|
Викладач |
Стоянова Л.П. |
|
Предмет |
Медсестринство в хірургії |
|
Група |
3 – А с/с |
|
Дата |
Згідно розкладу
13.01.2021 |
|
Тема Лекція2 |
Тема:
Догляд за хворими при гемотрансфузіях.Допомога при ускладненнях |
Цілісна кров.
1.
Свіжоцитратна донорська кров використовується в
найближчі 1—2 год після
взяття у донора. За ефективністю переливання такої крові аналогічне пря-
мому переливанню крові; застосовується при порушеннях системи згортання
крові реципієнта.
2.
Консервована донорська кров заготовлюється на одному з
консервуючих роз-
чинів, термін придатності такої крові 21—35 днів залежно від консерванту.
Протягом усього терміну зберігання підтримується здатність еритроцитів
транспортувати кисень.
3.
Аутологічна кров застосовується у вигляді аутогемотрансфузії
(заздалегідь за-
готовлена власна кров реципієнта) і реінфузії (повернення хворому власної
крові, яка вилилася в серозні порожнини або операційну рану).
Компоненти крові.
1.
Еритроцитна маса— термін зберігання 21 день;
застосовується при анемії
внаслідок крововтрати, кровотечах з метою поліпшення киснево-транспортної
функції еритроцитів.
2.
Лейкоцитна маса — трансфузійне середовище з високим
вмістом лейкоцитів і
домішкою еритроцитів, торомбоцитів і плазми. Основна функція — фагоцитоз
мікробів і корекція імунодепресії різного генезу. Лейкоцитну масу застосову-
ють або свіжозаготовлену, або з терміном зберігання не більше 1 доби. Пока-
занням є лейкопенія менше 1,5 • 109/л, імунодефіциті стани при
гнійно-сеп-
тичних ускладненнях.
3.
Тромбоцитна маса — це плазма, збагачена тромбоцитами.
Показаннями вва-
жають тромбоцитопенічний синдром, ДВЗ-синдром, застосування з гемоста-
тичною метою при кровотечах.
4.
Плазма — рідка частина крові, до складу якої входять
білки, ліпопротеїди,
ферменти, гормони, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Показан-
нями є ДВЗ-синдром, масивна крововтрата, опікова хвороба, гнійно-септичні
стани, коагулопатії.
Препарати крові.
І. Препарати комплексної дії.
Альбумін—
білок плазми, що синтезується в печінці. Виконує транспортну
і дезінтоксикаційну функцію, підтримує колоїдно-осмотичний тиск плазми.
Розчини альбуміну готують з донорської плазми і плацентарної сироватки.
Випускається у вигляді 5 %, 10 %, 20 % розчину. Термін зберігання 5 років.
Застосовують для поповнення ОЦК при кровотечі, плазмаферезі, при захворю-
ваннях, які супроводжуються гіпоальбумінемією, при опіковій хворобі, гнійно-
септичних процесах, при інфекційних захворюваннях і отруєннях.
Протеїн —
4,3—4,8 % ізотонічний розчин білків людської плазми. Складаєть-
ся з альбуміну (80 %) і глобулінів (20 %), а також еритропоетичних активних
речовин. Показання ті самі, що і для альбуміну; крім того, протеїн мас анти-
анемічну дію.
Е Коректори системи гемостазу.
Кріопреципітат
містить антигемофільний глобулін (VIII фактор), фібриноген,
фібриностабілізувальний фактор (XIII фактор). Показаний для запобігання і
лікування кровотеч при гемофілії А, хворобі Віллебранда.
Протромбіновий
комплекс е білковою фракцією крові з високим вмістом II, VII,
IХ і X факторів
згортання крові. Уводиться з гемостатичною метою хворим з
гіпопротромбінемією, гемофілією.
Фібриноген
містить однойменний білок, який отримують з плазми крові. По-
казаний у випадках вираженої гіпо- й афібриногенемії, при підвищеній фібри-
нолітичній активності.
Тромбін містить
однойменну речовину, невелику кількість тромбопластину і
хлориду кальцію. Показаний для місцевого застосування при спиненні капі-
лярних кровотеч з різних органів, при поверхневих ушкодженнях, оператив-
них втручаннях на паренхіматозних органах.
Гемостатична
губка виготовляється з плазми крові людини, є сухою пористою
масою, що добре поглинає вологу. Застосовується при кровотечах з паренхіма-
тозних органів, ушкоджених тканин, кісток черепа при трепанації.
Фібринолізин — препарат фібринолітичної дії. Механізм дії полягає в розчи-
ненні згустку крові завдяки протеїнолітичному розщепленню фібрину.
Ш. Препарати
імунологічної дії.
З фракції
глобулінів отримують імунологічно активні препарати: глобуліни
(їмуноглобуліни), антитіла. Імунізація дає змогу отримати високоефективні гло-
буліни спрямованої дії: антистафілококовий, антирезуений, протиправцевий,
протигрипозний тощо.
Кровозамінниками
називають лікувальні розчини, призначені для заміщення
втрачених або нормалізації порушених функцій крові.
За
функціональними властивостями і спрямованістю їх поділяють на декілька
груп:
1 Кровозамінники гемодинамічної дії.
Препарати
гемодинамичної дії (протишокові кровозамінники) призначені
для нормалізації показників центральної і периферійної гемодинаміки, яка по-
рушується при крововтраті, механічній травмі, опіковому шоку, захворюваннях
внутрішніх органів.
Розчини цієї
групи характеризуються високою молекулярною масою і вира-
женими колоїдно-осмотичними властивостями, завдяки чому тривалий час цир-
кулюють у судинному руслі, підвищуючи кількість міжклітинної рідини і значно
збільшуючи ОЦК.
До протишокових кровозамінників відносять 3 групи препаратів:
1. Похідні декстрану:
середньомолекулярні
(поліглюкін, поліфер, рондекс, макродекс, інтрадекс,
декстран, плазмодекс, хемодекс, онковертін);
низькомолекулярні (реополіглюкін, реоглюман, реомакродекс, ломодекс).
1.
Препарати желатину — желатиноль, модежель, геможель,
гелофузин, плаз-
можель. Желатиноль —- це 8 % розчин частково розщепленого харчового же-
латину в ізотонічному розчині хлориду натрію. Є білком, який містить бага-
то амінокислот. Лікувальна дія пов’язана з високим колоїдно-осмотичним
тиском, який забезпечуе швидке надходження тканинної рідини в судинне
русло.
2.
Препарати на основі оксиетилкрохмалю — оксиамал і
волекам. Структурно
ці розчини близькі до глікогену тваринних тканин і здатні розщеплюватися в
кровоносному руслі.
II. Дезінтоксикаційні розчини.
Забезпечують
детоксикацію організму шляхом скріплення, нейтралізації і ви-
ведення токсичних речовин.
1.
Препарати полівінілпіролідону:
гемодез;
неогемодез;
перістон-Н;
неокомпенсан;
плазмодан;
колідон.
2.
Розчин низькомолекулярного полівінілового спирту:
полідез.
III. Кровозамінники для парентерального харчування.
Показані в
разі повного або часткового виключення природного харчування
хворого внаслідок деяких захворювань і після оперативних втручань на органах
ПІКТ при гнійно-септичних захворюваннях, травматичних, променевих і терміч-
них ураженнях, тяжких ускладненнях післяопераційного періоду, при гіпопротеї-
немії будь-якого походження. Парентеральне харчування забезпечується білкови-
ми препаратами, жировими емульсіями і вуглеводами.
1. Білкові препарати:
гідролізат білків: гідролізат казеїну, гідролізин, амінокровін, амінопептид,
фебриносол, амінозол, амінон;
суміші амінокислот: поліамін, інфузамін, вамін.
2.
Жирові емульсії. Покращують енергетику організму
хворого, мають виражену
азотзберігальну дію, корегують ліпідний склад плазми і структуру мембран
клітин. Найпоширенішими є інтраліпід, ліпофундин, ліпомул тощо.
3.
Вуглеводи. Використовують для забезпечення енергетичних
потреб, а також
як енергетичну добавку до гідролізату білків. Найпоширенішими є розчини
глюкози (5 %, 10 %, 20 % і 40 %),
ксиліт, сорбіт.
IV. Регулятори водно-сольового обміну і кислотно-основного стану.
1.
Кристалоїдні розчини:
фізіологічний (ізотонічний) розчин;
розчин Рінгера;
розчин
Рінгера—Локка;
лактасоль.
Ці розчини
застосовують для корекції водно-сольової рівноваги, вони містять
найбільш адекватний складу крові набір іонів.
2.
Осмотичні діуретики:
манітол;
сорбітол.
Механізм дії
цих препаратів пов’язаний з підвищенням осмотичного рівня
плазми і припливом інтерстиційної рідини в кровоносне русло, що сприяє збіль-
шенню ОЦК і зростанню ниркового кровотоку.
V. Переносники кисню.
Створено
препарати на основі перфторвуглеводів (перфторан, перфукол) і роз-
чинного гемоглобіну (еригем, кон’югований гемоглобін), які переносять кисень.
До цього часу не вдається вирішити проблему стерилізації і здешевлення процесу
виготовлення цих кровозамінників. Через це у клінічній практиці переносники
кисню практично не застосовуються.
Розвивається
при переливанні крові, несумісної за системою АВО. Причиною роз-
житку є порушення правил, передбачених інструкціями з техніки переливання
жрові, методики визначення груп крові АВО і проведення проб на сумісність.
Клінічна картина
І. Гемотрансфузійний шок.
Настає
безпосередньо під час трансфузії або після неї, триває від декількох
хвилин до декількох годин. Спочатку характеризується загальним занепокоєн-
ням, короткочасним збудженням, ознобом, болем у грудях, животі, попереку, ут-
рудненим диханням, задишкою, ціанозом.
Біль у
поперековій ділянці — патогномонічна ознака цього ускладнення. На-
далі наростають циркуляторні порушення: тахікардія, зниження АТ, інколи пору-
шення ритму серцевої діяльності.
Часто це
супроводжується нудотою, блюванням, підвищенням температури.
Спостерігаються мармуровість шкіри, судоми, мимовільне сечовипускання і дефе-
кація.
Залежно від
рівня артеріального тиску розрізняють 3 ступені шоку:
I ступінь: систолічний АТ вище 90 мм рт. ст.
II ступінь: систолічний АТ нижче 71—90 мм рт. ст.
III ступінь: систолічний АТ нижче 70 мм рт. ст.
II. Гостра ниркова недостатність.
Перебігає у вигляді трьох фаз, що змінюють одна одну:
анурія (олігурія);
поліурія;
відновлення функції нирок.
III. Реконвалесценція.
Характеризується
відновленням функції всіх внутрішніх органів, системи го-
меостазу і водно-електролітного балансу.
Перша
допомога
1 Переливання крові припиняють.
2 Голку з вени не видаляють, щоб не втрачати венозного доступу.
3 Підключають систему із сольовим розчином.
Лікування
1. Інфузійна терапія:
для підтримки
ОЦК, стабілізації гемодинаміки і мікроциркуляції перелива-
ють кровозамінні розчини — реополіглюкін;
для отримання
лужної реакції сечі, що перешкоджає утворенню солянокислого
гематину, вводять розчин соди — 4 % розчин бікарбонату натрію або лактасолу;
для видалення вільного гемоглобіну переливають полійонні розчини.
2.
Медикаментозні засоби першої черги — класична
протишокова тріада:
преднізолон 90—120 мг;
еуфілін 2,4 % розчин — 10,0
мл;
лазикс 100 мг.
Антигістамінні засоби — димедрол, тавегіл.
Наркотичні анальгетики — промедол.
3. Екстракорпоральні методи: плазмаферез.
4.
Корекція функції органів і систем. За необхідності
застосовують серцеві гліко-
зиди, кардіотонічні засоби.
5.
Корекція системи гемостазу:
гепарин 50—70 ОД/кг;
антиферментні препарати — контрикал.
Профілактика
Суворе дотримання правил виконання гемотрансфузії.
Розвивається
при переливанні великих доз крові, заготовленої з використанням як
стабілізатора цитрату натрію, особливо при великій швидкості переливання.
Цитрат
натрію зв’язує в кровоносному руслі вільний кальцій, зумовлюючи гіпокальціємію.
Клінічна картина
З’являються
неприємні відчуття за грудниною, судомні сіпання м’язів гоміл-
ки, порушення ритму дихання. Можливі зниження АТ, серцева недостатність.
Лікування
1. Припинити уведення цілісної консервованої крові.
2.
Увести в/в 10—20 мл глюконату кальцію або 10 мл 10 %
розчину хлориду кальцію.
Профілактика
1. Повільне уведення крові.
2.
На кожні 0,5 л перелитої крові вводиться 10 мл 10 % розчину
хлориду (глюко-
нату) кальцію.
Розвиваються
внаслідок утворення в трансфузійному середовищі пірогенних ре-
човин — продуктів розпаду білків донорської крові або продуктів життєдіяльності
мікроорганізмів, які потрапили в кров при її заготовленні, зберіганні або
внаслі-
док порушення правил асептики при переливанні.
Клінічна картина
Підвищення
температури, відчуття жару, ознобу. Можливі головний біль,
тахікардія та інші вторинні прояви.
Розрізняють
реакції трьох ступенів.
Легкі —
підвищення температури тіла в межах 1 °С, біль у м’язах, кінцівках,
головний біль, озноб, нездужання.
Середньої
тяжкості— підвищення температури тіла на 1,5—2 °С, озноб, що
наростає, почастішання пульсу і дихання, шкірні висипання.
Тяжкі реакції
— температура підвищується більше ніж на 2 °С, сильний оз-
ноб, ціаноз губ, блювання, сильний головний біль, болі у м’язах і кістках,
задишка,
кропив’янка або набряк Квінке.
Лікування
У разі реакції легкого ступеня у спеціальних заходах немає потреби.
При середньому
і тяжкому ступені необхідно:
припинити гемотрансфузію;
жарознижувальні засоби;
наркотичні анальгетики;
антигістамінні препарати.
Профілактика
Дотримання правил заготовлення, зберігання і переливання крові.
|
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
29 травня 2013 року № 435
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Найменування міністерства, іншого органу виконавчої
влади, підприємства, установи,
організації, до сфери управління якого належить заклад охорони здоров’я |
|
МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Форма первинної облікової документації |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
№ 003-5/о |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Найменування та місцезнаходження (повна поштова адреса)
закладу охорони здоров’я, де заповнюється форма |
ЗАТВЕРДЖЕНО
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Наказ МОЗ України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Код за ЄДРПОУ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Протокол
переливання крові та її компонентів |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Проведене
переливання (чого) |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О
первинне |
|
Місце переливання |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О
повторне
|
номер |
|
від |
число |
місяць |
рік |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Прізвище,
ім’я, по батькові хворого: |
Номер медичної карти стаціонарного
хворого__________ |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
І.
ПЕРЕДТРАНСФУЗІЙНИЙ ЕПІКРИЗ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ГЕМОТРАНСФУЗІЙНИЙ АНАМНЕЗ |
АКУШЕРСЬКИЙ АНАМНЕЗ (жінки) |
ОБ’ЄКТИВНІ ДАНІ |
ПОКАЗАННЯ |
МЕТА |
МЕТОД |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ПЕРЕЛИВАННЯ |
рік |
|
|
шкіра |
тони серця |
загальний стан |
О шок О кровотеча О диспротеїнемія О ДВЗ* О інфекції О аплазія кісткового мозку О коагулопатія О цитопенічні хвороби О інше (вписати) |
О замісна О гемодинамічна О гемостатична |
О непрямий |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О крові |
кількість
вагітностей |
О звичайного кольору |
О гучні |
О задовільний О середньої тяжкості О тяжкий О агональний |
О прямий |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О плазми |
з них: |
О приглушені |
О обмінний |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О компонентів |
абортів |
|
О бліда |
О глухі |
О реінфузійний |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
крові, плазми |
О гіперемована |
О ритмічні |
О аутогемо-трансфузійний |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
РЕАКЦІЇ: |
пологів |
|
О ціаноз |
О екстрасистолія |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О підвищення температури |
|
ВИД |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О остуда |
|
рік |
|
|
АТ |
О крапельний |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О кропивниця |
народження дітей з жовтяницею |
|
слизові |
|
|
|
О крапельно- струминний |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О анафілактичний шок |
|
О
блідо-рожеві |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ПЕРЕБІГ
ВАГІТНОСТІ: |
О мертвонародження |
|
О
рожеві |
О інші |
мм рт.
ст. |
О струминний |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О нормальний |
частота
пульсу |
температура
тіла |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О токсикоз |
О наявність викиднів |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О еклампсія |
ударів
за 1 хв. |
ºС |
*ДВЗ – дисиміноване внутрішньовенне згортання. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Після
проведеної макроскопічної оцінки крові та її компонентів (відсутність
гемолізу, бактеріального зараження згустків тощо) у донора (прізвище, ім’я,
по батькові)_________________________ |
ампула номер |
|
заготовлена
(де) |
число |
місяць |
рік |
визнана |
ПРИДАТНОЮ |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
НЕ ПРИДАТНОЮ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Після контрольної перевірки двома серіями
стандартних сироваток |
Перед
переливанням виконані проби: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О 1 |
|
А ІІ |
|
В ІІІ |
|
АВ ІV |
|
кров хворого |
|
має групу |
|
резус- прина-леж-ність |
|
На суміс-ність |
су-міс-на |
несу-місна |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
кров донора |
|
має групу |
|
резус- прина-леж-ність |
|
група крові |
О |
О |
||||||||||||||||||||||||||||
|
резус-приналежність |
О |
О |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Під час
переливання виконувалась проба на біологічну сумісність (струменем, тричі по
15 мл з інтервалом в 3-5 хвилин перелито 45 мл крові) |
реакція була: |
О неспокій |
О важкість
дихання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
О прискорення
пульсу |
О біль в
попереці |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ВРАХУВАННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОБИ |
О реакції не було |
|
О зниження АТ |
О почервоніле
чи бліде обличчя |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ІІ. ПЕРЕЛИВАННЯ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ПОЧАТОК |
|
|
В яку судину (внутрішньовенно) |
в кількості |
МЕТА |
МЕТОД |
ШЛЯХ |
ВИД |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О замісна |
О непрямий О прямий О обмінний |
О
внутрішньовенний |
О крапельний |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
годин |
хвилин |
О гемодинамічна |
О
внутрішньоартеріальний |
О струминний |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ЗАКІНЧЕННЯ |
|
|
мл |
О гемостатична |
О
внутрішньоаортальний |
О
крапельно-струминний |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О
аутогемотрансфузійний О реінфузійний |
О
внутрішньокістковий |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ІІІ.ПІСЛЯТРАНСФУЗІЙНИЙ НАГЛЯД |
ІV. УСКЛАДНЕННЯ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
РЕАК-ЦІЇ: |
під час перели-вання |
після перели-вання |
Показники |
Час нагляду після переливання |
1 –
інфекційно-токсичний шок |
4 – повітряна емболія |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 година |
2 години |
3 години |
4 години |
5 годин |
6 годин |
2 – синдром
масивної гемотрансфузії |
5 – гостра
серцево-судинна недостатність |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Термометрія
(ºС) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
не було |
О |
О |
Пульс (уд. за 1
хв.) |
|
|
|
|
|
|
3 –
тромбоемболія |
6 – групова несумісність |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
кропив-ниця |
О |
О |
АТ (мм рт. ст.) |
|
|
|
|
|
|
Прізвище, ім’я,
по батькові лікаря (повністю)__________ ________________________________________
(підпис) |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
остуда |
О |
О |
Кількість сечі
(мл) |
|
|
|
|
|
|
Прізвище, ім’я,
по батькові медсестри (повністю)________ __________________________________________
(підпис) |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
анафі-лактич-ний шок |
О |
О |
Макроскопічна
оцінка сечі |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
місце для наклеювання марки (етикетки) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Проба Бакстера |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ВІДРИВНИЙ ТАЛОН |
Прізвище, ім’я, по батькові хворого: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Медична карта стаціонарного хворого № |
МАРКА (етикетка) № |
Дата переливання |
Код відділення |
Код лікаря |
Код ускладнення |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
число |
місяць |
рік |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Після
переливання передається для автоматизованого обліку |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основна:
О.М. Кіт "Медсестринство в хірургії" Тернопіль, 2002р. ст. .
Додаткова:
С.Д. Хіміч " Хірургія" Київ "Здоровя" 2004р. ;
Л.М. Ковальчук "Навчальний посібник з хірургії в модулях" Київ,"
Медицина" 2009 р.
Л.В. Цитовская "Руководство по практическим занятиям по хирургии."
К., "Вища школа" 1988г.
Комментарии
Отправить комментарий