 1 доби. Пока-
занням є лейкопенія менше 1,5 • 10⁹/л, імунодефіциті стани при гнійно-сеп-
тичних ускладненнях.

3.        Тромбоцитна маса — це плазма, збагачена тромбоцитами. Показаннями вва-
жають тромбоцитопенічний синдром, ДВЗ-синдром, застосування з гемоста-
тичною метою при кровотечах.

4.        Плазма — рідка частина крові, до складу якої входять білки, ліпопротеїди,
ферменти, гормони, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Показан-
нями є ДВЗ-синдром, масивна крововтрата, опікова хвороба, гнійно-септичні
стани, коагулопатії.

Препарати крові.

І.     Препарати комплексної дії.

Альбумін— білок плазми, що синтезується в печінці. Виконує транспортну
і дезінтоксикаційну функцію, підтримує колоїдно-осмотичний тиск плазми.
Розчини альбуміну готують з донорської плазми і плацентарної сироватки.
Випускається у вигляді 5 %, 10 %, 20 % розчину. Термін зберігання 5 років.
Застосовують для поповнення ОЦК при кровотечі, плазмаферезі, при захворю-
ваннях, які супроводжуються гіпоальбумінемією, при опіковій хворобі, гнійно-
септичних процесах, при інфекційних захворюваннях і отруєннях.

Протеїн — 4,3—4,8 % ізотонічний розчин білків людської плазми. Складаєть-
ся з альбуміну (80 %) і глобулінів (20 %), а також еритропоетичних активних
речовин. Показання ті самі, що і для альбуміну; крім того, протеїн мас анти-
анемічну дію.

Е Коректори системи гемостазу.

Кріопреципітат містить антигемофільний глобулін (VIII фактор), фібриноген,
фібриностабілізувальний фактор (XIII фактор). Показаний для запобігання і
лікування кровотеч при гемофілії А, хворобі Віллебранда.

Протромбіновий комплекс е білковою фракцією крові з високим вмістом II, VII,
IХ і X факторів згортання крові. Уводиться з гемостатичною метою хворим з
гіпопротромбінемією, гемофілією.

Фібриноген містить однойменний білок, який отримують з плазми крові. По-
казаний у випадках вираженої гіпо- й афібриногенемії, при підвищеній фібри-
нолітичній активності.

Тромбін містить однойменну речовину, невелику кількість тромбопластину і
хлориду кальцію. Показаний для місцевого застосування при спиненні капі-
лярних кровотеч з різних органів, при поверхневих ушкодженнях, оператив-
них втручаннях на паренхіматозних органах.

Гемостатична губка виготовляється з плазми крові людини, є сухою пористою
масою, що добре поглинає вологу. Застосовується при кровотечах з паренхіма-
тозних органів, ушкоджених тканин, кісток черепа при трепанації.
Фібринолізин — препарат фібринолітичної дії. Механізм дії полягає в розчи-
ненні згустку крові завдяки протеїнолітичному розщепленню фібрину.

Ш. Препарати імунологічної дії.

З фракції глобулінів отримують імунологічно активні препарати: глобуліни
(їмуноглобуліни), антитіла. Імунізація дає змогу отримати високоефективні гло-
буліни спрямованої дії: антистафілококовий, антирезуений, протиправцевий,
протигрипозний тощо.

КРОВОЗАМІННИКИ

Кровозамінниками називають лікувальні розчини, призначені для заміщення
втрачених або нормалізації порушених функцій крові.

За функціональними властивостями і спрямованістю їх поділяють на декілька
груп:

1  Кровозамінники гемодинамічної дії.

Препарати гемодинамичної дії (протишокові кровозамінники) призначені
для нормалізації показників центральної і периферійної гемодинаміки, яка по-
рушується при крововтраті, механічній травмі, опіковому шоку, захворюваннях
внутрішніх органів.

Розчини цієї групи характеризуються високою молекулярною масою і вира-
женими колоїдно-осмотичними властивостями, завдяки чому тривалий час цир-
кулюють у судинному руслі, підвищуючи кількість міжклітинної рідини і значно
збільшуючи ОЦК.

До протишокових кровозамінників відносять 3 групи препаратів:

1.        Похідні декстрану:

середньомолекулярні (поліглюкін, поліфер, рондекс, макродекс, інтрадекс,
декстран, плазмодекс, хемодекс, онковертін);

низькомолекулярні (реополіглюкін, реоглюман, реомакродекс, ломодекс).

1.        Препарати желатину — желатиноль, модежель, геможель, гелофузин, плаз-
можель. Желатиноль —- це 8 % розчин частково розщепленого харчового же-
латину в ізотонічному розчині хлориду натрію. Є білком, який містить бага-
то амінокислот. Лікувальна дія пов’язана з високим колоїдно-осмотичним
тиском, який забезпечуе швидке надходження тканинної рідини в судинне
русло.

2.        Препарати на основі оксиетилкрохмалю — оксиамал і волекам. Структурно
ці розчини близькі до глікогену тваринних тканин і здатні розщеплюватися в
кровоносному руслі.

II.        Дезінтоксикаційні розчини.

Забезпечують детоксикацію організму шляхом скріплення, нейтралізації і ви-
ведення токсичних речовин.

1.        Препарати полівінілпіролідону:
гемодез;

неогемодез;

перістон-Н;

неокомпенсан;

плазмодан;

колідон.

2.        Розчин низькомолекулярного полівінілового спирту:
полідез.

III.      Кровозамінники для парентерального харчування.

Показані в разі повного або часткового виключення природного харчування
хворого внаслідок деяких захворювань і після оперативних втручань на органах
ПІКТ при гнійно-септичних захворюваннях, травматичних, променевих і терміч-
них ураженнях, тяжких ускладненнях післяопераційного періоду, при гіпопротеї-
немії будь-якого походження. Парентеральне харчування забезпечується білкови-
ми препаратами, жировими емульсіями і вуглеводами.

1.        Білкові препарати:

гідролізат білків: гідролізат казеїну, гідролізин, амінокровін, амінопептид,

фебриносол, амінозол, амінон;

суміші амінокислот: поліамін, інфузамін, вамін.

2.        Жирові емульсії. Покращують енергетику організму хворого, мають виражену
азотзберігальну дію, корегують ліпідний склад плазми і структуру мембран
клітин. Найпоширенішими є інтраліпід, ліпофундин, ліпомул тощо.

3.        Вуглеводи. Використовують для забезпечення енергетичних потреб, а також
як енергетичну добавку до гідролізату білків. Найпоширенішими є розчини
глюкози (5 %, 10 %, 20 % і 40 %), ксиліт, сорбіт.

IV.     Регулятори водно-сольового обміну і кислотно-основного стану.

1.        Кристалоїдні розчини:
фізіологічний (ізотонічний) розчин;
розчин Рінгера;

розчин Рінгера—Локка;
лактасоль.

Ці розчини застосовують для корекції водно-сольової рівноваги, вони містять
найбільш адекватний складу крові набір іонів.

2.        Осмотичні діуретики:
манітол;

сорбітол.

Механізм дії цих препаратів пов’язаний з підвищенням осмотичного рівня
плазми і припливом інтерстиційної рідини в кровоносне русло, що сприяє збіль-
шенню ОЦК і зростанню ниркового кровотоку.

V.       Переносники кисню.

Створено препарати на основі перфторвуглеводів (перфторан, перфукол) і роз-
чинного гемоглобіну (еригем, кон’югований гемоглобін), які переносять кисень.
До цього часу не вдається вирішити проблему стерилізації і здешевлення процесу
виготовлення цих кровозамінників. Через це у клінічній практиці переносники
кисню практично не застосовуються.

ГЕМОТРАНСФУЗІНИЙ ШОК

Розвивається при переливанні крові, несумісної за системою АВО. Причиною роз-
житку є порушення правил, передбачених інструкціями з техніки переливання
жрові, методики визначення груп крові АВО і проведення проб на сумісність.

Клінічна картина

І.        Гемотрансфузійний шок.

Настає безпосередньо під час трансфузії або після неї, триває від декількох
хвилин до декількох годин. Спочатку характеризується загальним занепокоєн-
ням, короткочасним збудженням, ознобом, болем у грудях, животі, попереку, ут-
рудненим диханням, задишкою, ціанозом.

Біль у поперековій ділянці — патогномонічна ознака цього ускладнення. На-
далі наростають циркуляторні порушення: тахікардія, зниження АТ, інколи пору-
шення ритму серцевої діяльності.

Часто це супроводжується нудотою, блюванням, підвищенням температури.
Спостерігаються мармуровість шкіри, судоми, мимовільне сечовипускання і дефе-
кація.

Залежно від рівня артеріального тиску розрізняють 3 ступені шоку:

I ступінь: систолічний АТ вище 90 мм рт. ст.

II ступінь: систолічний АТ нижче 71—90 мм рт. ст.

III  ступінь: систолічний АТ нижче 70 мм рт. ст.

II. Гостра ниркова недостатність.

Перебігає у вигляді трьох фаз, що змінюють одна одну:

анурія (олігурія);

поліурія;

відновлення функції нирок.

III. Реконвалесценція.

Характеризується відновленням функції всіх внутрішніх органів, системи го-
меостазу і водно-електролітного балансу.

Перша допомога
1 Переливання крові припиняють.

2 Голку з вени не видаляють, щоб не втрачати венозного доступу.

3 Підключають систему із сольовим розчином.

Лікування

1.           Інфузійна терапія:

для підтримки ОЦК, стабілізації гемодинаміки і мікроциркуляції перелива-
ють кровозамінні розчини — реополіглюкін;

для отримання лужної реакції сечі, що перешкоджає утворенню солянокислого
гематину, вводять розчин соди — 4 % розчин бікарбонату натрію або лактасолу;
для видалення вільного гемоглобіну переливають полійонні розчини.

2.        Медикаментозні засоби першої черги — класична протишокова тріада:
преднізолон 90—120 мг;

еуфілін 2,4 % розчин — 10,0 мл;
лазикс 100 мг.

Антигістамінні засоби — димедрол, тавегіл.

Наркотичні анальгетики — промедол.

3.           Екстракорпоральні методи: плазмаферез.

4.        Корекція функції органів і систем. За необхідності застосовують серцеві гліко-
зиди, кардіотонічні засоби.

5.        Корекція системи гемостазу:
гепарин 50—70 ОД/кг;
антиферментні препарати — контрикал.

Профілактика

Суворе дотримання правил виконання гемотрансфузії.

ЦИТРАТНИЙ ШОК

Розвивається при переливанні великих доз крові, заготовленої з використанням як
стабілізатора цитрату натрію, особливо при великій швидкості переливання. Цитрат
натрію зв’язує в кровоносному руслі вільний кальцій, зумовлюючи гіпокальціємію.
Клінічна картина

З’являються неприємні відчуття за грудниною, судомні сіпання м’язів гоміл-
ки, порушення ритму дихання. Можливі зниження АТ, серцева недостатність.
Лікування

1.        Припинити уведення цілісної консервованої крові.

2.        Увести в/в 10—20 мл глюконату кальцію або 10 мл 10 % розчину хлориду кальцію.
Профілактика

1.        Повільне уведення крові.

2.        На кожні 0,5 л перелитої крові вводиться 10 мл 10 % розчину хлориду (глюко-
нату) кальцію.

ПІРОГЕННІ РЕАКЦІЇ

Розвиваються внаслідок утворення в трансфузійному середовищі пірогенних ре-
човин — продуктів розпаду білків донорської крові або продуктів життєдіяльності
мікроорганізмів, які потрапили в кров при її заготовленні, зберіганні або внаслі-
док порушення правил асептики при переливанні.

Клінічна картина

Підвищення температури, відчуття жару, ознобу. Можливі головний біль,
тахікардія та інші вторинні прояви.

Розрізняють реакції трьох ступенів.

Легкі — підвищення температури тіла в межах 1 °С, біль у м’язах, кінцівках,
головний біль, озноб, нездужання.

Середньої тяжкості— підвищення температури тіла на 1,5—2 °С, озноб, що
наростає, почастішання пульсу і дихання, шкірні висипання.

Тяжкі реакції — температура підвищується більше ніж на 2 °С, сильний оз-
ноб, ціаноз губ, блювання, сильний головний біль, болі у м’язах і кістках, задишка,
кропив’янка або набряк Квінке.

Лікування

У разі реакції легкого ступеня у спеціальних заходах немає потреби.

При середньому і тяжкому ступені необхідно:
припинити гемотрансфузію;
жарознижувальні засоби;
наркотичні анальгетики;
антигістамінні препарати.

Профілактика

Дотримання правил заготовлення, зберігання і переливання крові.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України

29 травня 2013 року № 435

Найменування міністерства, іншого органу виконавчої влади,  підприємства, установи, організації, до сфери управління якого належить заклад охорони здоров’я

МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Форма первинної облікової документації

№ 003-5/о

Найменування та місцезнаходження (повна поштова адреса) закладу охорони здоров’я, де заповнюється форма

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Код за ЄДРПОУ

№

Протокол переливання крові та її компонентів

Проведене переливання (чого)

О первинне

Місце переливання

О повторне

номер

від

число

місяць

рік

Прізвище, ім’я, по батькові хворого:

Номер медичної карти стаціонарного хворого__________

І. ПЕРЕДТРАНСФУЗІЙНИЙ ЕПІКРИЗ

ГЕМОТРАНСФУЗІЙНИЙ АНАМНЕЗ

АКУШЕРСЬКИЙ АНАМНЕЗ (жінки)

ОБ’ЄКТИВНІ  ДАНІ

ПОКАЗАННЯ

МЕТА

МЕТОД

ПЕРЕЛИВАННЯ

рік

шкіра

тони серця

загальний стан

О шок О кровотеча О диспротеїнемія О ДВЗ* О інфекції О аплазія кісткового мозку О коагулопатія О цитопенічні хвороби О інше (вписати)

О замісна О гемодинамічна О гемостатична

О непрямий

О крові

кількість вагітностей

О звичайного кольору

О гучні

О задовільний О середньої тяжкості О тяжкий О агональний

О прямий

О плазми

з них:

О приглушені

О обмінний

О компонентів

абортів

О бліда

О глухі

О реінфузійний

крові, плазми

О гіперемована

О ритмічні

О аутогемо-трансфузійний

РЕАКЦІЇ:

пологів

О ціаноз

О екстрасистолія

О підвищення температури

ВИД

О остуда

рік

АТ

О крапельний

О кропивниця

народження дітей з жовтяницею

слизові

О крапельно- струминний

О анафілактичний шок

О блідо-рожеві

ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ:

О мертвонародження

О рожеві

О інші

мм рт. ст.

О струминний

О нормальний

частота пульсу

температура тіла

О токсикоз

О наявність викиднів

О еклампсія

ударів за 1 хв.

ºС

*ДВЗ – дисиміноване внутрішньовенне згортання.

 

 

 

 

Після проведеної макроскопічної оцінки крові та її компонентів (відсутність гемолізу, бактеріального зараження згустків тощо) у донора (прізвище, ім’я, по батькові)_________________________

ампула номер

заготовлена (де)

число

місяць

рік

визнана

ПРИДАТНОЮ

НЕ ПРИДАТНОЮ

Після контрольної перевірки двома серіями стандартних сироваток

Перед переливанням виконані проби:

О 1

А ІІ

В ІІІ

АВ ІV

кров хворого

має групу

резус- прина-леж-ність

На суміс-ність

су-міс-на

несу-місна

кров донора

має групу

резус- прина-леж-ність

група крові

О

О

резус-приналежність

О

О

Під час переливання виконувалась проба на біологічну сумісність (струменем, тричі по 15 мл з інтервалом в 3-5 хвилин перелито 45 мл крові)

реакція була:

О неспокій

О важкість дихання

О прискорення пульсу

О біль в попереці

ВРАХУВАННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОБИ

О реакції не було

О зниження АТ

О почервоніле чи бліде обличчя

ІІ. ПЕРЕЛИВАННЯ

ПОЧАТОК

В яку судину (внутрішньовенно)

в кількості

МЕТА

МЕТОД

ШЛЯХ

ВИД

О замісна

О непрямий О прямий О обмінний

О внутрішньовенний

О крапельний

годин

хвилин

О гемодинамічна

О внутрішньоартеріальний

О струминний

ЗАКІНЧЕННЯ

мл

О гемостатична

О внутрішньоаортальний

О крапельно-струминний

О аутогемотрансфузійний   О реінфузійний

О внутрішньокістковий

ІІІ.ПІСЛЯТРАНСФУЗІЙНИЙ НАГЛЯД

ІV. УСКЛАДНЕННЯ

РЕАК-ЦІЇ:

під час перели-вання

після перели-вання

Показники

Час нагляду після переливання

1 – інфекційно-токсичний шок

4 – повітряна емболія

1 година

2 години

3 години

4 години

5 годин

6 годин

2 – синдром масивної     гемотрансфузії

5 – гостра серцево-судинна недостатність

Термометрія (ºС)

не було

О

О

Пульс (уд. за 1 хв.)

3 – тромбоемболія

6 – групова несумісність

кропив-ниця

О

О

АТ (мм рт. ст.)

Прізвище, ім’я, по батькові лікаря (повністю)__________ ________________________________________ (підпис)

остуда

О

О

Кількість сечі (мл)

Прізвище, ім’я, по батькові медсестри (повністю)________ __________________________________________ (підпис)

анафі-лактич-ний шок

О

О

Макроскопічна оцінка сечі

місце для наклеювання марки (етикетки)

Проба Бакстера

ВІДРИВНИЙ ТАЛОН

Прізвище, ім’я, по батькові хворого:

Медична карта стаціонарного хворого №

МАРКА (етикетка) №

Дата переливання

Код відділення

Код лікаря

Код ускладнення

число

місяць

рік

Після переливання передається для автоматизованого обліку

 

Основна:

О.М. Кіт "Медсестринство в хірургії" Тернопіль, 2002р. ст. .

Додаткова:

С.Д. Хіміч " Хірургія" Київ "Здоровя" 2004р. ;

Л.М. Ковальчук "Навчальний посібник з хірургії в модулях" Київ,"

Медицина"                  2009 р.

Л.В. Цитовская "Руководство по практическим занятиям по хирургии."

К., "Вища школа" 1988г.