Викладач	Стоянова Л.П.
Предмет	Хірургія
Група	3 – Б л/с
Дата	Згідно розкладу 23.03.2020
Тема № 6 Практика	Відмороження. Електротравма..

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Тема: Відмороження. Електротравми.

І. Актуальність теми: Ураження холодом – відмороження (congelatio) – ураження частин тіла низькою температурою, що проявляється реактивним запаленням тканин та її некрозом. Приблизно 90% відморожень складають ураження кінцівок. Причини: низька температура середовища, підвищена вологість і швидкість вітру, місцеві і загальні розлади кровообігу (анемія, авітоміноз, виснаження, захворювання судин). Загальне переохолодження (замерзання – гіпотермія в результаті тривалої дії низьких температур).

В наслідок дії електричного струму великої сили та напруги виникає пошкодження органів і тканин, ураження нервової системи, порушення серцево-судинної діяльності, дихання і поєднується з глибокими опіками – «знаки току», називається електротравмою. В організмі виникають загальні зміни: фібриляція шлуночків серця, втрата свідомості, судоми м’язів, зупинка дихання. Може зумовити зупинку серця і після травми через декілька годин і навіть днів – «уявна смерть», що потребує негайної допомоги.

ІІ. Навчальні цілі:

Ознайомитись з класифікацією відморожень, дією електричного струму на організм людини, видами шкірних трансплантатів.

Знати: визначення глибині ушкодження тканин при відмороженнях, періоди і клінічні симптоми відморожень.

Вміти: надавати першу медичну допомогу хворим вразі електротравми на догоспітальному етапі.

Першу допомогу уразі холодової травми та загального замерзання, доглядати за хворими з холодовою травмою і електротравмою.

ІІІ. Виховна ціль: виховання у майбутніх медпрацівників розуміння своєчасної діагностики термічної травми і особливостей першої медичної допомоги при відмороженнях, електротравмі.

Обладнання: ППІ, бинти, таблиці, презентація, термоізолююча пов’язка, косинка, реополіглюкін, нікотинова кислота, трентал, гепарин, фраксипарин, олазоль, пантенол, окисциклазоль, муляж опіки кисті.

ІV.Міжпредметні зв’язки: анатомія, фізіологія, латинська мова, догляд за хворими, фізика.

І. Контроль вихідного рівня знань.

1.     Поняття про відмороження. Клініка, діагностика, ступені, періоди.

2.     Примороження (холодовий нейроваскуліт), траншейна стопа.

3.     Перша допомога і лікування відморожень.

4.     Загальне переохолодження (замерзання).

5.     Поняття про електротравму, наслідок дії еклектичного струму на органи, тканини.

6.     Перша допомога і лікування.

7.     Ураження блискавкою.

ІІ. Формування професійних вмінь і навичок.  

Розуміти небезпеку холодової травми, своєчасність надання першої медичної допомоги. Вміти надавати першу медичну допомогу хворим вразі відморожень на догоспітальному етапі. Визначати глибину ушкодження тканин при відмороженнях. Знати періоди і клінічні симптоми холодової травми. 

Першу медичну допомогу при відмороженнях на догоспітальному етапі надають вирішуючи ситуаційні задачі, а також визначають глибину відмороження. В щоденнику виписують рецепти на препарати для надання допомоги і лікування відморожень. Накладають термоізолюючу пов’язки на відморожену ділянку. На макеті проводять надання допомоги при електротравмі відпрацьовують методику ШВЛ, кардіального удару і зовнішнього масажу серця.

Обговорюють особливості догляду за хворими з відмороженнями та електротравмою.

ІІІ. Контроль кінцевого рівня знань і вмінь.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16.06.2014  № 398
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 775/25552

ПОРЯДОК 
надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками.

2. У цьому Порядку термін «електротравма» вживається у такому значенні – це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

Вирішування ситуаційних завдань  та тестів.

Тести

Відмороження, електротравма

1. Які зміни внутрішніх органів і тканин настають внаслідок дії на організм електричного струму?

значні зміни структури нейронів

дистрофічні зміни в м’язах

розриви внутрішніх органів

амілоїдоз нирок

розриви м’язових волокон

2. Які зміни внутрішніх органів і тканин настають внаслідок дії на організм електричного струму?

гангрена кінцівки

глибокі зміни стінок судин з обширними некрозами

набряк головного мозку

гіперемія і крововиливи у внутрішні органи

некроз канальців нирок

3. Назвіть причини смерті при електротравмах:

гострий парапроктит

ішемічний інсульт

гостра ниркова недостатність

зупинка серця

зупинка дихання

4. У чому полягає перша допомога при електротравмі?

припинення дальшої дії струму на потерпілого

зупинка кровотечі

знеболення

проведення реанімаційних заходів

транспортна імобілізація

5. Чим пояснити переважно консервативну тактику місцевого лікування електротравми?

важким загальним станом хворого

невизначеністю меж ураження напочатку

складністю оперативного втручання

значними змінами в стінці судин на великому протязі

ураженням нервової системи

6. Назвіть періоди розвитку відмороження:

реактивний

латентний

ранній

пізній

дореактивний

7. В ранньому реактивному періоді відмороження відмічають все, крім:

больової реакції

утворення пухирів на шкірі

збільшення температури тіла

токсемії (інколи шоку)

некрозу тканин

8. Назвіть клінічні ознаки першого ступеня відмороження:

втрата больової чутливості

свербіння

втрата тактильної чутливості

почорніння шкіри

збережена тактильна та больова чутливість

9. Назвіть клінічні ознаки першого ступеня відмороження:

біль

набряк тканин з синюшним мармуровим відтінком

утворення пухирів

почорніння шкіри

гіперемія шкіри

10.  . До місцевих інфекційних ускладнень відмороження відносять все, крім:

лімфангіт, лімфаденіт

тромбофлебіт

карбункул

гідраденіт

бешиха

11. При відмороженні ІІ ступеня дно пухиря має колір:

білий

рожевий

червоний

фіолетовий

чорно-сірий

12. Для пізнього реактивного періоду при відмороженні характерна поява:

больової реакції

волога гангрена кінцівки

підвищення температури тканин

токсемії

некрозу тканин

13. Чим клінічно характеризується II ступінь відмороження?

свербіння

набряк тканин з синюшним мармуровим відтінком

гіперемія з ціанотичним відтінком і набряком

утворення пухирів

почорніння шкіри

14. Назвіть клінічні ознаки відмороження III ступеня:

кінцівка холодна на дотик після зігрівання

виражений набряк м’яких тканин

утворення пухирів геморагічного відтінку

збережена тактильна та больова

свербіння

15. Назвіть клінічні ознаки відмороження III ступеня

гіперемія з ціанотичним відтінком і

свербіння

мармурова шкіра з багрово-ціанотичним відтінком

гіперемія з ціанотичним відтінком і набряком

розвиток гнійно-некротичного процесу на місці ураження

Ситуаційні задачі. Т

1 . Ви – лікар швидкої допомоги. Приїхали на виклик. На вулиці лежить людина без свідомості. Температура повітря -20 градусів С, вітер. При огляді у хворого відмічається різка блідість шкіри пальців рук, капілярний пульс не визначається, пальці вкриті кіркою льоду.

Ваш діагноз і дії?

2. Із районної лікарні у клініку доставлений хворий з відмороженням обох ступнів в пізньому реактивному періоді. Стан хворого важкий. Обидві ступні набряклі, відмічається різкий ціаноз шкіри на них с сірим відтінком, чутливість повністю відсутня. По лінії демаркації – пухирі з гнійним вмістом. Шкіра на гомілках гіперемована. Температура тіла 38 градусів С.

Який діагноз, додаткові обстеження і лікувальна тактика?

3. У хірургічне відділення поступив хворий зі скаргами на відсутність чутливості в пальцях ступнів, набряк їх. При збиранні анамнезу виявилось, що напередодні на морозі довго чекав громадський транспорт. Замерзли пальці ступнів. Дома грів ступні в гарячій ванні, але чутливість не відновилась. При огляді: ступні набряклі, відмічається ціаноз пальців, відсутність чутливості в них, капілярна проба негативна.

Який Ваш діагноз і лікувальні заходи?

4. Хворий з відмороженнями ступнів III-IV ступеней на п’яту добу після травми став скаржитись на слабкість, підвищення температури тіла до 39 градусів С, кашель, задишку. Обидві ступні набряклі, шкіра гомілок гіперемована.

Які ускладнення могли розвинутись у хворого? Які додаткові обстеження для уточнення діагнозу Ви проведете? Ваша лікувальна тактика?

5. Ви прибули на місце пригоди як лікар швидкої допомоги. Зі слів присутніх, кілька хвилин тому постраждалий потрапив під дію електричного струму. Втратив свідомість. Були судоми. Друзі по роботі вимкнули джерело струму. Хворий лежить на підлозі. Дихання відсутнє, пульс не пальпується, шкірні покриви ціанотичні, зіниці широкі, на світло не реагують.

Який Ваш діагноз? Ваші дії?

6. У хірургічне відділення поступив хворий, який 2 дні тому отримав електроопік правої кисті IV ступеню. При огляді: кисть, передпліччя і плече різко набряклі, тверді при пальпації. Чутливість в пальцях кисті послаблена.

Яке екстрене хірургічне втручання Ви повинні виконати?

7.    Хворий А., 43 роки, доставлений у лікарню після тривалого перебування взимку в горах. При поступленні: скарги на біль в обох ступнях та їх затерпання. Об’єктивно: шкіра ступнів бліда, холодна, чутливість її знижена, пульсація на периферичних артеріях різко ослаблена. Яку першу допомогу необхідно надати потерпілому?

8.    Хірург-інтерн госпіталізував хворого, який заблукав у лісі під час лижної прогулянки. Хворий при свідомості, але загальмований; температура тіла знижена до 32 градусів С. Старший колега хірурга порадив йому поряд з медикаментозною терапією якнайшвидше зігріти хворого. Який способом це можна зробити?

9.    У процесі лікування хворого С., 36 років, госпіталізованого 3 дні тому з глибоким відмороженням правої ступні, лікуючий лікар виявив наростаючий набряк та ціаноз останньої, що супроводжувались ознаками наростання інтоксикації. Завідувач рекомендував колезі провести оперативне втручання. Про яку операцію йшла мова?

10. Хворий З., 29 років, на 2-у добу після відмороження нижніх кінцівок скаржиться на відчуття розпирання у правій ступні та нижній третині гомілки. При огляді виявлено виражений набряк гомілки, щільність м’язів. Констатовано підвищення температури тіла до 38 градусів С, частоту пульсу – 100 уд/хв. Ваші дії як лікуючого лікаря?

11. Під час роботи на пилорамі працівники почули крик колеги, який ремонтував електродвигун. На місці події виявили електрика С., 29 років, який судомно тримався за помилково не вимкнутий прилад. Що потрібно зробити в першу чергу при наданні потерпілому першої допомоги?

12. У хворого С., 52 роки, на 2-й тиждень лікування з приводу ураження електрострумом з рани у верхній третині правого плеча виявлено пульсуюче витікання яскраво-червової крові. Хворий блідий, скаржиться на головокружіння, пульс ниткоподібний. АТ 80/60 мм.рт.ст. Яке ускладнення можна припустити у хворого?

13. Після того, як випадковому перехожому вдалося вимкнути струм, у потерпілого В., 24 роки, не виявлено ознак життєдіяльності. Розпочато закритий масаж серця і штучне дихання та викликано карету швидкої допомоги. Минуло 20 хвилин, але медична бригада не приїхала. Як довго треба проводити реанімаційні заходи потерпілому?

14.При поступленні у лікарню потерпілого від дії електричного струму черговий хірург виявив на долоні його правої руки біло-сіру пляму діаметром 4 мм. Загальний стан потерпілого задовільний, пульс 80 уд/хв., АТ 110/80 мм.рт.ст. Потерпілий відмовляється лягати в лікарню. Що повинен зробити лікар?

15. Хворий С., 34 роки, знаходиться на лікуванні у відділенні ускладненої травми з приводу електротравми правої гомілки. Внаслідок глибокого некрозу тканин ступні та гомілки 2 тижні тому йому було ампутовано кінцівку у верхній третині гомілки. Кукса після ампутації первинним натягом не загоїлася; були проведені численні некректомії. Останнім часом спостерігається дефект шкіри площею 25 квадратних см; рана вкрита грануляціями. Яка подальша лікувальна тактика?

Література

Основна:

О.Ю. Усенко Хірургія підручник Київ ВСВ «Медицина» 2010р. с. 151– 164.

О.М. Кіт Хірургія підручник Тернопіль «Укрмедкнига» 2014р. с. 292 – 298.

Касевич Н.М., Шаповал К.І.Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.

Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.

Хіміч С.Д. Хірургія. — К.: Здоров’я, 2004.

Хірургія: підручник / За ред. П.Г. Кондратенка. — К.: Медицина, 2009. — 968 с.

Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко, Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. — К.: Медицина, 2010. — 400 с.

Додаткова:

Єфіменко Н.А., Розанов В.Е. Військово-польова хірургія. — СПб: Медицина, 2003.

Ковальов А.І. Загальна хірургія. — М.: МІА, 2009.

Ковальчук Л.Я. Шпитальна хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

Кузін М.І. Хірургічні хвороби. — М.: Медицина, 2005.

Лук’яненко Т.В., Пенделя А.А. Здорові суглоби і судини. — Харків: Медицина, 2009.

Черенько Н.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. — К.: Здоров’я, 2000.

Шідловський В.О., Полянський І.Ю. Факультетська хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005