Викладач Стоянова Л.П. Предмет Мікробіологія Група 2 – А с/с Практичне заняття 04.04.2022 р. Тема. Алергодіагностика

Викладач Стоянова Л.П. Предмет Хірургія Група 4 – Б л/с Дата Згідно розкладу 22.10.2020 Тема практика Тема: Ушкодження органів черевної порожнини.Перитоніт МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Тема практики:.Ушкодження органів черевної порожнини.Перитоніт Травма живота займає 9-10 % в загальній структурі травм.Причина - ДТП,удар,падіння з висоти на голову або ноги. Травма живота Закрита Відкрита Закрите ушкодження стінок живота Закрита травма живота,ушкодження органів Проникна Непроникна Забій,розрив м’язів живота Пошкодження порожнистих Пошкодження паренхіматозних Перитоніт Внутрішньочеревна кровотеча Клініка: біль,потерпілий блідий,загальмований,пульс слабкого наповнення,частий,АТ знижений.Зниження Hb,еритроцитів,Ht При розриві порожнистих органів – розлитий біль,напруження м’язів черевної стінки,(+) с-м Щоткіна-Блюмберга. Торакальний екстраабдомінальний синдром – при переломах VI-XII ребра Поперековий екстраабдомінальний синдром- при переломі тіла й остистих відростків XI-XII грудних і поперекових хребців Тазовий екстраабдомінальний синдом- при переломі кісток тазу,заочеревинних гематомах. Ці пошкодження рефлекторно викликають зміни з боку органів черевної порожнини(ознаки подразнення очеревини,парез кишечника,затримка газів,випорожнень) Лікування: 1) для уточнення діагнозу -лапароцентез – троакар і тонку поліхлорвінілову трубку вводять на 1,5-2 см нижче або вище пупка і відсмоктують вміст,проводять його дослідження 2) лапароскопія та діагностична лапаротомія 3) лікування у хірургічному відділені 4) оперативне 5) не вводити знеболюючі при закритій травмі живота Перитоніт – це гостре або хронічне запалення очеревини,яке супроводжується як місцевими,так і загальними симптомами. Причини: травми живота ,гострі захворювання органів черевної порожнини ,перфорація,потрапляння інфекції гематогенно. Перитоніт виникає внаслідок ускладнень ,зумовлених пізньою госпіталізацією хворих. Класифікація: 1) гострий 2) підгострий 3) хронічний 4) місцевий (обмежений,осумкований) 5) загальний(дифузни,розлитий) За характером ексудату: 1) серозний 2) фібринозний 3) гнійний 4) геморагічний Клініка за стадіями: I стадія – початкова (12-24 год.) – підвищене всмоктування вмісту черевної порожнини ,гіперемія очеревини,лейкоцитоз,субфебрильна температура,біль,живіт напружений,болючий,(+) с-м Щоткіна-Блюмберга,гази не відходять.Перистальтика приглушена. IIстадія -токсична (після 24 год)- дифузне ураження очеревини з розвитком розлитого перитоніту – слабкість,нудота,блювання кишковим вмістом,температура 39-40°C,тахікардія,зниження АТ,живіт здутий,зникає напруження,перистальтика не визначається.Розлади печінки ,нирок IIIстадія- термінальна(після 72 год) – ейфорія,марення ,сухий язик,коричневий,порушення гемодинаміки,живіт роздутий,не болючий,обличчя Гіпократа.Тяжкість і швидкість перебігу термінальної стадії залежить від причини,характеру мікрофлори і часу розвитку захворювання. ДМД – лапароцентез,лапароскопія,ректальне дослідження – нависання передньої стінки прямої кишки; аналіз крові. Лікування комплексне: 1) коригуюча терапія – невідкладне оперативне втручання 2) передопераційна підготовка – 2 години,в тяжких – 4-6 годин 3) декомпресія шлунка – зонд 4) інфузія до 2-3 л 5) рання операція – видалення джерела інфекції,санація і попередження подальшого розвитку інфекції – дренування черевної порожнини або програмована лапароскопія. 6) інтубація кишечника V.Література а) навчальна:О.М. Кіт “Хірургія” Тернопіль 2014 с. 435-443 С.Д.Хіміча “Хірургія” 2004 с. 396-401 б) методична: Догляд за хворими після операцій : грижосічення та перитоніті . в) наукова: Д.Ф.Скрипниченко “Невідкладна хірургія черевної порожнини” 1994 р Л.Я. Ковальчук «Шпитальна хірургія» ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ВИБЕРІТЬ ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ 1. До методів дослідження органів черевної порожнини належить усе, окрім: а) холецистографії; б) оглядової рентгенографії черевної порожнини; в) іригоскопії; г) реографії; д) ректороманоекопії. 2. Вкажіть найбільш показовий симптом кишкової непрохідності. а) підвищення температури тіла; б) діарея; в) гематурія; г) симптом Пастернацького; д) багатократне блювання. 3. Укажіть характер болю при гострому панкреатиті. а) ірадіює в праве плече і лопатку; б) постійний, ниючий; в) сильний, оперізувальний; г) кинджальний; д) переймистий. 4. Укажіть характерну ознаку гострого апендициту. а) симптом ножиць; б) симптом Пастернацького; в) симптом Грекова—Ортнера; г) симптом лігатури; д) безперервне блювання. 5. Укажіть ускладнення виразкової хвороби, що вимагає негайної екстреної опе- рації. а) пенетрація; б) перфорація; в) стеноз; г) малігнізація; д) шлунково-кишкова кровотеча. 6. Симптом Грекова—Ортнера характерний для: а) гострого холециститу; б) гострого апендициту; в) гострого панкреатиту; г) гострої кишкової непрохідності; д) парапроктиту. 7. Бвентрація — це: а) ознака внутрішньої кровотечі; б) ознака гострого апендициту; в) защемлення грижі; г) ознака кишкової непрохідності; д) випадіння внутрішніх органів при розриві передньої черевної стінки. 8. Після операції з приводу гострого апендициту шви знімають на: а) 10-у добу; б) 6—7-у добу; в) 3-ю добу; г) взагалі не знімають; д) через 20 діб. 9. Травма яких органів призводить до внутрішньої кровотечі? а) печінки; б) шлунка; в) сечового міхура; г) жовчного міхура; д) Підшлункової залози. 10. Травма яких органів призводить до перитоніту? а) печінки; б) селезінки; в) нирок; г) легень; д) кишок. ВИРІШІТЬ ВИРОБНИЧІ СИТУАЦІЇ СИТУАЦІЯ 1 Хворий 26 років поступив у хірургічне відділення з діагнозом гострого апендициту. Півтори години тому обідав. Дефекація добу тому. Клінічна картина апендициту не підлягає сум- ніву. Показана екстрена операція. Як ви підготуєте шлунково-кишковий тракт до операції? СИТУАЦІЯ 2 У приймальне відділення поступив 52-річний чоловік зі скаргами на загальну слабкість, ниючий біль в епігастрії. Протягом останніх трьох днів мав дьогтеподібні випорожнення (мелена). Близько 10 років страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. 1. Що з хворим? 2. Якими мають бути санітарна обробка, спосіб транспортування і невідкладні діагнос- тичні дослідження? СИТУАЦІЯ З Вас, фельдшера швидкої допомоги, викликали до 18-річного хворого з проникним пора- ненням у ділянці лівого підребер’я. При обстеженні шкірні покриви бліді, зіниці широкі, свідомість загальмована, пульс — 116 за 1 хв, АТ — 80/40 мм рт. ст., з рани помірно витікає кров, у пологих місцях визначається тупий перкуторний звук. 1. Ваші діагноз і дії? 2. Як підготувати хворого до операції? СИТУАЦІЯ 4 На ФАП звернувся чоловік 23 років, якого близько години тому на весіллі незнайомий уда- рив ножем у живіт. Стан середньої тяжкості. Пульс — 92 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт. ст. На передній черевній стінці лівіше і нижче пупка є колото-різана рана до 3,5 см. Живіт м’який, безболісний у всіх відділах. Симптом Щоткіна—Блюмберга сумнівний. Перкуторно печінкова тупість збере- жена. 1. Яку допомогу ви надасте постраждалому? 2. Що робити з сальником, який випав із рани? СИТУАЦІЯ 5 Вас, фельдшера швидкої допомоги, викликали до чоловіка 35 років зі скаргами на біль у животі. Близько 8 год тому був побитий невідомими. Стан середньої тяжкості. Пульс — 104 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт. ст. Язик обкладений, су- хий. Передня черевна стінка в акті дихання не бере участі, напружена. Живіт болючий, більше в нижніх відділах. Печінкова тупість збережена. Симптом Щоткіна—Блюмберга по- зитивний. Прослуховуються одиночні слабкі перистальтичні шуми. Аналіз крові: лейкоци- ти — 16,4 х Ю9/л, палочкоядерні нейтрофіли — 8 %. 1. Чи можна виключити у постраждалого розрив порожнистого органа? 2. Якою має бути лікувальна тактика? СИТУАЦІЯ 6 У клініку доставлено 86-річного хворого зі скаргами на сильний біль у животі, який з’явився добу тому раптово, «як удар кинджала в живіт». Близько 20 років страждає гастритом і ви- разковою хворобою дванадцятипалої кишки. При огляді живіт дошкоподібно напружений, в акті дихання не бере участі, різко болючий у всіх відділах, більше в епігастрії. Симптом Щоткіна—Блюмберга позитивний. Перистальтика не прослуховується. На оглядовій рент- генограмі вільний газ під куполом діафрагми не визначається. 1. Що трапилось з хворим? 2. Чи виключає результат рентгенологічного дослідження ваше припущення? Як ви мо- жете підтвердити свій діагноз?